Постанова № 33315368, 20.08.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2789/13-а

20 серпня 2013 року 11год. 00хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дудар О.М., за участю секретаря судового засідання Сисун Н.В., сторін та інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Сидоришина Т.Г.,

відповідача: представник Кондратенко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради

до Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,ВСТАНОВИВ :

Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі - УКБ ВК РМР) звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівному у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - ДПІ у м.Рівному) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.02.2013 №0000831541 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 170,00грн. (170,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)).

Позов обґрунтований тим, що застосування штрафних санкцій за неподання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року є неправомірним, оскільки така декларація була подана позивачем засобами електронного зв'язку.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та пояснила суду, що доказами отримання податковим органом податкової декларації з податку на додану вартість позивача за грудень 2012 року є квитанція №1, а також квитанції №2, які підтверджують прийняття відповідачем додатків до вказаної декларації. Зауважила, що друга квитанція на підтвердження надходження до податкового органу обумовленої декларації не була надіслана позивачу з невідомих причин. Подана 25.01.2013 після телефонної розмови з працівниками відповідача податкова декларація з необхідними додатками за грудень 2012 року не визнана як податкова декларація у зв'язку з відсутністю обов'язкових додатків до податкової звітності. При цьому, у квитанції №2 від 25.01.2013 зазначено, що додатки до декларації за грудень 2012 року уже отримані податковим органом 18.01.2013, а тому додатки, надіслані повторно 25.01.2013 не були взяті до уваги. Просила позов задовольнити повністю.

Відповідачем, ДПІ у м.Рівному, позов не визнано з підстав, викладених у письмових запереченнях.

У судовому засіданні представник відповідача надала пояснення, тотожні письмовим запереченням. Зокрема, вказала, що штрафні санкції до УКБ ВК РМР застосовано за неподання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року. Позивачем, в передостанній день граничного строку подання декларації, 18.01.2013, засобами електронного зв'язку було передано тільки додатки до податкової декларації, що підтверджується наявністю першої квитанції. Податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2012 року до ДПІ у м.Рівному не надходила, а, отже, не була отримана, про що свідчить відсутність квитанції №2. За таких обставин, податковим органом правомірно, на підставі п.120.1 ст.120 ПК України було застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 170,00грн. Просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити повністю з огляду на наступне.

Судом встановлено, УКБ ВК РМР зареєстроване як юридична особа 03.06.1999, на обліку в органах державної податкової служби як платник податків перебуває з 24.10.1996 за №088/0037 (а.а.с.8-11).

31.01.2013 головним державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість, акцизного податку управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у м.Рівному проведено камеральну перевірку податкової звітності УКБ ВК РМР за грудень 2012 року, за наслідками якої складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 31.01.2013 №23/15-200/05517742 (а.а.с.54-55).

Згідно з висновками вказаного акта, в порушення вимог пп.49.18.1 (49.18.2) п.49.18 ст.49 розд.ІІ, п.203.1 ст.203 розд.V ПК України, УКБ ВК РМР не подано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року (граничний строк подання - 21.01.2013).

На підставі акта перевірки від 31.01.2013 №23/15-200/05517742 ДПІ у м.Рівному винесено податкове повідомлення-рішення від 05.02.2013 №0000831541 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 170,00грн. (170,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами)) (а.с.12).

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося УКБ ВК РМР в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Рівненській області та Державної податкової служби України, скарги позивача податковими органами залишено без задоволення (а.а.с.13-22).

Суд вважає податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівному від 05.02.2013 №0000831541 правомірним, враховуючи наступне.

Обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом згідно з п.36.1 ст.36 ПК України визнається податковим обов'язком.

Відповідно до п.36.5 ст.36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Згідно з пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п.49.1 ст.49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

За змістом п.202.1 ст.202 ПК України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал.

Згідно з п.203.1 ст.203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

В силу вимог вищенаведених норм, останнім днем подання УКБ ВК РМР податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року повинно бути 20.01.2013. Проте, вказаний день є вихідним (неділя), тому, згідно з п.49.20 ст.49 ПК України, граничним строком подання декларації є 21.01.2013 (понеділок).

Пунктом 49.3 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів:

а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису визначені Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 №233, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.04.2008 за №320/15011 (далі - Інструкція №233).

Інструкція №233 поширюється на Державну податкову адміністрацію України та її територіальні органи, платників податків, які за власним бажанням подають податкові документи в електронному вигляді.

Згідно з п.1 розд.ІІ «Загальні вимоги до подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку» Інструкції №233, платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціалізованого програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією та договором

Як вбачається з матеріалів справи, 16.10.2009 між позивачем та відповідачем укладено договір про визнання електронних документів №206 (а.а.с.56-58), згідно з яким договір надає можливість платнику податків (УКБ ВК РМР) можливість, а не зобов'язує його подавати до органу ДПС податкові документи у електронному вигляді, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з п.7.4 розд.ІІІ «Порядок подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку» Інструкції №233, перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку.

18.01.2013 УКБ ВК РМР було передано засобами електронного зв'язку до ДПІ у м.Рівному податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2012 року, що підтверджується квитанцією №1 від 18.01.2013 (а.а.с.23-26).

Підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції (п.7.5 розд.ІІІ «Порядок подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку» Інструкції №233).

Як встановлено судом, квитанція №2 щодо податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року позивачу не надходила.

Наявні у матеріалах справи квитанції №2 від 18.01.2013 (а.а.с.29, 31, 33, 36, 40) сформовані податковим органом щодо додатків до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року, а саме: «Розрахунок коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість (Д1)», «Довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (Д2)», «Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3)», «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)», «Реєстр виданих та отриманих податкових накладних» (а.а.с.27-28, 30, 32, 34-35, 37-39).

Відтак, докази прийняття податковим органом податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року до бази органів державної податкової служби у позивача відсутні на момент розгляду справи. Не було таких доказів і станом на 18.01.2013 (дата подання податкової декларації) та 21.01.2013 (граничний строк подання).

Пунктом 2 розділу ІІІ «Порядок подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку» Інструкції №233 передбачено, що при відправленні електронних документів платник податків самостійно визначає кінцевий термін їх відправлення (враховуючи час на своєчасну доставку документів до органів ДПС у разі можливого пошкодження телекомунікаційного зв'язку або ненадходження першої квитанції).

З урахуванням вказаних вимог та вимог п.36.1 ст.36, пп.16.1.3 п.16.1 ст.16 ПК України, саме платник податків зобов'язаний вживати заходів для подання до податкового органу податкової декларації у встановлені законодавством строки.

Таких заходів позивачем 21.03.2013 вжито не було, не зважаючи на неотримання ним з 18.01.2013 квитанції №2 щодо податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року.

Посилання позивача на подання ним обумовленої декларації 25.01.2013 суд не бере до уваги, оскільки це було здійснено поза межами встановленого граничного строку.

Згідно з п.4 розд.ІІІ «Порядок подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку» Інструкції №233, у разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку - протягом перших двох годин наступного робочого дня.

Тобто, обов'язок податкового органу надіслати платнику податків квитанцію №2 виникає лише у разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС.

Відповідно до п.7.6 розд.ІІІ «Порядок подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку» Інструкції №233, якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Вказана норма спростовує посилання позивача на невиконання відповідачем обов'язку щодо формування та надіслання другої квитанції, оскільки нею прямо передбачено, що квитанція №2 про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин надсилається у тому разі, коли сформовано з помилкою саме надіслані податкові документи. Тобто, виявити помилку та зазначити про неї у квитанції №2 податковий орган має можливість лише у разі отримання ним податкової декларації.

За таких обставин, висновки акта перевірки від 31.01.2013 №23/15-200/05517742 в судовому засіданні представником позивача не спростовано.

Згідно з п.120.1 ст.120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Враховуючи викладене, ДПІ у м.Рівному правомірно застосовано до позивача штрафні санкції за неподання податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2012 року у розмірі 170,00грн.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, а тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог Управління капітального будівництва виконавчого комітету Рівненської міської ради до Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 05.02.2013 №0000831541 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 170,00грн. відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дудар О.М.