Рішення № 33313888, 20.08.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3183/13-ц

Провадження № 22ц/779/1973/2013

Категорія 25

Головуючий у 1 інстанції Бойчук О. В.

Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Горейко М.Д., Ковалюка Я.Ю.,

секретаря - Лисак І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 червня 2013 року по справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и л а :

04.03.2013 року ПрАТ «Страхова компанія «Український страховий стандарт» звернулась з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 3320,91грн. Заявлені позовні вимоги обґрунтовано тим, що за полісом № АА/2043793 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів внаслідок ДТП, що мала місце з вини відповідача, було виплачено потерпілому ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 3320,91грн. за пошкодження транспортного засобу. Позивач вказував на те, що в порушення вимог ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідач не надав письмового повідомлення про настання ДТП, а тому страхова компанія має право на відшкодування виплачених сум в порядку регресу.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 13.06.2013 року позов задоволено з тих підстав, що відповідач не надав доказів про письмове повідомлення відповідача не пізніше трьох днів з моменту настання ДТП, подані ним докази суд оцінив як неналежні.

ОСОБА_2 на дане рішення подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що суд не дав належну оцінку доказам, які були представлені ним, зокрема, безпідставно не взяв до уваги покази свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтверджували здійснення такого повідомлення, а також не врахував те, що страховою компанією був направлений експерт на місце настання страхового випадку для встановлення шкоди, відкрите страхове провадження і виплачена ОСОБА_3 страхова сума. Просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

В судовому засіданні апелянт та його представник ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримали, дали аналогічні пояснення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, направив суду телеграму, в якій щодо вимог апеляційної скарги заперечив, просив її відхилити, рішення Івано-Франківського міського суду від 13.06.2013 року залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та його представника, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам рішення суду не відповідає.

За ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів,

висновків експертів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного

доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.212 ЦПК України).

Встановивши факт невиконання відповідачем вимог ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо надання страховику письмового повідомлення про ДТП, яке мало місце 05.07.2011 року, суд не дав належної оцінки представленим відповідачем доказам у їх сукупності, які підтверджують виконання ним вказаного обов'язку. Так як вказаною нормою закону не передбачено певного способу направлення письмового повідомлення, то дана обставина може підтверджуватись будь-якими доказами. Зокрема, свідок ОСОБА_3, який був потерпілим у ДТП, показав, що відповідач телефонував в страхову компанію і повідомляв про ДТП, на третій день після ДТП йому зателефонував страховий комісар, який ще через кілька днів приїхав і оглянув автомобіль; вказав, що він знає, що відповідач направляв письмове повідомлення страховику. Свідок ОСОБА_4 також підтвердила факт повідомлення відповідачем страховика про ДТП як по телефону, так і в письмовій формі. Про вказані обставини свідчить і те, що на другий день після ДТП страховою компанією був укладений договір із суб'єктом оціночної діяльності щодо проведення оцінки пошкодженого автомобіля. В заяві про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від постраждалої особи, зареєстрованої за №1420 від 08.07.2011 року, зазначено що страхову компанію про подію було повідомлено 05.05.2011 року. Витяг з журналу реєстрації вхідної кореспонденції позивача не можна визнати належним доказом, оскільки в ньому не відображено і факту надходження заяви від ОСОБА_3

За таких обставин, підстави для застосування п.п. г) п.38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відсутні.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 червня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в позові. При цьому колегія суддів виходить із того, що зазначеними доказами підтверджено факт виконання зобов'язань по договору страхування щодо повідомлення страховика про страховий випадок, а тому відсутні підстави для покладення на відповідача обов'язку відшкодувати шкоду в порядку регресу.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 червня 2013 року скасувати і ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди в порядку регресу відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: М.Д. Горейко

Я.Ю. Ковалюк