Рішення № 33293994, 02.09.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-23-25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2013 р. Справа № 911/2589/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Арда-Трейдинг"

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення 2 267,04грн.

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача Брайко М.В. (дов. № 27 від 26.12.2012р.);

від відповідача не з'явилися.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Арда-Трейдинг" (далі - позивач) звернулося з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 2 267,04грн. заборгованості, з яких: 1 900грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 10508 від 26.04.2012р. та № 11093 від 27.03.2012р. згідно договору поставки № 45-КИЕ від 02.09.2010р. товар, 305,87грн. пені та 61,17грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 45-КИЕ від 02.09.2010р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.07.2013р. порушено провадження у справі № 911/2589/13, розгляд справи призначено на 09.08.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.08.2013р. розгляд справи відкладено на 02.09.2013р.

У судовому засіданні 02.09.2013р. представник позивача підтримав позов повністю.

Відповідач в судове засідання 02.09.2013р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Абзацом першим пункту 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011р. передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

02.09.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Арда-Трейдинг" (Постачальник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір поставки № 45-КИЕ, згідно якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти товар і оплатити його в порядку та на умовах, передбачених договором.

Право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування) товару переходять від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладної (п. 2.3. договору).

Згідно п. 4.2. договору покупець зобов'язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки.

На виконання п. 1.1. договору поставки № 45-КИЕ від 02.09.2010р. позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 3 830,28рн., що підтверджується видатковими накладними № 10508 від 26.04.2012р. на суму 1 025,40грн. та № 11093 від 27.03.2012р. на суму 2 804,88грн. (а.с. 22), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору, а також довіреностями (а.с. 23).

Відповідач свій обов'язок, передбачений п. 4.2. договору поставки № 45-КИЕ від 02.09.2010р., з оплати отриманого згідно договору товару, виконав частково, сплативши позивачеві 1 930,28грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 1 900грн. (3 830,28рн. - 1 930,28грн.), що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Предметом позову є вимоги про стягнення 1 900грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 10508 від 26.04.2012р. та № 11093 від 27.03.2012р. згідно договору поставки № 45-КИЕ від 02.09.2010р. товар, 305,87грн. пені та 61,17грн. 3 % річних.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини поставки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що позивач на виконання п. 1.1. договору поставки № 45-КИЕ від 02.09.2010р. поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 3 830,28рн., що підтверджується видатковими накладними № 10508 від 26.04.2012р. на суму 1 025,40грн. та № 11093 від 27.03.2012р. на суму 2 804,88грн. (а.с. 22), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору, а також довіреностями (а.с. 23); відповідач свій обов'язок, передбачений п. 4.2. договору поставки № 45-КИЕ від 09.04.2010р., з оплати отриманого згідно договору товару, виконав частково, сплативши позивачеві 1 930,28грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склав 1 900грн. (3 830,28рн. - 1 930,28грн.), що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 1 900грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 10508 від 26.04.2012р. та № 11093 від 27.03.2012р. згідно договору поставки № 45-КИЕ від 02.09.2010р. товар є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором поставки № 45-КИЕ від 02.09.2010р., позивачем за період з 27.04.2012р. по 09.06.2013р. нарахована пеня в сумі 305,87грн., зокрема: 147грн. за період з 27.04.2012р. по 09.06.2013р. на суму боргу 874,60грн., 158,87грн. за період з 29.05.2012р. по 09.06.2013р. на суму боргу 1 025,40грн.

Частинами першою і третьою ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У випадку порушення покупцем строків, визначених п. 4.2. договору, покупець оплачує постачальникові неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення. Сторони домовилися про те що неустойка за порушення покупцем строків вказаних в п. 4.2. договору нараховується та сплачується за весь період невиконання або неналежного виконання покупцем своїх зобов'язань включаючи день повного розрахунку за поставлений товар (п. 6.6 договору).

Суд встановив, що позивачем правомірно нараховано пеню з перевищенням встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України шестимісячного строку, оскільки п. 6.6. договору сторонами погоджено більш тривалий термін нарахування пені (період прострочення).

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 18.04.2011р. у справі № 30/191-11.

Враховуючи положення вищезазначених норм, а також періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 12), арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 27.04.2012р. по 09.06.2013р. становить 305,03грн., зокрема: 146,60грн. за період з 27.04.2012р. по 09.06.2013р. та 158,43грн. за період з 29.05.2012р. по 09.06.2013р. на суму боргу 1 025,40грн. Відтак, вимога про стягнення 305,87грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 305,03грн. пені.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором поставки № 45-КИЕ від 09.04.2010р., позивачем за період з 27.04.2012р. по 09.06.2013р. нараховано 61,17грн. 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, а також періоди нарахування 3 % річних, що вказані позивачем в поданому уточненому розрахунку 3 % річних (а.с. 11), арифметично вірний розрахунок 3 % річних, нарахованих за період з 27.04.2012р. по 09.06.2013р. складає 61,77грн. 3 % річних. Відтак, вимога про стягнення 61,77грн. 3 % річних підлягає задоволенню повністю.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 1 900грн. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 10508 від 26.04.2012р. та № 11093 від 27.03.2012р. згідно договору поставки № 45-КИЕ від 02.09.2010р. товар, 305,03грн. пені та 61,17грн. 3 % річних є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Арда-Трейдинг" (52500, Дніпропетровська обл., м. Синельникове, вул. Миру, буд. 29, кв. 28; код ЄДРПОУ 37029549) 1 900 (одну тисячу дев'ятсот гривень) 00 коп. боргу за поставлений на підставі видаткових накладних № 10508 від 26.04.2012р. та № 11093 від 27.03.2012р. згідно договору поставки № 45-КИЕ від 02.09.2010р. товар, 305 (триста п'ять гривень) 03 коп. пені, 61 (шістдесят одну гривню) 17 коп. 3 % річних та 1 719 (одну тисячу сімсот дев'ятнадцять гривень) 86 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову - відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 04.09.2013р.

Суддя П.В. Горбасенко