Постанова № 33308353, 02.09.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2013 р. Справа № 903/544/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Савченко Г.І. ,

суддя Грязнов В.В.

при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу малого приватного підприємства "Роман" на рішення господарського суду Волинської області від 17.06.2013 р. у справі № 903/544/13

за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави від імені Ковельської міської ради в особі підприємства теплових мереж "Ковельтепло"

до малого приватного підприємства "Роман"

про стягнення 33569,59 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

прокурора - Рункевич І.В.;

позивача - Кобук О.М.;

відповідача - Бурило О.В., Мірук О.В.;

ВСТАНОВИВ:

Ковельський міжрайонний прокурор звернувся до місцевого господарського суду із позовом в інтересах держави від імені Ковельської міської ради в особі підприємства теплових мереж "Ковельтепло" до малого приватного підприємства "Роман" про стягнення 33569,59 грн. заборгованості.

Рішенням господарського суду Волинської області від 17.06.2013 року (суддя Пахолюк В.А.) вказаний позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь підприємства теплових мереж "Ковельтепло" 33569,59 грн. заборгованості, в т.ч. 17515,29 грн. основного боргу, 15824,68 грн. пені, 33,98 грн. інфляційних нарахувань, 195,64 грн. - 3% річних.

Судом першої інстанції встановлено, що внаслідок порушення умов договору на відпуск теплової енергії №141 від 01.10.2010 р. по оплаті наданих послуг у період з жовтня 2012 р. по квітень 2013 р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 17515,29 грн. Перевіривши правильність проведених нарахувань, суд прийшов до висновку про підставність заявлених вимог.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати його в частині стягнення пені.

Апелянт зокрема зазначає, що на момент подання позовної заяви до суду відповідач частково виконав взяті на себе зобов'язання, встановлені договором № 141 від 01.10.2012 року, що не було враховано судом першої інстанції при вирішенні спору. Також звертає увагу апеляційного суду на те, що позивачем неправильно здійснено розрахунок пені, що вплинуло на правомірність прийнятого рішення.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Волинської області від 17.06.2013 року без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві вказує на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, оскільки винесено в повній відповідності з нормами матеріального та процесуального права, при цьому були належним чином з'ясовані та доведені всі обставини, що мають значення для справи.

У судовому засіданні прокурор та представники сторін підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги та відзиву на неї.

Розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вірно встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 01.10.2010 року між ПТМ "Ковельтепло" та МПП "Роман" укладено договір на відпуск теплової енергії №141, згідно п.1.1 якого теплопостачальна організація зобов'язалась відпускати споживачу теплову енергію для об'єктів. Споживач зобов'язався оплачувати вартість теплової енергії в строк та на умовах, визначених в даному договорі (далі - договір) (а.с. 8-9).

Пунктом 3.1 договору передбачено, що при визначенні розміру опалювальної площі /нежилої/ за основу приймається висота до 2,8м і плата береться за площу приміщення в м.Ковелі по вул.Заводській, 7 - 82,7 м2; 40 років Перемоги, 9 - 474,4 м2. Вартість опалення за 1Гкал для інших споживачів становить 822,7351 грн. з ПДВ, в т.ч. згідно рішення виконкому Ковельської міської ради №531 від 12.11.2009 року. Вартість опалення за 1м2 для інших споживачів в опалювальний період становить 16,8660 грн. з ПДВ в т.ч. згідно рішення виконкому Ковельської міської ради №531 від 12.11.2009 року. Вартість опалення за 1м3 підігріву води для інших споживачів становить 41,1367 грн. з ПДВ в т.ч. згідно рішення Ковельської міської ради №531 від 12.11.2009 року.

Відповідно до Законів України "Про місцеві державні адміністрації" та "Про місцеве самоврядування в Україні" регулювання цін та тарифів на надання житлово-комунальних послуг підприємствам належить до повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Пунктом 3.4 договору сторони погодили, що у випадку зміни цін та тарифів на надання житлово-комунальних послуг підприємствам, будуть застосовані нові тарифи, про конкретні розмірі яких споживач буде проінформований через засоби масової інформації та буде надіслана копія рішення Ковельського міськвиконкому.

Пунктом 6.1 договору визначено, що даний договір укладено на один рік. Договір являється продовжений на невизначений термін, якщо за 1 місяць до закінчення дії договору не буде заяви однієї із сторін про зміни до даного договору

Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відбитками їх печаток.

Колегією суддів встановлено, що постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України №6 від 30.09.2011 року підприємству теплових мереж "Ковельтепло" установлено тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів крім бюджетних установ - 947,03 грн. за 1Гкал (без ПДВ).

Рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 13.10.2011 року № 428 з 18 листопада 2011 року затверджено наступні тарифи на послуги з теплопостачання для інших споживачів, крім бюджетних установ: централізоване опалення - за 1 кв.м. опалювальної площі в місяць протягом року - 9,71 грн. без ПДВ (11,65 грн. з ПДВ), в опалювальний період - 19,41 грн. без ПДВ (23,29 грн. з ПДВ); підігрів води за 1 м3 - 47,35 грн. без ПДВ (56,82 грн. з ПДВ).

Як правильно встановлено судом першої інстанцій, на виконання договору ПТМ "Ковельтепло" у період з жовтня 2012 р. по квітень 2013 р. поставило відповідачу теплову енергію на загальну суму 18510,64 грн., що підтверджується рахунками № 0141-10 від 29.10.2012 р., № 0141-11 від 27.11.2012 р., № 0141-12 від 27.12.2012 р., № 0141-01 від 29.01.2013 р., № 0141-02 від 27.02.2013 р., № 0141-03 від 26.03.2013 р., № 0141-04 від 29.04.2013 р.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порядок та строк оплати послуг погоджений сторонами в п. 2.9, 3.2, 3.3 договору, згідно з якими розрахунковий період оплати послуг - один календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 15 числа наступного за розрахунковим місяцем.

При цьому, згідно із п. 3.3 договору у разі утворення заборгованості споживачем, поточна проплата зараховується на погашення попередніх боргів починаючи з першого місяця за котрий була проведена своєчасна оплата.

Натомість, як вбачається із розрахунку нарахування за теплопостачання, МПП "Роман" свої зобов'язання в частині оплати отриманих послуг належним чином не виконало, сплативши у період з грудня 2012 року по травень 2013 року 4564 грн., що останнім не заперечується.

Зважаючи на часткове погашення відповідачем заборгованості, ПТМ "Ковельтепло" звернулось із позовом про стягнення 17515,29 грн. боргу (18510,64 грн. + 3568,65грн. (сальдо на 01.10.2012 року) - 4564,00 грн.).

Положення ст.ст. 173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до ст.ст. 509, 510, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України «Про господарські товариства», інших законодавчих актів.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Волинської області про стягнення із відповідача 17515,29 грн. боргу за теплопостачання.

Стосовно вирішення судом першої інстанції спору в частині розміру 3% річних та інфляційних втрат, що підлягають стягненню з МПП "Роман" на користь позивача, апеляційний суд виходить з наступного.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно листа Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції проводиться шляхом помноження суми боргу на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочки виплати заборгованості.

Якщо кредитор звертається за стягненням суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто, мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Колегія суддів встановила, що надані позивачем розрахунки інфляційних витрат та 3% річних є арифметично вірними та відповідають вимогам чинного законодавства.

Отже, місцевим господарським судом правильно стягнуто з відповідача інфляційних втрат в сумі 33,98грн. за період з грудня 2012 року по січень 2013 року, а також 195,64грн. - 3 % річних з 16.11.2012 року по 31.05.2012 року.

У частині стягнення з МПП "Роман" 15824,68грн. пені, колегія суддів враховує наступне.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі, зокрема, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Як слідує зі змісту п. 4.1 договору у випадку несвоєчасної оплати за послуги споживачу нараховується пеня в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, відповідно до Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 01.07.1999 р.

За порушення відповідачем зобов'язання по оплаті вартості послуг з теплопостачання

позивачем на підставі п. 4.1 договору, ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" здійснено нарахування 15824,68грн. пені, у тому числі 4512,26грн. за період з 16.12.2012 року по 31.05.2012 року (за зобов'язаннями листопада 2012 року), 2989,73 грн. за період з 16.01.2013 року по 31.05.2013 року (за зобов'язаннями грудня 2012 року), 3171,55 грн. за період з 16.02.2013 року по 31.05.2013 року (за зобов'язаннями січня 2013 року), 2818,58 грн. за період з 16.03.2013 року по 31.05.2013 року (за зобов'язаннями лютого 2013 року), 3114,73 грн. за період з 16.04.2013 року по 31.05.2013 року (за зобов'язаннями березня 2013 року), 2682,66 грн. за період з 16.05.2013 року по 31.05.2013 року (за зобов'язаннями квітня 2013 року).

При цьому, колегією суддів встановлено, що нарахування 15824,68грн. пені здійснено з наступного дня, коли зобов'язання мало бути виконано, щодо кожного рахунку окремо та в межах шестимісячного строку, визначеного ч. 6 ст. 232 ГК України.

У той же час, переглядаючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені, колегія суддів зауважує наступне.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно із ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

Розглядаючи заявлене в судовому засіданні клопотання відповідача про зменшення заявленої до стягнення пені, апеляційний суд приймає до уваги, що прокурором та позивачем не доведено факту завдання учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів; за порушення зобов'язань, крім пені, нараховані інфляційні та річні. У той же час, як вбачається із розрахунку заборгованості, МПП "Роман" вживало заходів для погашення боргу.

Враховуючи викладене, а також положення п.3 ч.1 ст. 83, ст. 99 ГПК України, апеляційний суд прийшов до висновку про винятковість вказаних обставин та про наявність підстав для зменшення на 50% розміру пені, тобто до 7912,34грн., що є співрозмірним із сумою боргу за теплопостачання (17515,29грн.) та враховує інтереси позивача, що в свою чергу, відповідає принципу рівності сторін в господарському процесі.

За таких обставин, в частині стягнення 7912,34 грн. пені слід відмовити.

За таких обставин, рішення господарського суду Волинської області від 17.06.2013 року підлягає зміні в частині стягнення пені.

У решті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу малого приватного підприємства "Роман" задоволити частково.

Рішення господарського суду Волинської області від 17.06.2013 р. у справі №903/544/13 змінити, виклавши п. 2 його резолютивної частини в наступній редакції:

"Стягнути з малого приватного підприємства "Роман" (45006, Волинська область, м. Ковель, вул. Володимирська, 95/52, код 01975353) на користь підприємства теплових мереж "Ковельтепло" (45006, м. Ковель, вул. Володимирська, 97а, р/р 26007301454 в Ковельському відділенні Ощадбанку, МФО 303945, код 30514446) 7912,34 грн. пені.

У стягненні 7912,34 грн. пені - відмовити".

У решті рішення залишити без змін.

Доручити господарському суду Волинської області видати судовий наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Справу №903/544/913 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Грязнов В.В.