Рішення № 33317287, 27.08.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 0910/3026/2012

Провадження № 22ц/779/2011/2013

Категорія 20

Головуючий у 1 інстанції Бельмега М.В.

Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Горейко М.Д., Шалаути Г.І.

секретаря - Турів О.М.,

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області на рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з додатковою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати» про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна; за позовом Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області до Товариства з додатковою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати», третя особа - ОСОБА_2, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, -

в с т а н о в и л а :

26.12.12 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ТзДВ «Дослідно-механічний завод «Карпати» про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна. Просив визнати дійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна - корпусу № 3 бази відпочинку «Сріблясті водоспади» по вул.Чорновола, 18 в с. Шешори Косівського району Івано-Франківської області, укладений 10.08.2012 року між позивачем та ТзДВ «Дослідно-механічний завод «Карпати». Позов обґрунтував тим, що придбав вказане майно у відповідача за 50000грн., які сплатив 15.08.2012 року, і прийняв дане майно по акту приймання-передачі. Вказує, що в силу приписів ст. 657 ЦК України такий договір повинен бути посвідчений нотаріально, що повинен був зробити відповідач. Посилається на те, що 04.12.2102 року нотаріус повідомив, що 23.10.2012 року вказане майно внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна Миколаївським РУЮ Львівської області, що призвело до порушення його права власника. Просив визнати дійсним вказаний договір на підставі ч.2 ст.220 ЦК України та визнати за ним право власності на нього.

Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області звернулось в суд з позовом до ОСОБА_2 до ТзДВ «Дослідно-механічний завод «Карпати» про визнання зазначеного договору купівлі-продажу недійсним, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що договір не посвідчений нотаріально, а тому є нікчемним. Крім того вказав, що продавець майна знав, що у нього існує заборгованість перед Пенсійним фондом і що на час укладання оспорюваного договору існували судові рішення, по яким було видано виконавчі листи і на виконання яких були внесені відповідні записи до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Просили визнати договір недійсним.

Рішенням Косівського районного суду Івано-Франківської області від 19.06.2013 року позов ОСОБА_2 задоволено, в позові управління ПФ в Миколаївському районі Львівської області відмовлено. Дане рішення в частині задоволення позову мотивовано тим, що згідно ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. Відмова в позові мотивована тим, що Управління Пенсійного фонду України не є стороною договору, а тому його права та інтереси не порушуються.

Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області оскаржило дане рішення в апеляційному порядку, вважаючи його незаконним та необґрунтованим. Апелянт вказує на те, що договір є недійсним, оскільки продавець не мав права відчужувати це майно, про що знав і не повідомив покупця. На момент спроби нотаріального посвідчення спірного договору майно вже існувала заборона відчуження даного майна. Просили рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове, яким визнати спірний договір недійсним, а у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Заслухавши учасників процесу, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 19.06.2013 даним вимогам не відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції, ТзДВ «Дослідно-механічний завод «Карпати», як правонаступнику ВАТ «Дослідно-механічний завод «Карпати», належить на праві власності нерухоме майно - корпус № 3 бази відпочинку «Сріблясті водоспади» по вул.Чорновола,18 в с.Шешори Косівського району Івано-Франківської області, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №8149359 від 25.08.2005 року.

Між ОСОБА_2, як покупцем, та ТзДВ «Дослідно-механічний завод «Карпати» , як продавцем, 10.08.2012 року в письмові формі був укладений договір купівлі-продажу вказаного нерухомого майна. ОСОБА_2 на виконання даного договору згідно платіжного доручення №15 від 15.08.2012 року сплатив ТзДВ «Дослідно-механічний завод «Карпати» 50000грн., і згідно акту приймання-передачі від 15.08.2012 року прийняв дане майно.

Як було передбачено ч.1 ст.657 ЦК України ( в редакції, чинній на час укладення договору), договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом; такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (ч.1 ст.210 ЦК України). За приписами ст.220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

В п. 13 постанови пленуму ВСУ №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зазначено, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.

Враховуючи викладене, позов ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Що стосується позову Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області, то слід враховувати те, що вимоги про визнання правочину недійсним можуть заявлятися як сторонами правочину, так і будь-якою заінтересованою особою в разі, якщо таким правочином порушено її права чи законні інтереси (п.17 постанови пленуму ВСУ №9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Однак, враховуючи те, що відбулось виконання оспорюваного договору, зацікавлена особа в силу ст.16, ст.20 ЦК України може вимагати визнання його недійсним в судовому порядку.

Тому апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області слід задовольнити, рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області та відмову в позові ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області задовольнити, рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Управління Пенсійного фонду України в Миколаївському районі Львівської області задовольнити. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 10.08.2012 між ОСОБА_2 та Товариством з додатковою відповідальністю «Дослідно-механічний завод «Карпати».

У задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: М.Д. Горейко

Г.І. Шалаута