Ухвала суду № 33328848, 03.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чернявська Т.І.

Суддя-доповідач - Казначеєв Е.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року справа №812/4995/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Яманко В.Г., Васильєвої І.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 р. у справі № 812/4995/13-а (головуючий І інстанції Чернявська Т.І.) за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області про стягнення суми витрат на виплату та доставку пенсій на загальну суму 81481,77 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області, в якому просило стягнути суму витрат на виплату та доставку пенсій на загальну суму 81481,77 грн. за листопад 2012 року - квітень 2013 року

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 року позов задоволено частково. Суд першої інстанції стягнув з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області на користь управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області витрати на виплату і доставку пенсій по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, професійного захворювання та/або трудового каліцтва, за листопад 2012 року - квітень 2013 року по громадянам: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, в загальній сумі 6048,27 грн. В решті позовних вимог відмовив.

Позивач та відповідач не погодились з прийнятим судом першої інстанції судовим рішенням та подали апеляційні скарги на постанову суду першої інстанції, в яких, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповним дослідженням обставин справи, просили скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги повністю.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без присутності представника, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області передало до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області списки осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з листопада 2012 року по квітень 2013 року включно.

Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області не прийнято до заліку, витрати на виплату і доставку пенсій по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, професійного захворювання та/або трудового каліцтва на загальну суму 81481,77 грн. (том 1, арк. справи 10-12, 14-19, 20-25).

Між сторонами не має розбіжностей стосовно фактичних виплат позивачем громадянам, вказаним в розрахунку пенсії, у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції таким що відповідає вимогами законодавства, а апеляційні скарги такими, що задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - ОСОБА_7 № 16/98-ВР) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Відповідно до статті 4 цього Закону в Україні залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

У статті 25 Закону № 16/98-ВР перелічені види соціальних послуг і матеріального забезпечення за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Усі види страхування, крім медичного, включають в себе допомогу на поховання. Так, зокрема, до пенсійного страхування входить допомога на поховання пенсіонерів; до страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, - допомога на поховання (крім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві); до страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання - допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Пунктом 5 частини1 статті24 Закону Українивід23 вересня1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - ОСОБА_7 № 1105-XIV) Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105-ХІV від 23 вересня 1999 року у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є: 1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; 3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності; 4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право. Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку. Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.

У статті 21 цього Закону № 1105 визначено соціальні послуги та виплати, які здійснюються та відшкодовуються Фондом. Так, у разі настання страхового випадку він у встановленому законом порядку повинен, зокрема, своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачувати відповідні кошти йому або особам, які перебували на його утриманні; організовувати поховання померлого, відшкодовувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

За статтею 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 5 листопада 1991 року (далі - ОСОБА_7 № 1788) право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні (стаття 38). Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, також мають право на пенсію, якщо згодом втратили джерело засобів до існування. Непрацездатними членами сім'ї вважаються: а) діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків; б) батько, мати, дружина, чоловік, якщо вони є інвалідами або досягли: чоловіки - 60 років, жінки - 55 років; в) один з батьків, або чоловік (дружина), або дід, бабуся, брат чи сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) зайнятий доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8 років, і не працює; г) дід і бабуся - в разі відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати. Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23-річного віку.

Згідно з абзацом 2 частини9 статті 34 Закону № 1105-XIV у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

З аналізу приписів Закону № 1105 для здійснення Фондом соціального страхування від нещасних випадків відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату пенсій, у зв'язку з втратою годувальника, дружина померлого саме на момент смерті годувальника повинна досягти 55 років, перебувати на утриманні, не працювати, або мати інвалідність, при цьому, факт знаходження на утриманні повинен бути доведений в установленому порядку. За Законом № 1788 дружина може отримувати пенсію, у зв'язку з втратою годувальника, при досягненні 55 років на момент смерті чоловіка.

Крім того, причинний зв'язок смерті годувальника з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має бути встановлений МСЕК у відповідності до Інструкції про встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15 листопада 2005 р. N 606, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 грудня 2005 р. за N 1455/11735. Згідно пунктів 2.1, 2.2 вказаної Інструкції перелік МСЕК, на які покладаються функції щодо встановлення причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затверджується відповідним наказом Міністерства охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської міської і Головного управління охорони здоров'я та медичного забезпечення Київської міської державних адміністрацій. Для розгляду причинного зв'язку смерті з професійним захворюванням, отруєнням або трудовим каліцтвом до МСЕК направляються відповідні документи постраждалих, у яких при житті було встановлено професійне захворювання (отруєння), трудове каліцтво, що спричинило стійку втрату професійної працездатності, та померлих після вступу в дію Закону України "Про охорону праці" (набув законної сили з 24 листопада 1992 року).

Зі змісту частини 4 статті 26 Закону № 16/98-ВР, частини 2 статті 24 Закону № 1105-XIV убачається: якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика та відшкодувати понесені ним витрати.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до матеріалів справи громадянки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, Бугайова JIM., ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_100., ОСОБА_40, ОСОБА_40., ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98 на дату смерті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві, професійного захворювання та/або трудового каліцтва не досягли 55 років.

Таким чином, як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході розгляду в суді апеляційної інстанції, зазначені особи які відповідачем не прийняті до заліку та яким виплачено пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на час смерті годувальника не досягли встановленого законом віку, тобто були працездатними.

Доказів на підтвердження непрацездатності зазначених осіб, яким виплачена пенсія по втраті годувальника, тобто доказів про наявність підстав для відшкодування Фондом пенсії по втраті годувальника Управлінням не надано, а тому витрати на виплату та доставку пенсій цим особам не підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Колегія суддів не приймає посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що Законом № 1105 не передбачено наявність саме на день смерті потерпілого 55 річного віку непрацездатній особі жінці, оскільки,вказаний закон передбачає наявність права позивача на відшкодування за рахунок коштів Фонду соціального страхування витрат саме по непрацездатним особам, які на день смерті потерпілого мали право на одержання від нього утримання.

Вказані особи є жінками - дружинами, на момент загибелі чоловіків - потерпілих їм не виповнилось 55 років, вони не були непрацездатними особами та працювали, тобто були працездатними. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення виплаченої пенсії зазначеним особам, оскільки, цей висновок ґрунтується на правильній оцінки обставин справи та вірного застосування норм матеріального права.

Стосовно пенсіонерам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, колегія суддів , зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів справи зазначені особи на дату смерті годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві, професійного захворювання та/або трудового каліцтва, досягли 55 років, а тому витрати на виплату та доставку пенсій вказаним особам підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Згідно з довідкою управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області витрати на виплату і доставку пенсій по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, професійного захворювання та/або трудового каліцтва, у період з листопада 2012 року по квітень 2013 року включно склали по ОСОБА_2 - 117,05 грн., ОСОБА_3 - 830,40 грн., ОСОБА_4 - 907,14 грн., ОСОБА_5 - 914,04 грн., ОСОБА_6 - 900,00 грн., ОСОБА_7 3.1. - 755,95 грн., ОСОБА_8 - 907,14 грн., ОСОБА_9 - 507,21 грн., ОСОБА_10- 42,27 грн., ОСОБА_11 - 65,51 грн., ОСОБА_12 - 101,56 грн., всього на суму 6048,27 грн. (том 1, арк. справи 10-12; том 2, арк. справи 2-3). Зазначені витрати відповідачем позивачу не сплачено.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо наявності правових підстав для відшкодування понесених витрат по зазначеним особам за рахунок Відділення Фонду та відповідно наявності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Беручи до уваги вищевикладене, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому в задоволенню не підлягають.

За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини по справі та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195-196, 197, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в м.Первомайську Луганської області та Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 р. у справі № 812/4995/13-а залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 23 липня 2013 р. у справі № 812/4995/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: Е.Г.Казначеєв

Судді: В.Г.Яманко

І.А.Васильєва