Постанова № 33312435, 04.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 року Справа № 916/492/13-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова Т.Б. (доповідач), Данилова М.В.

розглянувши матеріали касаційної скаргиОдеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону Українина постановуОдеського апеляційного господарського суду від 09.07.2013р. у справі господарського суду№916/492/13-г Одеської області за позовом Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до1) Одеської міської ради 2) виконавчого комітету Одеської міської ради 3) Управління капітального будівництва Одеської міської ради про за участю прокуратури - представників сторін: позивача - відповідача 1- відповідача 2- відповідача 3-стягнення 470 653,00грн. ст. прокурор Одеської прокуратури Чалий М.Г., посв. № 014402 не з'явився не з'явився не з'явився не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з позовом до Одеської міської ради, виконавчого комітету Одеської міської ради та Управління капітального будівництва Одеської міської ради про стягнення солідарно з відповідачів 470 653,00грн.збитків та безпідставно набутих коштів.

Позовні вимоги були обґрунтовані ст.ст.11, 509, 1166, 1173, 1212, 1214 ЦК України та мотивовані завданням державі в особі Міністерства оборони України шкоди у заявленому до стягнення розмірі внаслідок безпідставного отримання відповідачами доходу у вигляді грошової суми, перерахованої замовником будівництва ТОВ "Галі" на рахунок Управління капітального будівництва Одеської міської ради в якості пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста за надання права забудови земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Одеської області від 26.04.2013р. (суддя Желєзна С.П.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.07.2013р. (судді Гладишева Т.Я., Савицький Я.Ф., Лавренюк О.Т.) у задоволенні позовних вимог відмовлено з підстав недоведеності.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Одеський прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення і неправильне застосування судами норм матеріального права, просить рішення і постанову по справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши присутнього в судовому засіданні прокурора, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з приписів ч.2 ст.35 ГПК України, згідно з якою факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як встановлено судами попередніх інстанцій з наявних у матеріалах справи постанов Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2012р. по справі №30/17-4901-2011, від 06.09.2012р. по справі №17/17-5006-2011, від 11.10.2012р. по справі №17-10/17-1235-2011, які набрали законної сили, вбачається, що рішенням звуженого виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих №27 від 29.05.1951р. "О восстановлении прав землепользования, а также прав на строения, отведенные в довоенный и послевоенный периоды для нужд Одесского Военного Округа" підтверджено належність військового містечка №40 (м. Одеса, пров. Вагнеровський, 4-5 (зараз пров. Мукачівський) Одеському військовому округу та відновлено право землекористування земельною ділянкою, на якій розташовані об'єкти нерухомості і споруди вказаного військового містечка.

Рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 20.12.2005р. №961 "Про внесення пропозицій щодо надання товариству з обмеженою відповідальністю "Галі" земельних ділянок в оренду, загальною площею 0,3499 га, за адресою: пров. Мукачівський, 6/3, для проектування та будівництва 16-поверхового жилого будинку із мансардою, вбудованими офісними приміщеннями і гаражем у напівпідвальному поверсі, організації будівництва та благоустрою прилеглої території" вирішено запропонувати Одеській міській раді затвердити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок згідно додатку; надати ТОВ "Галі" в короткострокову оренду терміном на 5 років, три земельні ділянки загальною площею 0,3499 га (земельна ділянка №1 площею 0,2644 га - землі житлової забудови та комерційного використання; земельна ділянка №2 площею 0,0547 га та земельна ділянка №3 площею 0,0308 га - землі іншого призначення; затвердити договори оренди земельних ділянок між Одеською міською радою та ТОВ "Галі".

23.12.2005р. Одеською міською радою було прийнято рішення №5101-ІV, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано ТОВ "Галі" земельні ділянки загальною площею 0,3499 га у короткострокову оренду, терміном на 5 років, за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6/3; були затверджені договори оренди земельних ділянок між Одеською міською радою та ТОВ "ГАЛІ" (згідно додатку); зобов'язано ТОВ "Галі" замовити в Одеському міському управлінні земельних ресурсів оформлення документів, що посвідчують право оренди земельних ділянок.

На виконання зазначених вище рішень між Одеською міською радою та ТОВ "Галі" було укладено три договори оренди земельних ділянок загальною площею 0,3499 га, розташованих за адресою: м. Одеса, провулок Мукачівський, 6/3, які були посвідчені нотаріально та зареєстровані в Одеській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру".

При розгляді справи по суті судами встановлено, що на виконання рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 08.12.2005р. №854 між виконавчим комітетом Одеської міської ради та забудовником ТОВ "Галі" було укладено договір на право забудови №159/кс, предметом якого є надання забудовникові від імені Виконкому права забудови земельної ділянки, у границях відводу, за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6, строком до 30.12.2009р., для здійснення будівництва 16-поверхового житлового будинку із мансардою, вбудованими офісними приміщеннями і гаражем у напівпідвальному поверху, а також комплексного благоустрою прилеглої території.

Забудовник, серед іншого, зобов'язався протягом двох місяців після прийняття Одеською міською радою рішення про відведення земельної ділянки для цього будівництва перерахувати плату за право забудови при будівництві офісних приміщень та гаража в розмірі 470653,00грн. на рахунок управління капітального будівництва Одеської міської ради.

В подальшому, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.06.2008р. №708 було внесено зміни до рішення вказаного органу місцевого самоврядування від 08.12.2005р. №854 в частині визначення поверховості будинку, будівництво якого здійснює ТОВ "Галі"; визнано таким, що втратив чинність, договір на право забудови від 08.12.2005р. №159/кс, укладений між виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ "Галі"; затверджено договір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси між виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ "Галі" в новій редакції.

Так, відповідно до п.п.1.1, 3.4 договору пайової участі замовників у соціально-економічному розвитку міста Одеси, укладеного між виконавчим комітетом Одеської міської ради та ТОВ "Галі", замовник передає, а Виконком приймає участь замовника у комплексному соціально-економічному розвитку міста Одеси при будівництві 19-поверхового жилого будинку з вбудованими офісними приміщеннями і гаражем у напівпідвальному поверсі, за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6/3. Пайова участь при будівництві вбудованих офісних приміщень і гаража у напівпідвальному поверсі, за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6/3, складає - 470653,00грн.

Забудовник перерахував суму 470653,00грн. (без ПДВ), згідно договору на право забудови від 08.12.2005р. №159/кс на відповідний рахунок Управління капітального будівництва Одеської міської ради та які в подальшому перераховані в дохід загального фонду міського бюджету.

При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням господарського суду Одеської області від 10.04.2011р. у справі № 30/17-4901-2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.07.2012р., були визнані незаконними та скасовані Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 08.12.2005р. №854; від 20.12.2005р. №961, а також рішення Одеської міської ради від 23.12.2005р. №5101-ІУ.

Рішеннями господарського суду Одеської області від 03.09.2012р. по справі №15-12/17-1240-2011, від 08.08.2012 по справі №17-10/17-1235-2011 та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 по справі №6/17-1200-2011 було визнано недійсними всі три договори оренди земельних ділянок, укладені між Одеською міською радою та ТОВ "Галі" щодо земельних ділянок загальною площею 0,3499 га, розташованих за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6/3, які використовувались ТОВ "Галі" для будівництва.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом позову у справі №916/492/13-г є стягнення з відповідачів солідарно 470653,00грн., які з посиланням на встановлені судом преюдиціальні факти прокурор вважає безпідставно набутими грошовими коштами, що підлягають відшкодуванню державі в особі Міністерства оборони України.

Крім того, посилаючись на ст.ст.1166, 1173 ЦК України прокурор вказував про спричинення позивачу шкоди внаслідок прийняття органом місцевого самоврядування незаконного рішення, на підставі якого було привласнено, тобто безпідставно набуто майно позивача - земельні ділянки загальною площею 0,3499 га за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6/3.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій керувались приписами частин 1, 2 ст. 1212 ЦК України, якими встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч.1 ст.1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.

Пунктом 3.4 договору пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, зареєстрованого в Управлінні капітального будівництва Одеської міської ради від 24.06.2008р. за №351/кс, сторони передбачили, що пайова участь при будівництві вбудованих офісних приміщень і гаража у напівпідвальному поверсі за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6/3 складає 470653,00грн.; забудовник ТОВ "Галі" вже перерахував суму 470 653,00грн. згідно договору на право забудови від 08.12.2005р. №159/кс.

Розглядаючи справу по суті, суди виходили з того, що відсутні докази недійсності договору пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Одеси, а відтак, грошові кошти 470653,00грн. отримані за наявності правових підстав, а твердження прокурора та позивача щодо безпідставності отримання відповідачем вказаних грошових коштів є недоведеними.

Крім того, виходячи з положень Закону України "Про планування та забудову територій" (із змінами та який був чинним станом на 08.12.2005р.) суди проаналізували реальну правову природу пайової участі замовника будівництва у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста та зазначили про обов'язок здійснення замовником даного платежу на користь виключно органу місцевого самоврядування, встановивши при цьому обставини, що спірні грошові кошти не можуть бути кваліфіковані як дохід, та що отримання такого роду платежів не перебуває в залежності від визначення користувача земельної ділянки, яка використовується для будівництва.

Також, позовні вимоги були обґрунтовані положеннями ст.ст.11, 509, 1166, 1173 Цивільного кодексу України, і заявлена до стягнення сума 470653,00грн. визначена прокурором та позивачем ще і як шкода, завдана незаконним рішенням органу місцевого самоврядування.

Згідно із ч.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Вказана стаття встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань; загальними підставами деліктної відповідальності є: вина особи, яка заподіяла шкоду; протиправна поведінка заподіювача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача.

Статтею 1173 ЦК України встановлено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів, тобто законодавець виключив із загального правила необхідність дослідження та встановлення вини відповідного органу, дією чи бездіяльністю якого завдано шкоду.

Зважаючи на встановлені судами фактичні обставини щодо правової природи грошових коштів в розмірі 470653,00грн., які є пайовою участю ТОВ "Галі" у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста, суди дійшли правомірного висновку, що вказані кошти не є реальними втратами держави в особі Міністерства оборони України і, тим паче, не можуть розцінюватися як збитки у вигляді упущеної вигоди.

Згідно із ст.541 Цивільного кодексу України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання. Проте, позивач не довів підстави для солідарної відповідальності відповідачів.

За таких підстав, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України, оскільки судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Одеського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.07.2013р. у справі №916/492/13-г господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий В. Корсак

Судді Т. Данилова

М. Данилова