Постанова № 33312409, 05.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 року Справа № 5021/1867/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.,суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судо-вому засіданні касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 02.07.13у справі№5021/1867/12господарського судуСумської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"доКомунального підприємства "Глухівський тепловий район"простягнення суми за участю представників від:позивачаДанилевський О.М. (дов. від 22.03.13)відповідачаГубенко В.Г. (дов. від 10.01.13), Рудяк А.В. (контракт від 29.12.12)

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду Сумської області із позовом про стягнення із Комунального підприємства "Глухівський тепловий район" 382867,06 грн., у тому числі: основний борг - 204 006,33 грн., пеня - 46 798,85 грн., 7% штрафу - 114 686,28 грн., інфляційні збитки - 8 104,69 грн., 3% річних - 9 270,91 грн. у зв'язку із порушенням умов договору купівлі-продажу природного газу від 30.09.11 №14/2390/11.

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.03.13 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Котельницька В.Л., судді: Джепа Ю.А., Левченко П.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.13 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя Бородіна Л.І., судді: Гетьман Р.А., судді Лакіза В.В.), позов задоволено частково. Стягнуто 1000,00 грн. пені, 1000,00 грн. штрафу, 8702,14 грн. 3% річних, 8 104,69 грн. інфляційних втрат. Припинено провадження у справі в частині стягнення 204 006,33 грн. основного боргу; на підставі п.11 ч.1 ст.80 ГПК України у зв'язку з погашенням боргу після звернення заявника з позовом до суду. В іншій частині позову відмовлено. Судові акти в частині задоволення мотивовані доведеністю матеріалами справи факту прострочення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань по оплаті за газ.

Не погоджуючись із судовими актами, ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулася до Вищого господарського суду України зі скаргою, в якій просить скасувати судові акти в частині зменшення пені, 7% штрафу та 3% річних. Свої доводи скаржник обґрунтовує прийняттям зазначених актів з порушенням норм матеріального права (ст.549, 611, 624 ЦК України, ст.230-232 ГК України) та процесуального права (ст.83 ГПК України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.09.11 між позивачем і відповідачем укладено договір №14/2390/11 для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями.

Умовами укладеного договору (пунктом 7.2) сторонами узгоджено, що у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 договору (щодо оплати вартості газу) він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів - додатково сплатити штраф у розмірі семи відсотків від суми простроченого платежу.

На виконання умов договору купівлі-продажу природного газу від 30.09.11 №14/2390/11 позивачем передано відповідачу природний газ на загальну суму 5228806,28 грн.(а.с.19-25 т.1). Відповідач оплату за одержаний природний газ здійснив частково, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість на суму 204006,33грн., що стало підставою звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем сплачено 204 006,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 26.12.12 №8, яке було надано до суду першої інстанції (а.с.79 т.1). Заявою про уточнення позовних вимог 12.03.13 позивач просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 43 956,15 грн., в іншій частині позовні вимоги залишити без змін та на вимогу суду першої інстанції надав обґрунтований розрахунок штрафних санкцій, 3% річних та інфляційних втрат (а.с.7-11 т.2).

Зменшуючи пеню, 7%-й штраф, суди попередніх інстанцій виходили з того, що КП "Глухівський тепловий район" виробляє теплову енергію та постачає її населенню за чітко регульованими тарифами, встановленими НКРЕ та навіть за умови нерентабельності, вартість наданих послуг населенню не може бути змінена відповідачем. Враховуючи статус відповідача, який здійснює свою діяльність, спрямовану на повне та якісне задоволення потреб населення, а також ступінь виконання боржником зобов'язань за договором, а саме: повне погашення боргу до прийняття рішення місцевим господарським судом, судами зменшено майже до нуля пеню, 7% штраф, а також зменшено 3% річних на 6%.

Скаржник не оскаржує судові акти в частині стягнення основного боргу та інфляційних, тому в цій частині вони не перевіряються судом касаційної інстанції. Скарга стосується правомірності зменшення судами пені, 7% штрафу та 3 % річних. При цьому скаржник вказує на те, що судами безпідставно використано такі свої права, оскільки невірно оцінені обставини щодо матеріального становища боржника, як виняткові.

Колегія суддів касаційного суду вважає за необхідне підтримати правову позицію судів, зважаючи на диспозицію п.1 ст.233 ГК України, якою закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення розміру штрафних санкцій. При цьому, розмір, до якого вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Тому суд касаційної інстанції не вбачає підстав для ревізування висновків судів попередніх інстанцій з цього питання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 02.07.13 у справі №5021/1867/12 залишити без змін.

Головуючий - суддя В.І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій