Ухвала суду № 33301759, 29.08.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 р. Справа № 178909/12/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Костіва М.В., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю прокурора Ольшанської Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Волхонтет» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у адміністративній справі №2а-1970/3228/12 за позовом Прокурора м. Тернополя в інтересах держави в особі Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волхонтет» про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И Л А:

Прокурор м. Тернополя в інтересах держави в особі Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Волхонтет» про стягнення податкового боргу в розмірі 7608,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем несвоєчасно сплачена узгоджена сума податкового зобов'язання, внаслідок чого станом на 17.09.2012 р. у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по орендній платі з юридичних осіб в сумі 7608,36грн., в тому числі 1050,84 грн. штрафні санкції, яку позивач добровільно не сплатив.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 10.10.2012 р. позов задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волхонтет» за рахунок готівки, що належить ТОВ «Волхонтет» та з рахунків у банках, обслуговуючих ТОВ «Волхонтет» податковий борг у сумі 7608,36 грн., з яких 1050,84 грн. штрафних санкцій, 6557,52 грн. податкових зобов'язань.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, зокрема ст.ст. 33, 34, 35, 49 та 56 КАС України, оскільки розглянута без участі представника відповідача. Крім цього, відповідачем долучено до апеляційної скарги ксерокопію платіжного доручення про сплату 1000,00грн.за оренду землі з юр. осіб за 2012 р. просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Прокурор в судовому засіданні апеляційного розгляду справи проти апеляційної скарги заперечив, вважає, що постанов суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Позивач та відповідач явку уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов'язання, внаслідок чого станом на 17.09.2012 р. у нього виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по орендній платі за землю з юридичних осіб у сумі 7608,36 грн., з яких 1050,84 грн. штрафних санкцій, що підтверджується довідкою про наявність податкового боргу від 07.09.2012 р., податковими повідомленнями - рішеннями №№0000041502, 0000031502 від 11.01.2012 р., №№0004361530, 0004371530 від 07.06.2012 р., податковими деклараціями з плати за землю за 2011 та 2012 р.р.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач несвоєчасно та не в повному об'ємі сплачував узгоджені суми податкових зобов'язань, що призвело до виникнення податкового боргу.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає її вірними з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.156 п. 14 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідною бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Статтею 288 Податкового кодексу України, передбачено, що платниками орендної плати є орендарі земельних ділянок, та об'єктами оподаткування с земельні ділянки, які надані в оренду.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 кодексу, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 -287 Податкового кодексу України.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3. ст. 287, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік. сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 126.1. ст. 126 цього ж Кодексу (п. 126.1. в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Несплачене у встановлений строк податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, визнається згідно п.п 14.1.175 п.14. ст. 14 Податкового кодексу України сумою грошового зобов'язання, самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 17.09.2012 р. у відповідача виникла заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами по орендній платі за землю з юридичних осіб у сумі 7608,36 грн., з яких 1050,84 грн. штрафних санкцій, що підтверджується довідкою про наявність податкового боргу від 07.09.2012 року, податковими повідомленнями - рішеннями №0000041502. №0000031502 від 11.01.2012 року (на підставі акта перевірки №12045/15-02/14028670 від 28.12.2011 року), №0004361530. №0004371530 від 07.06.2012 року (на підставі акта перевірки №2087/15-30/14028670 від 06.06.2012 року), податковими деклараціями з плати за землю за 2011 та 2012 роки та обліковою карткою платника податків.

Відповідачем, як суду першої та і суду апеляційної інстанції не представлено доказів оскарження чи скасування у встановленому порядку вищевказаних податкових повідомлень - рішень.

У зв'язку із несплатою податкового боргу, відповідно до вимог ст. 59 Податкового кодексу України відповідачу було надіслано податкову вимогу форми «Ю» №396 від 05.03.2012 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Що стосується представленої відповідачем до апеляційної скарги копії платіжного доручення від 13.09.2012 р. №98 про сплату платежу «оренда землі з юридичних осіб за 2012 р.» в сумі 1000,00 грн., то вказане платіжне доручення належним чином на завірене та відсутні відомості про зарахування вказаної суми до бюджету.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Волхонтет» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2012 року у адміністративній справі №2а-1970/3228/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Повний текст ухвали складено 03.09.2013 р.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді М.В. Костів

С.М. Кузьмич