Постанова № 33285520, 30.08.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2013 р. Справа №805/6787/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11-55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хохленкова О.В.

за участю секретаря судового засідання Проніна Д. С.

за участю:

представника позивача: Слупського Є.В.,

представника відповідача: Андросової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Експозит» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0005591510 від 20.03.2013 р.,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експозит» (надалі позивач, ТОВ «Експозит») звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0005591510 від 20.03.2013 р.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним.

20.03.2013 року відповідачем було складено акт перевірки № 1372/15-1, відповідно до якого виявлено порушення позивачем вимог п. 57.1 ст. 57 податкового кодексу України, а с саме прострочення на 19 календарних днів граничного терміну сплати авансового внеску з податку на прибуток за лютий 2013 року у розмірі 1424,00 грн.

На підставі вищезазначеного акту 20.03.2013 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення № 0005591510 про нарахування штрафних санкцій в сумі 142,40 грн.

З вимогами податкового повідомлення-рішення позивач не згоден, тому що згідно платіжного доручення № 20 від 19.02.2013 року він перерахував суму податку на прибуток за лютий 2013 року на розрахунковий рахунок № 31118009700006. Згодом з'ясувалося що авансовий внесок з податку на прибуток підприємств повинен сплачуватися на рахунок № 31115165700006. Вважає, що податковий орган був повинен погасити його податковий борг з податку на прибуток за рахунок надміру сплачених сум такого платежу без заяви платника.

Просив суд визнати протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 005591510 від 20.03.2013 р.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві, просив суд задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував. Надав суду письмові заперечення в яких вказав, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з тим, що камеральною перевіркою податкової звітності з податку на прибуток було встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток з боку позивача та застосовано штрафну санкцію в розмірі 10% суми податкового боргу.

Вважає, дії відповідача як суб'єкта владних повноважень правомірними та просить у позові відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини,що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, визначившись із правовою нормою, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що позивач у справі ТОВ «Експозит», є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 31714702, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 810771 та діє на підставі статуту (а.с.5-20).

Відповідач у справі - Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька головного управління Міндоходів у Донецькій області є юридичною особою, код ЄДРПОУ 38769302 та у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю,повнотою нарахування і сплати податків та зборів,установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Отже, відповідач у справі є суб'єктом владних повноважень, чиї дії та рішення підлягають оцінці та перевірці у відповідності до положень ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Експозит» обліковується у державній податковій службі України як платник податків , про що свідчить довідка форми 4 ОПП від 05.10.2001 р. (а.с.21).

Актом камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 20.03.2013 року № 1372/15-1 було встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток (а.с.22-23).

Податковим повідомленням - рішенням від 20.03.2013 року № 0005591510 відповідач застосував до позивача штрафні санкції за затримку на 19 днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 10% у сумі 142 грн. 40 копійок (а.с.24).

Платіжним дорученням № 20 від 19.02.2013 року позивачем була здійснена сплата податку на прибуток за лютий 2013 року у сумі 1424 грн. на розрахунковий рахунок № 31118009700006 (а.с.30).

Відповідно до картки особового рахунку позивача станом на 20.02.2013 року за ним рахується недоїмка в сумі 1424 грн. Ці кошти були зараховані 11.03.2013 року як перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший відповідно до платіжного доручення № 390 від 07.03.2013 року (а.с.62).

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Нормою п.57.1. ст..57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Відповідно до абзацу другого п.2 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу, сплачують у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Таким чином, з аналізу вищевказаних правових норм, граничний термін сплати позивачем авансового внеску за лютий місяць 2013 року є 20 лютого 2013 року.

Як вже вказувалося вище, відповідно до картки особового рахунку позивача станом на 20.02.2013 року за ним рахується недоїмка в сумі 1424 грн. Ці кошти були зараховані 11.03.2013 року як перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший відповідно до платіжного доручення № 390 від 07.03.2013 року (а.с.62).

Тобто, затримка сплати зі сторони позивача склала 19 днів.

Згідно п.126.1. ст..126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив що аналогічна ситуація с позивачем склалася в січні 2013 року. Тоді також позивач перерахував кошті з авансу податку на прибуток за січень 2013 року не на той розрахунковий рахунок і також затримка платежу складала 10 днів. По заяві позивача тоді перерахували кошти з одного рахунку на інший, що відмічено в картки особового рахунку. Але, тоді штрафні санкції до позивача застосовані не були на підставі листа ДПС України від 29.01.2013 року № 2267/7/15-1317.

Таким чином, позивач був обізнаний про те що розрахункові рахунки змінені ще в січні місяці 2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував проти того, що він перерахував кошті з авансу податку на прибуток за лютий 2013 року на розрахунковий рахунок № 31118009700006 замість розрахункового рахунку № 31115165700006. Пояснив що це сталося помилково. Також він підтвердив ту обставину, що він був обізнаний про те що авансовий платіж з податку на прибуток треба було сплатити на розрахунковий рахунок № 31115165700006. Чому все ж такі кошті з авансу податку на прибуток за лютий 2013 року були сплачені не на той рахунок він пояснити не зміг.

Щодо твердження позивача про можливість перерахування надміру сплачених сум такого платежу без заяви платника, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу другого п.87.1 ст.87 ПК України, сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Отже, без заяви платника може бути здійснена сплата грошових коштів за рахунок надміру сплачених сум такого платежу, якщо надміру чи надлишкове сплачені кошти є на рахунку платника.

Як вже вказувалося, відповідно до картки особового рахунку позивача станом на 20.02.2013 року за ним рахується недоїмка в сумі 1424 грн. Ці кошти були зараховані 11.03.2013 року як перерахування коштів з одного бюджетного рахунку на інший відповідно до платіжного доручення № 390 від 07.03.2013 року.

Тобто, у відповідача була відсутня можливість здійснити сплату грошового зобов'язання за позивача без його заяви, тому що на особовому рахунку позивача булі відсутні грошові кошти та рахувалася недоїмка.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач, як орган державної влади, в даних правовідносинах діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростували доводи відповідача в повному обсязі, позивачем суду не надано, а отже в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Відповідно до ст..94 КАС України, судовий збір на користь позивача стягненню з Державного бюджету України не підлягає.

Керуючись ст..ст. 2, 8-11, 17-20, 69-72, 86, 94, 122, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У позові товариства з обмеженою відповідальністю «Експозит» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0005591510 від 20.03.2013 р., відмовити повністю.

Постанова складена у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 30 серпня 2013року, в присутності представників сторін.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова,якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений 03 вересня 2013року.

Суддя Хохленков О.В.