Ухвала суду № 33292481, 24.07.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2013 року м.Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Половінкіної Н.Ю.

суддів Заводян К.І., Винту Ю.М.

секретаря Балацької-Геряк О.П.

з участю представника позивача публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Єльшина Юрія Борисовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 8 квітня 2013 року,

встановила:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» у липні 2012 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів.

Зазначало, що між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 укладено договір кредиту №1954/07-К15 3 грудня 2007 року, відповідно якого позивач надав кредит в сумі 126647 грн. на строк до 2 грудня 2014 року, який забезпечений договором між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 застави №1954/07-К15 від 3 грудня 2007 року.

Посилаючись на порушення зобов»язання щодо термінів повернення кредиту та сплати процентів, публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» просило стягнути з ОСОБА_2 на його користь кредит в сумі 118953 грн. 29 коп., відсотки в сумі 22280 грн. 71 коп., пеню в сумі 207556 грн. 99 коп.

Під час розгляду справи публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» збільшило позовні вимоги, просило стягнути з ОСОБА_2 кредит в сумі 118953грн. 29 коп., відсотки в сумі 35847 грн. 18 коп.,

№ 22ц-743 2013 рік Головуючий у І інстанції Ярема Л.В.

Категорія: 19/27 Доповідач Половінкіна Н.Ю.

пеню за прострочення сплати кредиту в сумі 253452 грн. 39 коп., пеню за прострочення сплати відсотків в сумі 1026 грн. 69 коп.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 8 квітня 2013 року позов публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено, постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» 409279 грн. 55 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 8 квітня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального права.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції виходив з права публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів та пені за договором між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 кредиту №1954/07-К15 від 3 грудня 2007 року у зв'язку з порушенням зобов'язання.

Водночас судом першої інстанції встановлено дотримання публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» порядку реалізації права вимагати дострокового повернення кредиту.

Такі висновки суду першої інстанції стверджуються матеріалами справи.

На підставі ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 1054 та ч.2 ст.1050 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом першої інстанції встановлено порушення ОСОБА_2 умов договору між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 кредиту №1954/07-К15 від 3 грудня 2007 щодо терміну повернення кредиту та сплати процентів.

Пунктом 3.5 договору між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 кредиту №1954/07-К15 від 3 грудня 2007 року передбачено право кредитора пред»явити позичальнику вимогу про дострокове повернення кредитних ресурсів, оплати нарахованих відсотків за ними, неустойки відповідно до умов договору у випадку несвоєчасного чи не в повному обсязі здійснення зарахування коштів на погашення заборгованості за кредитними ресурсами та/або на плату відсотків.

За змістом наведеної норми у випадку вимоги банку про дострокове повернення кредитних ресурсів і сплати відсотків позичальник зобов»язаний здійснити повне погашення заборгованості за цим договором, тобто повернути отримані кредитні ресурси і сплатити усі відсотки протягом 10 банківських днів з моменту одержання вимоги банку. Банк може повідомляти позичальника телеграфом, шляхом відправлення рекомендованих листів з повідомленням чи шляхом доставки нарочним позичальнику за зазначено адресою.

З матеріалів справи вбачається здійснення публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» вимоги ОСОБА_2 сплатити за договором між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 кредиту №1954/07-К15 від 3 грудня 2007 року частину кредиту в сумі 14384 грн. 47 коп. та відсотки в сумі 3301 грн. 27 коп. як такі, що прострочені та повідомлено про намір порушити перед судом питання про дострокове стягнення заборгованості у повному обсязі, яка направлена рекомендованим листом з повідомленням 14 жовтня 2009 року (а.с.24).

Після чого 5 лютого 2010 року ОСОБА_2 вручено вимогу публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про сплату за договором між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 кредиту №1954/07-К15 від 3 грудня 2007 року частини кредиту в сумі 20416 грн. 47 коп. та відсотки в сумі 4301 грн. 83 коп. таких, що прострочені (а.с.25).

Також публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» 7 червня 2010 року вручено ОСОБА_2 вимогу про дострокове повернення за договором між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 кредиту №1954/07-К15 від 3 грудня 2007 року кредиту, сплати процентів за користування коштами та пені. (а.с.26).

З огляду на невиконання зазначених вимог кредитодавця протягом 10 банківських днів з моменту одержання вимоги публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про усунення порушення умов договору суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про право публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів та пені.

Не можна погодитися з доводами ОСОБА_2, на які є посилання в апеляційній скарзі, щодо відсутності правових підстав для одночасного застосування правил, передбачених п.4.7 договору між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 кредиту №1954/07-К15 від 3 грудня 2007 року щодо застосування процентної ставки 17,8 річних, та положень п.6.1 стосовно сплати пені.

За змістом ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_2 посилався на те, що інша фіксована процентна ставка, визначена п.4.7 договору між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 кредиту №1954/07-К15 від 3 грудня 2007 року за своєю правовою природою є неустойкою, а саме пенею, згідно із пп.4.2 та 4.7 правочину інша фіксована процентна ставка застосовується внаслідок порушення зобов»язання та обчислюється за кожен день прострочення виконання.

Вважаючи, що умовами договору передбачене подвійне стягнення пені, ОСОБА_2 вказував на їх невідповідність приписам ч.1 ст.61 Конституції України.

Отже доводи ОСОБА_2 фактично зводяться до оспорення правочину в частині п.4.7.

Разом з тим такі вимоги ОСОБА_2 не заявлялися у даній справі.

Крім того, п.4.7 договору між публічним акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_2 кредиту №1954/07-К15 від 3 грудня 2007 року урегульовано застосування іншої фіксованої процентної ставки у розмірі 17,8 процентів річних та визначено обставини, за якими вона застосовується, зокрема, у випадку непогашення або погашення не в повному обсязі трьох поспіль щомісячних платежів та/ або процентів за користування кредитними ресурсами.

Згідно із вимогами ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 не містить інших доводів.

На підставі викладеного рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ч.1 ст.308 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 8 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: