Ухвала суду № 33324105, 29.08.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-12560/12/0170/2

29.08.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Дугаренко О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Яковлєв С.В. ) від 15.04.2013 по справі 2а-12560/12/0170/2

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (вул. Десантників, буд. 1, Приморський, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98176)

до Управління Державної казначейської служби у м. Феодосії АР Крим (вул. Назукина, 1, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98100)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82 В, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим,98112)

Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АР Крим (вул. Павленко, 48, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95051)

про спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2013 адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" до Управління Державної казначейської служби у м. Феодосії АР Крим, треті особи: Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим Державної податкової служби, Управління державної казначейської служби України у м. Сімферополі АР Крим про спонукання до виконання певних дій задоволено: стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за липень 2010 року у сумі 470 184 (чотириста сімдесят тисяч сто вісімдесят чотири) гривні 49 копійок.

Не погодившись з даним рішенням суду третя особа звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2013 року скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована не відповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, неправильною оцінкою судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 29.08.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Феодосійською міжрайонною державною податковою інспекцією Автономної Республіки Крим у період з 22.09.2010 по 12.10.2010 проведено позапланову виїзну перевірку Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" (ЄДРПОУ 14309008) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період - липень 2010 року.

За наслідками перевірки складено акт від 15.10.2010 № 989/23-4/14309008, висновками якого встановлено, що на порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 та пп. 7.7.2 "а" п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 № 168/97-ВР Відкритим акціонерним товариством "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за липень 2012 року на суму 470 599 грн.

В обґрунтування підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2010 податковим органом зазначено, що в порушення пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ВАТ "ФСК"Море" включено до податкового кредиту та розрахунку бюджетного відшкодування суму ПДВ 20 437 грн. по передплаті ТОВ "ЗТД "Кольормет" по недійсним податковим накладним, виписаним платником ПДВ, а також в порушення пп. 7.7.2 "а" п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" Ват "ФСК "Море" включено до розрахунку бюджетного відшкодування суму ПДВ 450 162 грн. без підтвердження фактичного отримання товарів (послуг), що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за липень 2010 року на суму 470 599 грн.

На підставі зазначеного акту та прийнятим податковим повідомленням - рішенням від 26 жовтня 2012 року № 0000102304/0 відповідачем повідомлено позивача відповідно до встановленого порушення пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.2 "а" п. 7.7 Закону України "Про податок на додану вартість", про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість відповідно до поданої податкової декларації за липень 2010 року від 20.08.2010 № 9003524972 у розмірі 470 599 грн.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування є операції платників податку з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

Продажем товарів визнаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (пункт 1.4 статті 1 Закону №168).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету та строки розрахунків з бюджетом регламентується пунктом 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Згідно з п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту) і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.5. п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що підставою для одержання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах розглядуваної норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них. Отже, виходячи зі змісту розглядуваних норм Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетному відшкодуванню підлягає частина податку, сплачена платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам.

За таких обставин, приписи пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку, як ознаки суми бюджетного відшкодування слід розуміти таким чином, що надмірна сплата податку в контексті розглядуваної норми означає як безпосередньо сплату податку до бюджету понад суми, визначені відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", так і сплату сум ПДВ постачальникам в ціні придбаних платником податків товарів (послуг), передбачену підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Отже, під час встановлення факту надмірної спати ПДВ, що є підставою для здійснення бюджетного відшкодування, необхідно враховувати суми ПДВ, сплачені покупцем-платником податку постачальникам у складі ціни придбаних товарів та послуг.

Відповідно до п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Частиною 1 п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, при цьому відповідно до п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 цього Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку (п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

До того ж, слід зазначити, що постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.12 у справі № 2а-14419/10/0170/2 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Феодосійська суднобудівна компанія "Море" до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задоволено позовні вимоги частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосія АР Крим № 0000102304/0 від 26.10.2010 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 470 184,49 грн.

Подана апеляційна скарга Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.12 у справі № 2а-14419/10/0170/2, в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Феодосія АР Крим № 0000102304/0 від 26.10.2010 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 470 184,49 грн., постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.02.13 залишена без задоволення, постанова суду першої інстанції змінена, а саме: " Стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку коштів, призначених на утримання Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (місто Феодосія, вул. Десантників 1,код ЄДРПОУ 14309008): 14982,68грн.-витрати на проведення експертизи, 1,70грн.-судового збору.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції, на підставі зазначених рішень встановлено, що позивач при формуванні суми бюджетного відшкодування, вказаного в додатку до податкової декларації по ПДВ за липень 2010 року, визначив суми ПДВ по авансовим платежам здійсненим на адресу своїх контрагентів у розмірі 470 469,82 грн. (вартість товарів (послуг) була 2 822 818,9 грн.), факт придбання яких встановлений документами бухгалтерського обліку позивача на суму 2 281 106,93 грн., у тому числі 470 184,49 грн. Отже, на час визначення суми бюджетного відшкодування у розмірі 470 184,49 грн. товари (послуги) вартістю 2 821 106,93 грн. не були отримані, платник податків перераховував контрагентам аванси на зазначену суму.

Матеріали справи свідчать, що по справі № 14419/10/2/0170 проведена судово - економічна експертиза.

Висновком зазначеної експертизи №49/11 від 22.10.2012 встановлено, що в подальшому позивач не тільки отримав товар (йому були надані послуги) на суму 2 821 106,93 грн., у т.ч. ПДВ сумою 470 184,49 грн., але і використав їх для ведення своєї господарської діяльності.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-IV, який набрав чинності з 01.01. 2011року, врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положення пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7, пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2, п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" знайшли своє відображення у Податковому кодексі України, зокрема у п. 198.2, п. 200.1, и п. 200.4 ст. 200.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюється ст. 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.15. ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Таким чином, після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, подає до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню з бюджету такому платнику.

З положень п. 200.17 ст. 200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету.

Зі змісту статті 25 Бюджетного кодексу України вбачається, що Державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються гроші Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Висновок податкового органу із зазначенням суми бюджетного відшкодування є підставою для проведення відшкодування сум податку на додану вартість з державного бюджету, ненадання якого саме по собі є також порушенням права платника податку на бюджетне відшкодування.

Слід зазначити, що ні на момент розгляду справи судом першої інстанції, а ні на момент перегляду справи апеляційною інстанцією відповідач не надав до Управління Державної казначейської служби України у м. Феодосії Автономної Республіки Крим висновок на відшкодування позивачу суми ПДВ у розмірі 470 184,40 грн. заявленої у податковій декларації з ПДВ за липень 2010 року.

Колегія судді, враховуючі постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.12.12 у справі № 2а-14419/10/0170/2, яка набрала законної сили, погоджується з висновком суду першої інстанції, що у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому вимоги позивача про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості) є обґрунтованими.

Враховуючи зазначене, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду прийшла до висновку, що суд першої інстанції виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всесторонньо перевіривши обставини справи, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, які підлягають застосуванню до даних правовідносин та прийняв рішення з урахуванням усіх обставин справи у їх сукупності, що мають значення для прийняття рішення, а отже апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судове рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2013 по справі 2а-12560/12/0170/2 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис О.В.Дугаренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська