Ухвала суду № 33311991, 03.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2013 року м. Київ К/9991/75445/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Муравйов О.В. Федоров М.О.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 р.

у справі № 2а-1670/1828/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест»

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест» (далі - позивач, ТОВ «Бест») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення ДПІ у м. Полтаві № 0003982301 та № 0003992301 від 22.03.2012 р.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 р. постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Полтаві, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Відповідно до плану - графіку проведення документальних перевірок та направлень від 06.02.2011 р. №279, №280, №281 державними податковими ревізорами-інспекторами ДПІ у м. Полтаві проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Бест», за результатами якої складено акт № 6/22-2/30406433 від 02.03.2012 р.

В акті перевірки зазначено порушення п. 5.1. ст. 5 та п.п. 5.2.1., п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1., п.п. 7.4.5, п. 7.4. ст. Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акта перевірки, податковим органом прийняті податкові повідомлення рішення від 22.03.2012 р. № 0003982301, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 326 013,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 30 035,75 грн., та № 0003992301, яким позивачу збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 237 709,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 6 749,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, між позивачем та ТОВ «Кварц» було укладено договори купівлі продажу № 7 від 04.01.2011 р. та № 8 від 04.01.2010 р.

На виконання договору купівлі - продажу № 7 від 04.01.2011 року ТОВ «Кварц» передав у власність ТОВ «Бест» у період 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. ПММ на загальну суму 4889098,51 грн.

На виконання договору купівлі - продажу № 8 від 04.01.2010 року ТОВ «Кварц» передав у власність ТОВ «Бест» у період 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р. ПММ на загальну суму 4948881,70 грн.

Оплата за товар була проведена шляхом перерахування коштів у безготівковій формі.

Також встановлено, що ТОВ «Кварц» виписав та надав позивачу податкові накладні, які оформлені згідно вимог пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів ТОВ «Кварц» були виписані та надані позивачу видаткові накладні.

Доставка вищезазначеного товару на склад ПММ по вул. Центральна, 43, с. Щербані, Полтавського району, який знаходиться у позивача в оренді з 2009 року згідно укладених договорів оренди нежитлової будівлі та на АЗС № 1 по вул. Кагамлика, 82б м. Полтава, яка також знаходиться у користуванні позивача на умовах оренди згідно укладених договорів оренди була здійснена власним транспортом позивача та ФОП ОСОБА_5

Крім того, виконання вищезазначених договорів підтверджено записами у Товарній книзі обліку кількісного руху нафтопродуктів (нафти) - форма № 31-НП, де відображено рух дизельного пального за період з 01.07.2010 року по 31.12.2010 року, а також отримане у власність дизельне пальне 03.12.2010 року згідно видаткової накладної № РН-0002302 на суму 180747,00 грн. та 20.12.2010 року згідно видаткової накладної № РН-0002342 на суму 257304,00 грн. відображено у даній книзі під порядковим номером № 5 та № 28; у Журналі обліку надходження нафтопродуктів (нафти) (форма № 13-ВП) на АЗС № 1 (м. Полтава по вул. Кагамлика, 82 б), де відображено рух автомобільного бензину А-95 у 2011 році, який був отриманий 26.01.2011 року у власність бензин автомобільний А-95 згідно видаткової накладної № РН-0000030 на суму 39840,00 грн. в кількості 3,710 т. та бензин автомобільний А-95 згідно видаткової накладної № РН-0000290 на суму 43584,00 грн. в кількості 3,648 т. відображено у вказаному журналі під порядковим номером № 3 та № 8; у Журналі обліку надходження нафтопродуктів (нафти) (форма № 13-ВП) на АЗС № 1 (м. Полтава по вул. Кагамлика, 82 б) під №№ 3-6 відображено отриманий у власність бензин автомобільний А-92 згідно видаткових накладних № РН-0000011 від 18.01.2011 року на суму 37680,00 грн. в кількості 3,658 т.; року згідно видаткової накладної № РН-0000019 на суму 77280,00 грн. в кількості 3,643т.; № РН-0000033 на суму 37440,00 грн. в кількості 3,658 т.; у Товарній книзі обліку кількісного руху нафтопродуктів (нафти) -форма № 31-НП під №№ 4, 6, 11, 13, 14, 15 відображено отримане у власність дизпаливо згідно видаткової накладної № РН-0000003 на суму 17737,00 грн. в кількості 1,996 т., дизпаливо отримане 13.01.2011 року згідно видаткової накладної № РН-0000006 на суму 273612,00 грн. в кількості 30,913 т., дизпаливо отримане 17.01.2011 року згідно видаткової накладної № РН-0000009 на суму 138618,00 грн. в кількості 15,420 т., дизпаливо отримане 18.01.2011 року згідно видаткової накладної № РН-0000013 на суму 69309,00 грн. в кількості 7,692 т., дизпаливо отримане 18.01.2011 року згідно видаткової накладної № РН-0000014 на суму 69309,00 грн. в кількості 7,692 т. та дизпаливо отримане 19.01.2011 року згідно видаткової накладної № РН-0000016 на суму 69309,00 грн. в кількості 7,735 т.; у Товарній книзі обліку кількісного руху нафтопродуктів (нафти) - форма № 31-НП під №№ 4, 5 відображено отриманий у власність 26.01.2011 року бензин автомобільний А-92 згідно видаткової накладної № РН-0000035 на суму 37440,00 грн. в кількості 3,658 т. та отриманий 27.01.2011 року бензин автомобільний А-92 згідно видаткової накладної № РН-0000037 на суму 37440,00 грн. в кількості 3,667 т.; у Товарній книзі обліку кількісного руху нафтопродуктів (нафти) - форма № 31-НП під №№ 4, 25 відображено отриманий у власність 26.01.2011 року бензин автомобільний А-95 згідно видаткової накладної № РН-0000031 на суму 39600,00 грн. в кількості 3,710 т. та отриманий 31.03.2011 року бензин автомобільний А-95 згідно видаткової накладної № РН-0000290 на суму 43584,00 грн. в кількості 3,648 т.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6.).

Підпунктом 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит виникає, якщо ним у звітному періоді сплачені суми податку на додану вартість у ціні товару (послуг), який придбавається у продавця, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

При цьому колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що копії первинних документів підтверджують реальність виконання зазначених договорів з подальшим рухом активів та змінами у зобов'язаннях позивача у зв'язку з його господарською діяльністю.

Крім того, як вбачається з акта перевірки, позивачем при складані Декларації про прибуток за 4 квартал 2010 року не зменшено валові витрати по рядку 04.1 на суму 74097, 72 грн. - на суму простроченої кредиторської заборгованості у розмірі 74097,72 грн., у тому числі: по фізичній особі ОСОБА_6 - у розмірі 46908,23 грн., по фізичній особі ОСОБА_7 - у розмірі 27188,49 грн.

Згідно ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон), визначено поняття валового доходу та види доходів, які включає валовий дохід.

Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону під валовим доходом слід розуміти загальну суму доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

До валового доходу включаються доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу» (пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону).

Згідно пп.1.22.1. п.1.22 ст.1 Закону до безповоротної фінансової допомоги належать суми заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Бест» у грудні 2010 року здійснило списання кредиторської заборгованості, термін позовної давності якої минув, на суму 74097,72 грн., а саме: перед фізичною особою ОСОБА_7 у розмірі 27188,49 грн. та ОСОБА_6 у розмірі 46908,23 грн., як заборгованість за отримані послуги оренди автомобілів згідно до договорів оренди від 01.01.2003 року, яка в 2003 році була включена до складу валових витрат. Операцію по списанню кредиторської заборгованості відображено у бухгалтерському обліку по дебету рахунку 685 та кредиту рахунку 717 на загальну суму 74097,72 грн.

Відповідно до п.5.1. ст.5 наведеного Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1. п.5.2. Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) i охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Положеннями п. 11.2. ст. 11 Закону передбачено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат у податковому періоді, на який припадала перша подія (отримання послуг), коштів, які були отримані на підставі актів виконаних робіт, а саме: послуги по оренді автомобілів.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій вірно застосували норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні податкові повідомлення-рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби відхилити.

2.Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.06.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2012 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді О.В. Муравйов

М.О. Федоров