Рішення № 33308054, 04.09.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2013 р. Справа № 914/3162/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Олфа», м. Київ;

до відповідача: Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс», м. Рава-Руська;

про: стягнення 9 502 грн. 90 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Глухенький В.О. - представник на підставі довіреності № 161 від 01.04.2013 року;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 19.08.2013 року порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олфа» до Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» про стягнення 9 502 грн. 90 коп. Розгляд справи призначено на 04.09.2013 року.

У судовому засіданні 04.09.2013 року представник позивача на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі подав додаткові документи для долучення до матеріалів справи. Відповідач явки представника у судове засідання не забезпечив, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

Від технічної фіксації процесу представник сторони відмовився.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 04.09.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Спір виник у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором. Товариство з обмеженою відповідальністю «Олфа» (надалі по тексту рішення - позивач, продавець) звернулося до суду з позовом до Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» (надалі по тексту рішення - відповідач, покупець) про стягнення 9 502 грн. 90 коп., з яких сума основного боргу 8 592 грн. 25 коп., сума пені 647 грн. 94 коп., сума 3% річних 262 грн. 71 коп.

Позивач вказує, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу, умови якого стосовно передання товару продавцем виконані, а зобов'язання відповідача по оплаті прийнятого товару не були виконані, що стало підставою для вирішення спору в судовому порядку.

Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про забезпечення позову № 252 від 12.08.2013 року.

Відповідач, повідомлений про порушення провадження у справі належним чином, у судове засідання явки представника не забезпечив, клопотань та відзив на позовну заяву не подав, акт звірки взаєморозрахунків з позивачем не підписав.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне: 07.12.2010 року сторони уклали договір купівлі-продажу товару № 211 (надалі по тексту рішення - договір).

Відповідно до п. 1 договору продавець зобов'язується передати покупцю товар, а покупець приймати такий товар та оплачувати його відповідно до п. 4 даного договору.

Як зазначено в п. 4.1 договору (згідно зі змінами, внесеними протоколом розбіжностей до договору від 07.12.2010 року), покупець повинен оплатити 100 % вартості поставленого товару банківським переказом на рахунок продавця в строки, що вказуються у відповідних видаткових накладних, але термін відтермінування, що зазначений у видаткових накладних повинен бути не менше 14 днів - у разі поставки товару на умовах відстрочки платежу, або згідно з виставленим рахунком - у разі поставки товару на умовах попередньої оплати.

Згідно з п. 4.2 договору умови, на яких здійснюється поставка товару, узгоджується сторонами при оформленні заявки (письмового, в тому числі по-факсу, замовлення покупця на поставку товару, в якому визначається асортимент і кількість товару, що підлягає поставці).

Сторони визначили умови поставки товару. Так, згідно з п. п. 3.5, 3.7 договору продавець здійснює поставку протягом трьох робочих днів з дня отримання заявки покупця в разі оплати покупцем товару у формі відстрочки платежу, а в разі попередньої оплати товару покупцем, продавець здійснює поставку товару в строк до трьох календарних днів з моменту оплати покупцем даного товару. Прийняття-передача товару засвідчується видатковою накладною, що підписується сторонами.

Як підтверджується видатковими накладними № 9173 та № 9174 від 21.06.2012 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи, позивачем виконано свій обов'язок по передачі товару - фурамаг капс. 25 мг. № 30, ноофен капсули 250 мг. № 20, на загальну суму 13 215 грн. 00 коп.

У вказаних видаткових накладних визначено дату розрахунку - 05.08.2012 року. Відповідач товар прийняв, про що свідчить підпис та печатка ПТП МП «Едельвейс» на видатковій накладній, однак умов оплати продукції не дотримався.

Згідно представленого суду розрахунку станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складає 8 592 грн. 25 коп. (з урахуванням часткових оплат).

Докази оплати боргу в сумі 8592 грн. 25 коп. в матеріалах справи відсутні.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Сторони уклали договір купівлі-продажу, що стало підставою виникнення договірних зобов'язань згідно з положеннями ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України.

Частина 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зазначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення містяться в ст. 193 Господарського кодексу України.

Відносини купівлі-продажу регулюються зокрема нормами Цивільного кодексу України, а саме згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом вище, відповідач порушив умови договору, а саме не оплатив у визначений видатковою накладною строк - 05.08.2012 року, поставлений покупцем товар. Відповідно після спливу строку, встановленого для оплати, тобто з 06.08.2012 року у відповідача виникла заборгованість, яку він частково сплачував. На момент звернення позивача до суду з позовною заявою та у процесі розгляду справи судом заборгованість відповідача у розмірі 8 592 грн. 25 коп. не погашена.

Суд вважає, що наявність основної заборгованості доведена, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статті 610 Цивільного кодексу України зазначається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Беручи до уваги положення ст. 625, згідно з якими боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивач нарахував на суму заборгованості 3 % річних у розмірі 262 грн. 71 коп.

Здійснивши перерахунок вказаної суми відповідно з вимогами законодавства, враховуючи, що кількість днів у 2012 році 366, а не 365, суд приходить до висновку про доцільність нарахування 3 % річних на суму основного боргу в розмірі 261 грн. 72 коп. та стягнення її з відповідача.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Договором сторони передбачили відповідальність за прострочення термінів оплати покупцем (п. 7.1). У такому випадку покупець сплачує продавцю пеню в розмірі повійної облікової ставки НБУ від суми неоплати за кожний день прострочки.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи наведені положення закону та договору, позивач нарахував на суму заборгованості пеню в розмірі 647 грн. 94 коп. Розрахунок здійснено позивачем правильно, підстави нарахування та стягнення пені у зв'язку з простроченням виконання зобов'язань відповідачем доведені.

Крім цього, одночасно з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову та накласти арешт на грошові кошти відповідача.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Фактичних, обґрунтованих і достатніх підстав для задоволення клопотання суд не вбачає.

З урахуванням встановлених і досліджених судом обставин справи, суд вбачає достатні підстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з боржника основної суми боргу, пені та 3 % річних за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Судовий збір за подання заяви про забезпечення позову підлягає стягненню з позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 67, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» (80316, Львівська обл., Жовківський район, м. Рава-Руська, вул. Калнишевського, буд. 5, код ЄДРПОУ 13808034) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Олфа» (02232, м. Київ, Деснянський район, вул. Данькевича, буд. 4, код ЄДРПОУ 30472459) 8 592 грн. 25 коп. основного боргу, 647 грн. 94 коп. пені, 261 грн. 72 коп. 3% річних та 1 720 грн. 32 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

У задоволенні позовної вимоги в частині стягнення 3 % річних у розмірі 99 коп. відмовити.

У задоволенні заяви про забезпечення позову № 252 від 12.08.2013 року відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Олфа» (02232, м. Київ, Деснянський район, вул. Данькевича, буд. 4, код ЄДРПОУ 30472459) в дохід державного бюджету 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 05.09.2013 року.

Суддя Р.Матвіїв