Постанова № 33284981, 27.08.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5465/13-а"fs58">

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Андрухів В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Кодимського районного споживчого товариства до Управління Державної казначейської служби України у Кодимському районі Одеської області про зобов"язання вчинити певні дії та стягнення судових витрат, -

П О С Т А Н О В И В:

26 липня 2013 року Кодимське районне споживче товариство звернулося до суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у Кодимському районі Одеської області з вимогами про зобов'язання Управління Державної казначейської служби України у Кодимському районі Одеської області повернути позивачу з бюджету сплачений судовий збір в сумі 115 грн., згідно ухвали Кодимського районного суду Одеської області від 13.02.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 13 лютого 2013 року, справа № 503/274/13-ц, повернуто Кодимському районному споживчому товариству з Державного бюджету сплачений судовий збір в сумі 115 грн., відповідно до платіжного доручення № 14 від 12 лютого 2013 року. Однак, Управлінням Державної казначейської служби України у Кодимському районі Одеської області було відмовлено в поверненні коштів, повернуто всі матеріали заявнику, та надано відповідь, що в порушення вимог п.3 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», в ухвалі Кодимського районного суду Одеської області не зазначено ідентифікаційний код Кодимського РСТ. Позивач вважає вищезазначене рішення відповідача про відмову в поверненні коштів протиправним, оскільки ухвалою Кодимського районного суду Одеської області від 13.02.2013 року повернуто кошти відповідно до платіжного доручення № 14 від 12 лютого 2013 року, в якому зазначено ідентифікаційний код Кодимського РСТ.

Позивач до судового засідання не з’явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Беручи до уваги, що у судове засідання з"явилися не усі особи, які беруть участь у справі, суд за відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, за згодою представника відповідача розглянув справу у письмовому провадженні.

Дослідивши у порядку письмового провадження матеріали справи та надані докази, всебічно та повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.07.1997 року Кодимською районною державною адміністрацією Одеської області зареєстровано Кодимське районне споживче товариство за №1 537 120 0000 000016, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 277719.

Судом встановлено, 13 лютого 2013 року ухвалою Кодимського районного суду Одеської області у відкритті провадження у справі № 503/274/13-ц за позовом Кодимського районного споживчого товариства до Балтської МДПІ Одеської області та КП «Кодимське РБТІ» про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно відмовлено відповідно до п.1ч.2 ст. 122 ЦПК України, сплачений судовий збір в сумі 115 грн. повернуто Кодимському районному споживчому товариству з Державного бюджету відповідно до платіжного доручення № 14 від 12 лютого 2013 року.

22.03.2013 року Кодимським районним споживчим товариством направлено лист за вих. № 18 з додатками на адресу Управління Державної казначейської служби України у Кодимському районі Одеської області, з метою отримання коштів.

26.03.2013 року за вих.№36-02-04/12/103 Управлінням Державної казначейської служби України у Кодимському районі Одеської області надано відповідь, в якій зазначено, що у виконавчому документі, який виданий Кодимським районним судом Одеської області від 13.02.2013 року у справі № 503/274/13-ц про стягнення коштів з бюджету на користь Кодимського районного споживчого товариства 115 грн., не зазначено ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності, що є порушенням вимог п.3 ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», а також запропоновано відповідно до п.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - Порядок) звернутися до Кодимського районного суду Одеської області для усунення недоліків та подання у подальшому виконавчого документу, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства.

03.04.2013 року, отримавши лист від 26.03.2013 року за вих.№36-02-04/12/103, Кодимське РайСТ звернулося з заявою до Кодимського районного суду з проханням внесення змін до відповідного рішення, яким скасувати перешкоди для повернення Кодимському РайСТ суми судового збору.

Листом від 11.04.2013 року № 503/274/13-ц суддею Кодимського районного суду надано відповідь, що зазначена ухвала суду у частині повернення сплаченого судового збору відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» має силу виконавчого документу, тому підлягає виконанню у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження", державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи: ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.1 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 року №845, органи Казначейської служби керуються вищевказаним порядком, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Вимоги до виконавчих документів встановлено ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, відповідно до п.3 ч.1 ст.18 вказаного Закону у виконавчому документі зазначаються, зокрема: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо.

Отже, виходячи із наведеної норми, ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності є обов"язковим реквізитом виконавчого документа, яким є ухвала Кодимського районного суду Одеської області від 13 лютого 2013 року у справі №503/274/13-ц.

З копії ухвали Кодимського районного суду Одеської області від 13 лютого 2013 року у справі № 503/274/13-ц вбачається, що в ній не вказаний ідентифікаційний код Кодимського районного споживчого товариства, тобто виконавчий документ не відповідає вимогам п.3 ч.1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до п.п. 1 п.9 Порядку, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли, зокрема, виконавчий документ видано або оформлено з порушенням установлених вимог.

Слід зазначити, що у платіжному дорученні №14 від 12.02.2013 року вказано ідентифікаційний номер платника, що давало можливість вказати цей номер у виконавчому документі.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що Управлінням Державної казначейської служби України у Кодимському районі Одеської області обґрунтовано повернуто виконавчий документ стягувачу Кодимському районному споживчому товариству.

Таким чином, у задоволенні адміністративного позову Кодимського районного споживчого товариства належить відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 7-9, 11, 71, 86, 159-163, КАС України, суд, –

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Кодимського районного споживчого товариства до Управління Державної казначейської служби України у Кодимському районі Одеської області про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення судових витрат – відмовити повністю

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції - протягом 10 днів з дня проголошення постанови, а у разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, - протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили у разі неподання апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.В.Андрухів