Вирок № 33327330, 22.07.2013, Старобільський районний суд Луганської області

22.07.2013

Старобільський районний суд Луганської області

Справа № 1-кп/431/165

2013 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 р. Старобільський районний суд

Луганської області

у складі: головуючого - судді Воронкіна О.А.,

за участю: секретаря Савкової Т.Є.,

прокурора Жадан О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Старобільського районного суду кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Чмирівка Старобільського району Луганської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

встановив:

22.06.2013 року, близько 11 годин ОСОБА_1, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння біля стадіону «Колос» м. Старобільськ, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), реалізуючи свій злочинний намір, з корисливих мотивів, переслідуючи мету незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, викрав велосипед марки «Winner», який знаходився біля тину стадіону «Колос» і належав ОСОБА_2 вартістю згідно товарознавчої експертизи № 437/7 від 02.07.2013 року 668 грн., 80 коп., після чого з викраденим розпорядився на свій розсуд, чим заподіяв ОСОБА_2 матеріальний збиток на вказану суму.

Зазначені дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обвинувачений ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні свою вину у вчиненому, а саме, таємному викраденні чужого майна (крадіжки), що кваліфікується за ч.1 ст.185 КК України визнав повність, розкаявся.

09 липня 2013 року між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 була укладена угода про примирення у відповідності до вимог ст.471 КПК України, яку сторони просять розглянути та затвердити.

Згідно угоди про примирення, ОСОБА_1 як підозрюваний, та ОСОБА_2 як потерпілий, дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій підозрюваного за ч.1 ст.185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1, у вигляді 80 годин громадських робіт.

Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_1, та потерпілий ОСОБА_2, досягли угоди про примирення, підписали її, причому підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення за вказаних обставин та між сторонами досягнута домовленість про призначення підозрюваному покарання - суд розглядає кримінальне провадження з обвинувальним актом відповідно до положень ст.ст.468-475 КПК України, та розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, виходить з наступного.

Відповідно п.1 ст.468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно ч.1 ст.469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора, судді).

Відповідно до ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Згідно ч.5 ст.469 КПК України, укладення угоди про примирення може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.1 ст.185 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Підозрюваний ОСОБА_1 суду заявив, що він цілком розуміє наслідки укладення угоди про примирення.

З'ясовано, що підозрюваний цілком розуміє, що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов'язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, передбачені п.1 ч.1 ст.473 цього Кодексу; характер кожного обвинувачення; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом (ч.5 ст.474 КПК України). Потерпілий цілком розуміє наслідки затвердження даної мирової угоди, що визначені у п.2 ч.1 ст.473 КПК України, а саме, що наслідком укладення та затвердження угоди про примирення для нього, як потерпілого, є: обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 цього Кодексу та позбавлення права вимагати в подальшому притягнення особи до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Суд переконався у добровільності укладення сторонами угоди про примирення, тобто, що укладена угода не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, обіцянок, дій будь-яких інших обставин, ніж ті, які передбачені в угоді.

Узгоджені сторонами (підозрюваним, потерпілим) вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення, особі обвинуваченого, та заявлені в межах санкції ст.185 ч.1 КК України, тобто, умови даної угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним відповідають вимогам діючого кримінально-процесуального та матеріального законодавства.

Прокурор в судовому засіданні вважав, що зміст угоди про примирення відповідає положенням діючого законодавства та підлягає до затвердження, а заявлене клопотання щодо постановлення вироку на підставі угоди до задоволення.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що угоду про примирення між потерпілим та підозрюваним належить затвердити, а ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, з призначенням останньому узгодженої сторонами міри покарання.

Керуючись ст. ст. 350, 369, 370, ч.2 ст. 373, 374, 468-476, ч.3 ст.394, 395 КПК України, суд, -

ухвалив:

Угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 , укладену 09 липня 2013 року - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 80 годин громадських робіт.

Речові докази: велосипед марки «Winner» повернути потерпілому ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід Держави процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи № 437/7 від 02.07.2013 року в розмірі 342 грн., 30 коп. Одержувач: УК у Старобільському районі (Старобільський район) 240603000, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирати.

Копію вироку вручити, негайно, після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку та ознайомитися з матеріалами кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.А. Воронкін