Постанова № 33312437, 03.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року Справа № 920/573/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. Волковицької Т. Данилової за участю представників:позивачівне з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)відповідачане з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)третьої особи не з'явилися (про час і місце судового засідання повідомлено належно)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4; - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5; - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 на постановувід 15.07.2013 р. Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 920/573/13 господарського суду Сумської областіза позовом- Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4; - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5; - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 до Сумської міської радитретя особа Фізична особа - підприємець ОСОБА_7провнесення змін та поновлення договору оренди землі Ухвалою Вищого господарського суду України від 23.08.2013 р. у складі колегії суддів: Дроботової Т.Б. - головуючого, суддів: Гоголь Т.Г., Костенко Т.Ф. касаційна скарга позивачів на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 р. у даній справі прийнята до розгляду та призначена на 03.09.2013 р.

Розпорядженням Секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України № 03-05/2118 від 02.09.2013 р. у зв'язку із відпусткою суддів Гоголь Т.Г., Костенко Т.Ф. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Дроботова Т.Б., судді: Волковицька Н.О., Данилова Т.Б.

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2013 року ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_6 звернулись до господарського суду Сумської області з позовом до Сумської міської ради, за участі третьої особи - ФОП ОСОБА_7 про прийняття рішення, яким вважати укладеною Додаткову угоду до договору оренди землі про його поновлення (державна реєстрація договору від 31.08.2006 року), укладену між Сумською міською радою та підприємцями: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до договору оренди земельної ділянки від 05.07.2006 року про його поновлення та внесення змін до нього в редакції проекту додаткової угоди від 18.02.2013 р., направленого Сумській міській раді листом - повідомленням від 18.02.2013 р., у визначеній позивачами редакції (а.с. 5-6).

Позовні вимоги з посиланням на приписи статі 651 Цивільного кодексу України, статті 188 Господарського кодексу України та статті 33 Закону України "Про оренду землі" обґрунтовані тим, що позивачі є співвласниками (спільна часткова власність) нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, а 05.07.2006 року між ними та Сумською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки за вказаною адресою, строк дії якого закінчився 16.10.2012 р.

Позивачі зазначали, що в порядку статті 33 Закону України "Про оренду землі" та умов договору, 25.07.2012 р. орендарі звернулися до міської ради з відповідними заявами, у зв'язку з чим вважають, що договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

18.02.2013 р. позивачі звернулись до Сумської міської ради з листом - повідомленням та текстом додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, проте, станом на квітень 2013 року в порушення норм частини 3 статті 188 Господарського кодексу України та частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі" міська рада протягом місяця не вчинила обов'язкових дій щодо підписання додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки та не повідомила позивачів про підстави зволікання від вчинення таких дій, що стало підставою для звернення до суду.

Третя особа ОСОБА_7 у запереченнях на позовну заяву просила відмовити у її задоволенні вказуючи, зокрема, на те, що договір оренди землі від 05.07.2006 р., укладений між ОСОБА_7 і позивачами з одного боку та міською радою з іншого боку на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не може бути поновлений, оскільки по - перше, суттєво змінюються його умови, а саме: суб'єктний склад сторін, площа земельної ділянки та розмір орендної плати, а по-друге, питання про укладення (поновлення) договору оренди землі повинно бути винесено на вирішення сесії міської ради на підставі відповідних заяв позивачів. При цьому, позивачі не позбавлені права та можливості на укладення нового чи нових договорів оренди землі під належною їм нерухомістю, а доказів порушення прав позивачів ними не надано.

Рішенням господарського суду Сумської області від 29.05.2013 р. (суддя Левченко П.І.) у задоволенні позову відмовлено.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку щодо необґрунтованості та недоведеності позовних вимог позивачів, встановивши, зокрема, обставини щодо неможливості продовження договору на підставі запропонованого позивачами проекту додаткової угоди від 18.02.2013 року, оскільки в даному проекті вказано лише три підприємці із чотирьох, зазначених в самому договорі, що призвело до зміни складу сторін договору, а також встановивши недотримання позивачами положень частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо надіслання проекту додаткової угоди зі спливом 4-х місячного строку після закінчення договору.

За апеляційною скаргою підприємців ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 Харківський апеляційний господарський суд (судді: Бондаренко В.П., Ільїн О.В., Россолов В.В.) переглянувши рішення господарського суду Сумської області від 29.05.2013 р. в апеляційному порядку, постановою від 15.07.2013 р. залишив його без змін з тих же підстав.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що в силу приписів чинного законодавства необхідною умовою для укладення, внесення змін та поновлення договору оренди земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, є рішення відповідного органу про надання цієї земельної ділянки в оренду, яке в даному випадку Сумською міською радою не приймалось, а наявні в матеріалах справи докази не доводять тих обставин, на які посилаються позивачі, як на підставу своїх вимог, а відтак і не дають правових підстав для задоволення позову.

Підприємці ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подали до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просять рішення та постанову у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням судами норм матеріального та процесуального права, а саме статті 33 Закону України "Про оренду землі" та статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України щодо залишення поза увагою доводів позивачів про законодавче встановлення обов'язковості укладення додаткової угоди до договору оренди землі про його поновлення в даному випадку.

У відзиві на касаційну скаргу Сумська міська рада просила залишити її без задоволення, а судові рішення залишити без змін вказуючи на те, що судами правильно встановлено зміну суб'єктного складу договору та неможливість продовження договору на тих самих умовах для трьох підприємців із чотирьох, яким за договором передавалась земельна ділянка, правомірність висновків судів стосовно недотримання позивачами положень частини 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо направлення проекту додаткової угоди через 4 місяці з моменту закінчення строку договору та відсутність відповідного рішення міської ради щодо поновлення договору оренди землі, що належить до виключної компетенції органів виконавчої влади або місцевого самоврядування.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами під час розгляду справи, 05.07.2006 року, на підставі рішення Сумської міської ради від 26.10.2005 року № 1445-МР "Про припинення та перехід права користування земельними ділянками та внесення змін до рішень Сумської міської ради" між Сумською міською радою (орендодавець) та підприємцями ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6 (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_9 за реєстровим № 1509, зареєстрований у Сумському міському реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 31.08.2006 р. за № 040661201148.

Відповідно до пункту 1.1. Сумською міською радою було надано, а орендарями прийнято в оренду земельну ділянку площею 451/1000 частини від 0,2057 га, що становить 928 м2 (ОСОБА_7), 143/1000 частини від 0,2057 га, що становить 294 м2 (ОСОБА_4), 93/1000 частини від 0,2057 га, що становить 191 м2 (ОСОБА_5) та 313/1000 частини від 0,2057 га, що становить 644 м2 (ОСОБА_6), яка знаходить за адресою: АДРЕСА_1.

Розділом 3 договору визначена орендна плата та, зокрема, встановлено конкретний розмір орендної плати для 481/100, 143/1000, 93/1000 та 313/1000 частини від 0,2057 га, тобто для кожного орендаря визначений розмір орендної плати за надану в користування частину земельної ділянки від 0,2057 га, переданої у користування за договором оренди.

Згідно з пунктом 2.2 договору його укладено терміном до 16 жовтня 2012 року. Після закінчення терміну дії договору орендар, за умови належного виконання своїх обов'язків відповідно до умов цього договору, має за інших рівних умов, переважне право на поновлення договору. У цьому разі орендар повинен повідомити письмово орендодавця про бажання щодо продовження дії договору на новий термін не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення. У разі продовження договору оренди на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. Умови цього договору зберігають свою чинність на строк його дії і випадках, коли після набуття договором чинності законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені цим договором

Відповідно до вказаної умови договору підприємці ОСОБА_6 та ОСОБА_4 25.07.2012 р. звернулися до Сумської міської ради із заявами про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки (а.с. 24-25), а ФОП ОСОБА_5 до Сумської міської ради із заявою про надання в оренду земельної ділянки звернулась 23.08.2012 року (а.с. 26).

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є вимога підприємців ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про прийняття рішення, яким вважати укладеною Додаткову угоду до договору оренди землі, укладену між Сумською міською радою та підприємцями: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до договору оренди земельної ділянки від 05.07.2006 року про його поновлення та внесення змін до нього в редакції проекту додаткової угоди від 18.02.2013 р., направленого Сумській міській раді листом - повідомленням від 18.02.2013 р., у визначеній позивачами редакції, з огляду на приписи, зокрема, статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки міською радою не направлявся позивачам лист-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі, у звязку з чим з огляду на частину 6 статті 33 вказаного Закону, на думку позивачів спірний договір є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Зі змісту частини першої статті 124 Земельного кодексу України вбачається, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 792 Цивільного кодексу України статті за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону).

За приписами статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 5.3 договору оренди від 05.07.2006 р. сторони погодили, що договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку його дії.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, чинній на момент закінчення строку дії договору - 16.10.2012 р.) встановлено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Відповідно до частини 4 статті 33 вказаного Закону при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами договір оренди земельної ділянки з боку орендаря було укладено підприємцями ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а відтак є неможливим продовження цього договору оренди земельної ділянки на підставі запропонованого позивачами проекту додаткової угоди від 18.02.2013 року, оскільки в даному проекті вказано лише три підприємці із чотирьох, зазначених в самому договорі, що свідчить про зміну складу сторін договору, а відтак змінює його умови, оскільки розділом 3 договору було встановлено розмір річної орендної плати згідно визначеної частки від переданої у користування чотирьом підприємцям земельної ділянки загальною площею 0,2057 га під нежитловою будівлею, належною позивачам та ОСОБА_10 на праві спільної власності.

Тобто, є помилковим у даному випадку посилання позивачів на приписи частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки одним із співвласників нежитлової будівлі, розташованої на земельній ділянці АДРЕСА_1, ОСОБА_7, якій за умовами договору в оренду передавалась земельна ділянка площею 451/1000 частина від 0,2057 га, заперечується поновлення цього договору та рішенням Сумської міської ради від 26.09.2012 р. № 1750-МР (пункт 30 додатку до рішення) ОСОБА_7 за її заявою надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га під розміщення магазину.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, листами Управління земельних ресурсів Сумської міської ради від 28.12.2012 р., 18.01.2013 р., 27.02.2013 р., 11.03.2013 р. та від 29.03.2013 р. позивачі повідомлялись про закінчення 16.10.2012 р. строку дії договору оренди землі, неприйняття органом місцевого самоврядування відповідного рішення про його поновлення та про необхідність звернутися до міської ради з заявою про надання в оренду земельної ділянки із наданням відповідної технічної документації в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи приписи законодавства та виходячи із встановлених судами обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається, а викладені у касаційній скарзі доводи заявників колегія суддів вважає непереконливими, такими, що не відповідають приписам законодавства та такими, що спростовуються встановленим судами обставинам справи.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.07.2013 р. у справі № 920/573/13 та рішення господарського суду Сумської області від 29.05.2013 р. залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: Н. Волковицька

Т. Данилова