Постанова № 33322697, 04.09.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.08.2013 справа №913/526/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Марченко О.А.суддівРадіонової О.О., Шевкової Т.А. за участю представників сторін: від позивача: Вішнікіна Д.Г. - довіреність №1281 від 12.12.2012р.; Олійник О.В. - довіреінсть №1591 від 03.06.2013р.від відповідача: Паламарчук Н.С. - директоррозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ в особі Відокремленого підрозділу "Південне управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської областівід22.04.2013р. (повний текст підписано 29.04.2013р.) у справі№913/526/13-г (суддя Смола С.В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ в особі Відокремленого підрозділу "Південне управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ до відповідача Комунального закладу "Луганська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №54", с. Ювілейне, м. Луганськ простягнення 189 411,73грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Луганської області від 22.04.2013р. у справі №913/526/13-г у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ в особі Відокремленого підрозділу "Південне управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ до Комунального закладу "Луганська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №54", с. Ювілейне, м. Луганськ про стягнення заборгованості за безоблікове водокористування в сумі 189 411,73грн. - відмовлено у повному обсязі.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ в особі Відокремленого підрозділу "Південне управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ подана апеляційна скарга, в якій йдеться про скасування судового рішення у зв'язку з тим, що наведене рішення є незаконним та винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає хибним висновок суду про необґрунтованість позовних вимог.

Представники позивача наполягають на задоволенні апеляційної скарги та просять рішення суду скасувати, позов задовольнити.

Представник відповідача проти скарги заперечує та просить рішення суду залишити без змін, у задоволенні скарги відмовити, про що зазначив у наданому відзиві на апеляційну скаргу.

Крім того, у судовому засіданні 27.08.2013р. відповідачем надане клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи. Однак, вказане клопотання судовою колегією залишене без задоволення у зв`язку з недоцільністю проведення вказаної експертизи.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ в особі Відокремленого підрозділу "Південне управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Комунального закладу "Луганська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №54", с. Ювілейне, м. Луганськ про стягнення заборгованості за безоблікове водокористування в сумі 189 411,73грн.

Позовні вимоги до Комунального закладу "Луганська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №54", с. Ювілейне, м. Луганськ обґрунтовані тим, що за результатами обстеження позивачем 20.11.2012р. водопровідно-каналізаційних мереж і засобів обліку відповідача була виявлена обвідна лінія з відсікаючою засувкою, яка пропускає воду і не числиться в договірних документах, що є порушенням пункту 3.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України №190 та пункту 3.11 укладеного між сторонами договору. Внаслідок виявленого порушення позивачем у відповідності до пунктів 3.3, 3.4 Правил №190 був здійснений розрахунок за безоблікове водокористування в розмірі 189 411,73грн., який заявлений до стягнення в судовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.1 ст.19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору, зокрема, з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій статті 19 цього Закону (частина друга статті 19 Закону про питну воду).

Як встановлено господарським судом, на виконання вказаних вимог законодавства, 01.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" (постачальник) та Комунальним закладом "Луганська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №54" (споживач) був укладений договір №145/3 на послуги з водопостачання та водовідведення (далі - договір), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов'язується постачати споживачу питну воду та приймати від нього стічні води, а споживач своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання і водовідведення на умовах, визначених договором, та виконувати інші умови даного договору.

Відповідно до п.1.2 договору, в ході виконання договірних зобов'язань сторони керуються умовами даного договору, а також Законом України "Про питну воду та питне водопостачання" від 10.02.2002р., Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004р. №1875-ІV, "Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України", затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. №65 (надалі Правила користування), "Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України", затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37 (надалі Правила приймання), місцевими Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації (надалі місцеві Правила приймання), "Інструкцією про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів", затвердженою наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. №37 (надалі Інструкція), та іншими діючими нормативно-правовими актами, які регулюють правовідносини сторін за даним договором.

Згідно із пунктом 3.1 договору, постачальник через системи комунального водопостачання надає воду споживачу в обсягах погодженого помісячного графіку постачання питної води, вказаного в п.5 Паспорту водного господарства (додаток №1), який є невід'ємною частиною договору, до точки підключення мереж споживача.

Відповідно до технічних умов постачальника, споживач у точці підключення встановлює (за свій рахунок) прилад обліку викорастиної води. Без виконання цієї умови підключатися до мереж постачальника споживачу забороняється (п.3.2 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що кількість води, що подається постачальником та використовується споживачем, визначається за показниками приладів обліку.

Згідно із п.5.4, п.5.5 договору зняття поточних показань приладів обліку здійснюється не рідше одного разу за місяць з оформленням кількості наданої води та об'єму прийнятих стоків двостороннім актом або груп-рахунком. Споживач повинен сприяти представникам постачальника та забезпечити їх безпеку при виконанні цих робіт. Споживач повинен виконувати рекомендації постачальника, спрямовані на поліпшення об'єму водопостачання та водовідведення в його мережах. У разі відмови споживача виконати ці рекомендації, водоспоживання та скидання стоків вважається безобліковим, при цьому об'єми спожитої води та скинутих у мережу стічних вод визначаються згідно із пунктом 9.6. та пунктом 21.5. Правил користування.

Відповідно до п.5.6 договору споживач відповідає за цілісність і збереження лічильників, пломб і складових лічильника, запірної арматури та іншого устаткування водомірного вузла, незалежно від місця його розташування. У разі пропажі або виходу з ладу водолічильника чи його складових (стрілок, скла, циферблату, корпусу, зриву пломб, порушень з'єднань труб зі з'єднуючими частинами водолічильника тощо), псування від морозу або гарячої води, споживач зобов'язаний встановити новий водолічильник. При цьому водовикористання споживача вважається без обліковим і розраховується згідно з пунктом 9.6 Правил користування.

При виявленні представником постачальника витоків води в мережах споживача внаслідок їх пошкодження або нераціонального водокористування, коли водолічильник на вводі відсутній або не працює з вини споживача, постачальник виконує розрахунок витрат води у наступному порядку: по пропускній спроможності труби вводу при швидкості руху води у ній 2 м/сек і дії її повним перетином протягом 24 годин на добу. Розрахунок проводиться за фактичний час витоків води по день її ліквідації. Якщо час, на протязі якого відбувались витоки води, встановити не вдалось, розрахунок проводиться за останній поточний місяць. Наявність витоків оформлюється актом згідно з п.12.15 Правил користування. Усі наявні в діючих Правилах посилання на п.9.6 відносяться винятково до порядку проведення розрахунку витрат води. При встановленні часу, за який необхідно зробити перерахунок по пропускній спроможності труби введення, якщо до цього виписувалися рахунки згідно п.12.3 діючих Правил по попередній оплаті або по планових платежах, строки виписування останніх до уваги не беруться. У всіх інших випадках порядок обліку здійснюється відповідно до положень Правил користування та Правил приймання (п.5.10, п.5.11договору).

За приписом пунктів 6.1, 6.2 договору, у разі розрахунку за використану воду у межах затвердженого ліміту та повної відповідності якості та режиму скиду стічних вод місцевим Правилам приймання та умов даного договору, споживач сплачує за надані послуги з водопостачання та водовідведення за діючим тарифом, встановленим згідно чинного законодавства. Споживач оплачує за надані послуги подекадно, рівними частками. Остаточний розрахунок за послуги водопостачання та водовідведення, послуги за перевищення лімітів води та інше, споживач робить на підставі наданих постачальником рахунків чи інших платіжних документів, не пізніше ніж через 3 дні після їх отримання.

Згідно із п.7.1, п.7.2 договору постачальник має право у будь-який час, не погоджений заздалегідь зі споживачем, здійснювати контроль за водоспоживанням та водовідведенням споживача у відповідності з повноваженнями, наданими діючим законодавством і за результатами перевірок складати відповідні акти. Постачальник зобов'язаний забезпечити надання споживачу послуг з водопостачання та водовідведення у порядку, передбаченому даним договором, виконувати інші обов'язки, передбачені діючим законодавством.

Відповідно до п.10.1 дорговору, даний договір набирає чинності з 01.08.2008р. та діє до 31.12.2008р. Договір може бути пролонгованим на наступний рік шляхом підписання додаткової угоди або обміну листами (пункт 10.4 договору).

Додатковими угодами від 30.12.2008р., 30.12.2009р., 30.12.2010р., б/н та дати дія договору була пролонгована до 31.12.2012р.

Вказаний договір підписаний уповноваженим представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Як встановлено господарським судом, 20.11.2012р. представниками ТОВ "Луганськвода" було проведено обстеженння водопровідно-каналізаційних мереж і засобу обліку відповідача.

За результатами вказаної перевірки позивачем складений акт від 20.11.2012р., відповідно до якого встановлено, що водомірний вузол відповідача розташований у підвальному приміщенні та облаштований засобом обліку типу КВБ-2,5 обстежений на показниках 010199 куб.м., контрольна пломба на лічильнику №4020373 ООО ЛВ не порушена. Над водомірним вузлом обладнана обвідна лінія з відсікаючою засувкою діаметром 50 мм. Відсікаючи засувка опломбована круглою чорною пластмасовою пломбою без відтисків. Вказана пломба встановлена на мідній проволоці та має по ній вільний рух. При перевірці відсікаючої засувки була перекрита засувка перед водолічильником, однак тиск в розвідних мережах всередині будівлі не знизився, що свідчить про пропускання води відсікаючою засувкою. Також обвідна лінія не числиться у договірних документах, що є порушенням п.3.2 Правил №190.

Пунктом 3.11 договору передбачено, що споживачу забороняється приєднувати до своїх мереж інших споживачів, а також приєднувати власні нові вводи до мережі постачальника без дозволу постачальника.

За приписом п.3.1., п.3.2. Правил №190 від 27.06.2008р. передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на основі показів засобів обліку. Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Відповідно до п.3.3., п.3.4. Правил №190 від 27.06.2008р. у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек. та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

За твердженням позивача, остання перевірка засобу обліку відповідача проводилась 15.10.2012р. зі зняттям показань водолічильника та врученням груп-рахунку №313039 від 15.10.2012р., у зв`язку з чим період безоблікового водокористування, на думку позивача, становить з 22.10.2012р. по 22.11.2012р. включно (30 діб); в період з 15.10.2012р. по 22.10.2012р. нарахування проводилось по середньодоговірним лімітам.

На підставі викладеного позивачем був виписаний відповідачеві груп-рахунок №313039 за листопад 2012 року на загальну суму 189 411,73грн.

12.12.2012р. вказаний груп рахунок разом із супровідним листом від 05.12.2012р. №04/326 був направлений відповідачеві та отриманий останнім 17.12.2012р., що підтверджується поштовим фіскальним чеком та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

30.11.2012р. позивачем було опломбовано у закритому стані відсікаючу засувку обвідної лінії діаметром 50 мм, про що складений відповідний акт.

Відповідач груп-рахунок №313039 від листопада 2012 року не оплатив, що стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд погоджується з правильністю висновків місцевого господарського суду щодо неспроможності наданих позивачем доказів, необґрунтованості позовних вимог та необхідності відмови у їх задоволенні у повному обсязі, з огляду на наступне:

Відповідно до ст.43 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Судовими доказами слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного розгляду справи.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Правовідносини сторін у даній справі регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України "Про питну воду та питне водопостачання", Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190.

Вирішуючи даний спір, колегія суддів враховує, що на момент укладання договору між позивачем та відповідачем (01.08.2008р.) діяли Правила користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994р. №65 (далі - Правила №65).

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190 затверджені Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.10.2008р. за №936/15627) (далі - Правила).

Вказані Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

З урахуванням викладеного вище, після набрання чинності наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. №190, правовідносини сторін, що виникли на підставі Договору, регулюються у тому числі Правилами №190.

При цьому, в період з 07.05.2012р. до 26.11.2012р., тобто і на момент проведення позивачем перевірки відповідача (20.11.2012р.) Правила №190 діяли зі змінам, внесеними наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №131 від 27.03.2012р.

Відповідно до абзацу першого пункту 7.3, пункту 7.8 Правил №190 у разі наявності у вузлі обліку споживача обвідної лінії запірна арматура на ній пломбується представником виробника в закритому стані. За цілісність пломби відповідає споживач. Зняття пломб із запірної арматури без попереднього повідомлення виробника може здійснюватися лише при гасінні пожеж.

За приписами пункту 5.18 Правил №190 споживач відповідає за цілісність та збереження засобів обліку, пломб і деталей пломбування, встановлених представниками територіальних органів Держспоживстандарту та виробником в місцях з'єднань засобів обліку, запірної арматури, манометра та іншого обладнання вузла обліку незалежно від місця його розташування. Знімати засоби обліку, здійснювати будь-які заміни їх частин або зміни положення на водомірному вузлі, де їх встановлено, знімати пломби, накладені органами Держспоживстандарту або виробником, має право лише виробник або споживач за дозволом виробника. У разі самовільних дій споживач сплачує витрату води згідно з пунктами 3.3, 3.4 цих Правил.

Як зазначено вище, пунктами 3.3, 3.4 Правил №190 встановлено, що у разі безоблікового водокористування виробник виконує розрахунок витрат води за пропускною спроможністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунковий період при безобліковому водокористуванні встановлюється з дня початку такого користування. Якщо термін початку безоблікового водокористування виявити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.

Таким чином, визначальним для вирішення даного спору є встановлення обставин порушення відповідачем вимог Правил, а саме самовільного приєднання позивачем до системи централізованого водопостачання та водовідведення або самовільного користування нею. При цьому, у відповідності до статті 33 ГПК України, обов'язок довести такі обставини покладається на позивача.

На думку позивача, порушенням Правил, на підставі якого останнім заявлений позов, є самовільно встановлена відповідачем обвідна лінія, яка не числиться у договірних документах, що встановлено актом від 20.11.2012р.

Наразі, судова колегія не приймає вказаний акт в якості доказу по справі з огляду на наступне.

Як вбачається з наданих відповідачем фотоматеріалів та проектно-технічної документації (копії яких наявні в матеріалах справи), виявлена під час обстеження 20.11.2012р. обвідна лінія відноситься до системи пожежогасіння, була передбачена проектом реконструкції (капітального ремонту) будівлі школи від 1993 року та на час укладання між сторонами договору від 01.08.2008р. вже існувала. Це також підтверджується наявними в матеріалах справи поясненнями заступника директора школи з господарської частини Шило М.І. Факт проведення ремонту системи водопостачання у школі №54 також підтверджується рішенням виконкому Ювілейної селищної ради народних депутатів №50 від 20.07.1993р.

Твердження позивача, що спірна обвідна лінія навмисно не вказана відповідачем при складанні Паспорту водного господарства до договору №145/3 від 01.08.2008р., а за технічними умовами відповідач до Водоканалу не звертався, колегією суддів не приймаються з огляду на наступне:

Відповідно до змісту п.2.24. Правил №65, чинних на момент укладання договору, на водопровідно-каналізаційні мережі й споруди жилих будинків, шкіл, дитячих комбінатів, лікарень та інших об'єктів місцевих органів виконавчої влади після їх ремонту або реконструкції та передачі для експлуатації Водоканалу поширюється такий самий порядок їх приймання, як і для нового будівництва.

В свою чергу, пунктом 2.2 Правил №65 передбачено, що Водоканал по одержанні листа, оформленого відповідно до п.2.1 цих Правил, протягом місяця після попередньої оплати замовником робіт та послуг, які виконуються Водоканалом щодо підготовки вихідних даних для проектування систем водопостачання та водовідведення, видає технічні умови про можливість приєднання об'єкта замовника до комунального водопроводу з урахуванням потужностей головних споруд, пропускної здатності мережі і таке інше, із зазначенням умов для проектування вводу (місце врізки, місцеположення водомірного вузла, умови для влаштування проміжного резервуара і насосів-підвищувачів тиску, прокладання дільниць мережі тощо), гарантованих напорів та кількості води, що подається.

Проектування водопровідних вводів та інших пристроїв здійснюється замовником на підставі одержаних від Водоканалу узгоджених і затверджених технічних умов (п.2.3. Правил №65).

Відповідно до п.2.7. Правил №65, всі роботи із спорудження, реконструкції й ремонту вводу й водомірного вузла, встановлення регулятора тиску та обмежувачів витрати здійснюються силами й коштами замовника під технічним наглядом Водоканалу.

За приписом п.2.13. вказаних Правил, Водоканал має право не подавати воду новим вводом, якщо абонент, зокрема, не виконує технічних умов, вимог Водоканалу щодо переобладнання діючих вводів, водомірних вузлів або якщо має місце нераціональне використання води.

Пунктом 2.19. Правил №65 встановлено, що Водоканал здійснює нагляд за технічними рішеннями під час будівництва водопровідно-каналізаційних споруд та бере участь у прийманні їх в експлуатацію.

Таким чином, з вищезазначених положень Правил №65, чинних на момент укладання договору, вбачається, що саме на Водоканал покладено обов`язок виконувати підготовку вихідних даних для проектування систем водопостачання та водовідведення, видавати технічні умови про можливість приєднання об'єкта замовника до комунального водопроводу, здійснювати технічний нагляд при виконанні споживачами робіт з реконструкції та ремонту вводу й водомірного вузла.

Тобто, наявність обвідної лінії, що відноситься до системи пожежогасіння, яка була передбачена проектом реконструкції (капітального ремонту) будівлі школи від 1993 року повинна була бути встановлена підприємством Водоканалу, що обслуговувало школу в той час та правоприємником якого в подальшому став Відокремлений підрозділ "Південне управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода". Як зазначено вище, тягар доказування вказаних обставин, згідно господарсько-процесуального кодексу України, покладається саме на позивача.

Пунктом 4.6. Правил №65 передбачено, що при наявності одного вводу до будівлі, що має протипожежно-господарський водопровід, влаштування обвідної лінії водолічильника обов'язкове. На обвідній лінії монтується засувка, яка пломбується Водоканалом у закритому стані.

При наявності у водомірному вузлі абонента обвідної лінії запірна арматура на ній пломбується представником Водоканалу в закритому стані. За цілісність пломби відповідальність несе абонент (пункт 6.3. Правил №65).

В порушення вищенаведених приписів засувка цієї обвідної лінії не була опломбована позивачем.

Водночас, вказана обвідна лінія не вказана у паспорті водного господарства до спірного договору, який затверджений відповідачем та був погоджений позивачем. При цьому, у даному паспорті немає розділу, в якому б відзначалася наявність обвідних ліній на водомірних вузлах.

Відповідно до змісту пункту 3.11 договору споживачу забороняється приєднувати до своїх мереж інших споживачів, а також приєднувати власні нові вводи до мережі постачальника без дозволу постачальника.

Як вказувалось вище, пунктом 3.2 Правил №190 (чинних на момент проведення обстеження 20.11.2012р.) передбачено, що водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самовільно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільно користується ними.

Наразі, позивач при укладанні договору з відповідачем та погодженні паспорту водного господарства мав можливість і був зобов'язаний пересвідчитися у достовірності наведених у паспорті відомостей, виявити обвідну лінію та відобразити її у паспорті водного господарства до договору.

Також судом першої інстанції правомірно не прийняті доводи ТОВ "Луганськвода" про те, що відповідач використовував виявлену перевіркою 20.11.2012р. обвідну лінію для безоблікового водокористування, про що, на думку позивача, свідчать занижені показання приладу обліку за жовтень 2012р. року у порівняні з літніми місяцями, коли школа не мала працювати. При цьому суд бере до уваги, що в літні місяці школа у відповідності до наказу управління освіти Луганської міської ради від 11.05.2012р. №3/247 та внутрішнього наказу по школі від 21.05.2012р. №95 працювала в режимі літнього табору; в той же час у школі проводились ремонтні роботи та навчальна практика. Відповідно до наказу управління освіти Луганської міської ради від 12.09.212р. №3/448 в період з 15.10.2012р. по 29.10.2012р. учні школи перебували на осінніх канікулах. Викладене також підтверджується наявними у справі поясненнями директора школи Паламарчук Н.С. від 16.04.2013р. та від 19.04.2013р. і на думку господарського суду, пояснює зниження обсягів спожитої відповідачем води за показаннями водолічильника у жовтні 2012 року.

З огляду на викладене, оскільки суду не надано належних документальних доказів самовільного приєднання абонента (відповідача) до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самовільного користування ними, суд першої інстанції дійшов вірного висноку щодо відсутності достатніх правових підстав для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої пунктом 3.4 Правил №190.

Таким чином, доводи позивача про самовільне користування відповідачем системою централізованого комунального водопостачання спростовуються матеріалами справи, а тому місцевим судом правомірно не прийняті до уваги, оскільки судом встановлено, що користування відповідачем водою не є безобліковим у розумінні п.3.2. Правил №190, отже застосування позивачем положень п.3.2., п.3.3., п.3.4. Правил №190 при розрахунку вартості послуг є безпідставним.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості посилань позивача та недоведеності позовних вимог, у зв'язку із чим судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову, оскільки з матеріалів справи не вбачається наявності у позивача порушення права або охоронюваного законом інтересу на подання даного позову.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що місцевим господарським судом в порядку ст.43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм законодавства при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Рішення господарського суду Луганської області з урахуванням мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Доводи, наведені в апеляційній скарзі, не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та спростовані вищевикладеними висновками судової колегії.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Луганської області від 22.04.2013р. у справі №913/526/13-г ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, тому залишає зазначене рішення без змін за наведеними в постанові мотивами, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на позивача по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ в особі Відокремленого підрозділу "Південне управління залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 22.04.2013р. у справі №913/526/13-г залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

У судовому засіданні 27.08.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови підписаний 30.08.2013р.

Головуючий О.А. Марченко

Судді: О.О. Радіонова

Т.А. Шевкова