Ухвала суду № 33324102, 29.08.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-2561/08/8

29.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Дугаренко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим на додаткову постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Кушнова А.О. ) від 17.01.2011 по справі № 2а-2561/08/8

за позовом Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління-45" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" (вул. Сімферопольське шосе, 45, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98105)

до Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим (вул. Кримська 82-в, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98112)

заявник апеляційної скарги Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим (вул. Кримська 82-в, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98112)

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Додатковою постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.01.2011 заяву Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління-45" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" про винесення додаткового рішення по адміністративній справі № 2а-2561/08/8 за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління-45" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" до Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим від 01.02.08 р. № 0000161502/0 на суму 9270,50 грн.

Не погодившись з даним рішенням суду Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція АР Крим звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить додаткову постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.01.2011 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви позивача відмовити.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права та невірною оцінкою судом першої інстанції фактичних обставин справи. . Заявник апеляційної скарги посилається на положення Закон України " Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 29.08.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно матеріалів справи Дочірнє підприємство "Шляхово-будівельне управління-45" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим про визнання податкових повідомлень - рішень від 07.12.2007 № 0002921502/0 на 11256,00 грн. штрафних санкцій, від 26.12.2008 № 0003221502/0 на суму 22552,50 грн., від 01.02.2008 № 0000151502/0 на 3683,8 грн. штрафних санкцій, від 24.02.2008 № 0003811502/0 на 4284,60 грн. штрафних санкцій недійсними. Визнати податкові вимоги від 12.08.2003 № 1/856 на суму 2989,82 грн. від 21.10.2003 № 2/936 на суму 64641,51 грн. недійсними.

20.08.2009 позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог за позовом Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління-45" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" до Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим про визнання податкових повідомлень - рішень недійсними, а саме: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Феодосії АР Крим:

- від 07.12.2007 № 002921502/0 на суму 11256,00 грн.

- від 26.12.2007 № 00032221502/0 на суму 22552,50 грн.

- від 01.02.2008 № 0000161502/0 на суму 9270,50 грн.

- від 01.02.2008 № 0000151502/0 на суму 3683,80 грн.

- від 22.02.2008 № 0003811502/0 на суму 4284,60 грн.

визнати протиправними та скасувати податкові вимоги ДПІ у м. Феодосії АР Крим :

- від 12.08.2003 № 1/856 на суму 2989,82 грн.

- від 14.10.2003 № 0003811502/0 на суму 4284,60 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.09.2009 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим від 07.12.2007 № 002921502/0 на 11256,00 грн., від 26.12.2007 № 00032221502/0 на суму 22552,50 грн., від 01.02.2008 № 0000151502/0 на 3683,8грн., від 22.02.2008 № 0003811502/0 на 4284,60 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010 по справі № 2а-2561/08/8/0170 постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.09.2009 по справі № 2а-2561/08/8 залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18.03.2013 по справі №К-36084/10 касаційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.09.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010 у справі № 2а-256/08/8 залишено без змін.

08.11.2010 Дочірнє підприємство "Шляхово-будівельне управління-45" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з заявою про прийняття додаткового судового рішення по справі.

В обґрунтування заяви позивач посилається на не вирішення судом питання щодо однієї із позовних вимог, а саме не прийняття рішення по податковому повідомленню - рішенню від 01.02.2008 № 0000161502/0 на суму 9270,50 грн.

17.01.2011 додатковою постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.01.2011 заяву Дочірнього підприємства "Шляхово-будівельне управління-45" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" про винесення додаткового рішення по адміністративній справі № 2а-2561/08/8, яка знаходилась в провадженні Окружного адміністративного суду АР Крим задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Феодосії АР Крим від 01.02.2008 № 0000161502/0 на суму 9270,50 грн.

Частиною першою статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Кодексом адміністративного судочинства України передбачено, що додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення (постанови чи ухвали), внаслідок якої залишилися невирішеними певні вимоги особи, яка бере участь у справі.

Додаткова постанова приймається, якщо в постанові суду внаслідок недогляду було вирішено не всі вимоги адміністративного позову, щодо яких було досліджено докази; не встановлено способу виконання судового рішення (наприклад, визнано правовий акт незаконним, але нічого не сказано про його скасування чи нечинність, про поворот його виконання тощо); не вирішено питання про судові витрати.

Для прийняття додаткової постанови достатньо наявності хоча б однієї з цих підстав.

Тобто цією нормою визначено, що мова йде виключно про невирішені питання адміністративного позову, а ні апеляційної скарги.

Враховуючи вище наведене, колегія суддів зазначає наступне.

Дочірнє підприємство "Шляхово-будівельне управління-45"ВАТ "Південшляхбуд" знаходиться на податковому обліку в ДПІ у м. Феодосія з 03.11.1997 за номером 143, зареєстроване платником податку на додану вартість 31.10.1997, свідоцтво № 00418584, індивідуальний податковий номер 034506001118.

З матеріалів справи вбачається, що 24.01.2008 ДПІ в м. Феодосії проведена перевірка своєчасності сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість ДП "ШБУ № 45", самостійно заявленого в декларації за липень 2007 року.

За результатами перевірки складений Акт № 195/15-2/03450608 від 24.01.2008 (арк. с. 84-86, том I).

У зазначеному акті відповідач зафіксував порушення вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ, а саме порушення терміну сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з ПДВ.

На підставі цього акту відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 717 Закону України №2181-ІІІ відповідачем прийняте та направлене платнику податкове повідомлення-рішення 01.02.2008 №0000161502/0, яким позивачу, у зв'язку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»№2181-ІІІ та на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 717 Закону України №2181-ІІІ за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 18541,00 грн., застосований штраф у розмірі 50% у сумі 9270,50 грн. (арк. с. 87, том I).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв у період виникнення податкового зобов'язання.

Відповідно до пп. 17.1.7 Закону №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 21.12.2000 №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Пунктом 4.1.4 цього Закону встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до пп. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом, календарний квартал.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим суду від 01.04.2009 була призначена судово-економічна експертиза документів та у висновках судово-економічної експертизи №42/09 від 31.07.2009 зазначено наступне: повідомлення - рішення від 01.02.2008 №000161502/0 в сумі 9270,00 грн. (акт перевірки №195/15-2/03450608 від 24.01.2008 за період липень 2007 року) на підставі Декларацій з податку на додану вартість, в якій задекларовано податкове зобов'язання за липень 2007 року у сумі 18541 грн. та підприємством сплачено це зобов'язання згідно платіжного доручення №1206 від 29.08.2007 у сумі 18541 грн. (арк. с. 205-215, том I).

З висновку зазначеної вище судово-економічна експертиза, а також на підставі платіжних доручень, встановлено, що позивачем не була допущена затримка граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання при сплаті податку на додану вартість за період, що наведений у акті перевірки № 195/15-2/03450608 від 24.01.2008.

Податкова інспекція нараховувала штрафні санкції у зв'язку з затримкою сплати узгодженої суми податкових зобов'язань, оскільки зараховувала суми податків не в рахунок погашення поточних платежів відповідно призначенню платежів, а в рахунок погашення податкового боргу, що виник раніше.

Таким чином, застосування штрафних санкцій, передбачених пп. 17.1.7. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на суму 9270,00 грн. за актом перевірки № 195/15-2/03450608 від 24.01.2008 є необґрунтованим.

Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.

Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.

Разом з тим, аналіз норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку у платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 №276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст.391 ЦК України. Відповідно до ст. ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Враховуючи вищевикладене, жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Таким чином, у відповідача відсутні повноваження змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Отже, віднесення відповідачем зазначених сум не за призначенням платежу, є неправомірним, в зв'язку з чим дії податкового органу з нарахування штрафних санкцій в частині цих сум не ґрунтуються на положеннях Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-ІІІ.

Виходячи із змісту п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції АР Крим залишити без задоволення.

Додаткову постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.01.2011 по справі № 2а-2561/08/8 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська