Ухвала суду № 33311992, 09.07.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" липня 2013 р. м. Київ К/9991/64331/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Малюги Ю. В. Кибальник Я. М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Корнинсир» на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 рокуу справі№ 0670/2546/12за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Корнинсир»до Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської областіпроскасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.06.2012 року у справі № 0670/2546/12 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області від 28.03.2012 року № 0000041.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 року апеляційну скаргу Попільнянської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області задоволено. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.06.2012 року у справі № 0670/2546/12 скасовано. Прийнято нову постанову. В позові відмовлено.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову місцевого адміністративного суду. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема п. п. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Попільнянською міжрайонної державною податковою інспекцією Житомирської області камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, складено акт від 14.03.2011 року № 61/1601/31962786, яким зафіксовано порушення ТОВ «Корнинсир» вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та п. 6.3 наказу Міністерства фінансів України від 01.11.2011 року № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку заповнення податкової накладної», яке полягає у включенні платником податку до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ, сплаченої по податковій накладній № 242/4 від 20.01.2011 року, отриманої від ДП «Старокостянтинівський молочний завод», яка не була зареєстрована продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000041601 від 28.03.2012 року, яким позивачу збільшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 62 291,25 грн., у тому числі 49 833,00 грн. - за основним платежем та 12 458,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

При здійсненні господарських операцій між ТОВ «Корнинсир» та ДП «Старокостянтинівський молочний завод» позивачем було отримано податкову накладну від 20.01.2012 року № 242/4, згідно з якою товариство сплатило суму ПДВ при придбанні товарів у вказаного контрагента в сумі 49 833,00 грн.

Дана податкова накладна стала підставою формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2012 року.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Судом першої інстанції встановлено, що матеріалами справи, зокрема копією податкової накладної № 242/4 від 20.01.2012 року, отриманої ТОВ «Корнинсир» від ДП «Старокостянтинівський молочний завод», повідомленням про отримання звітності, підтверджується надсилання накладної для реєстрації.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з посиланням на п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, виходив з того, що ТОВ «Корнинсир» на підставі належним чином оформленої податкової накладної та інших первинних документів сформувало податковий кредит за січень 2012 року, а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки ДП «Старокостянтинівський молочний завод» не здійснило реєстрацію податкової накладної № 242/4 від 20.01.2012 року в Єдиному реєстрі податкових накладних перед наданням її покупцеві.

Колегія суддів з таким висновком апеляційного суду не погоджується, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 1 ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються встановлені судом апеляційної інстанції обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при прийнятті постанови, і положення закону, яким він керувався.

Проте, оскаржувана постанова апеляційного суду зазначеним вимогам не відповідає, оскільки судом не спростовано доводи місцевого адміністративного суду про виконання контрагентом позивача вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Залишено судом поза увагою і те, що в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства податковим органом не доведено належними доказами, зокрема, відповідною квитанцією про неприйняття, факт не реєстрації податкової накладної № 242/4 від 20.01.2012 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки згідно з абз. 6 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість є обґрунтованим.

Отже, прийняте апеляційним судом нове рішення у справі про відмову в позові підлягає скасуванню, а постанова суду першої інстанції - залишенню в силі.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин касаційна скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Корнинсир» задовольнити.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2012 року у справі № 0670/2546/12 скасувати.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.06.2012 року у справі № 0670/2546/12 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак