Рішення № 33330801, 02.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13468/13 02.09.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Эффект»доФізичної особи-підприємця Галстяна Ашота Вардановичапростягнення 41 422,30 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Резніченко О.В.від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Эффект» (надалі - «Товариство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Галстяна Ашота Вардановича (надалі - «Підприємець») про стягнення 41 422,30 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки №89 від 01.08.2012 р. позивач здійснив поставку товару, а відповідач належним чином грошове зобов'язання по оплаті поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 25 888,94 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 15 533,36 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.07.2013 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.09.2013 р.

В судове засідання представник позивача з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, надала пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень №25033039 та №25033047, отриманих відповідачем 01.08.2013 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.08.2012 р. між Товариством (постачальник) та Підприємцем (покупець) було укладено договір поставки №89 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору у відповідності до даного договору постачальник зобов'язується передати покупцю товар в асортименті, кількості та за ціною, визнаними в накладних, що є невід'ємними частинами даного договору, а покупець зобов'язується прийняти такий товар та сплатити за нього грошову суму (ціну) на умовах даного договору.

Згідно з п. 4.1 Договору грошові кошти за поставлений товар перераховуються на поточний рахунок постачальника в національній валюті України протягом 28 календарних днів після підписання накладних покупцем.

На виконання умов Договору позивачем поставлена, а відповідачем прийнята продукція на загальну суму 25 888,94 грн., що підтверджується накладними №КИ-647 від 05.02.2013 р., №КИ-646 від 05.02.2013 р. та №КИ-645 від 05.02.2013 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 25 888,94 грн.

Договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи (накладні №КИ-647 від 05.02.2013 р., №КИ-646 від 05.02.2013 р. та №КИ-645 від 05.02.2013 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на суму 25 888,94 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, п. 4.1 Договору та видаткової накладної, відповідач був зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар протягом 28 календарних днів після підписання накладних покупцем.

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений товар становить 25 888,94 грн., а строк виконання грошового зобов'язання на момент подання позовної заяви настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за переданий товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємець обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємця заборгованості у розмірі 25 888,94 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 15 533,36 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 7.3 Договору у випадку несплати поставленого товару більше ніж на 15 календарних днів більше строку, встановленого в п. 4.1 даного договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від вартості заборгованості. У випадку несплати поставленого товару більше ніж на 30 календарних днів більше строку, встановленого в п. 4ю1 даного договору, покупець оплачує постачальнику штраф у розмірі 60% від суми заборгованості.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання зобов'язання з поставки товару більше ніж на 30 днів, то правомірним є стягнення з відповідача штрафу у розмірі 15 533,36 грн. (25 888,94 грн.*60%).

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з Підприємця на користь Товариства заборгованості у розмірі 25 888,94 грн. та штрафу у розмірі 15 533,36 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Эффект» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Галстяна Ашота Вардановича (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 7, кв. 6; ідентифікаційний номер 3297519317) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Эффект» (83121, м. Донецьк, вул. Собінова, 2-Б; ідентифікаційний код 22016013) заборгованість у розмірі 25 888 (двадцять п'ять тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 94 коп., штраф у розмірі 15 533 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 36 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 05.09.2013 р.

Суддя В.П. Босий