Рішення № 33282007, 04.09.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 вересня 2013 р. Справа № 903/877/13

за позовом Підприємця Гава Наталії Вікторівни, м. Запоріжжя

до відповідача: Дочірнього підприємства "Автоскладальний завод №1" Публічного акціонерного товариства "Автомобільна компанія "Богдан Моторс", м. Луцьк

про стягнення 6 959 грн. 63 коп.

Суддя Кравчук А.М.

Представники:

від позивача: н/з

від відповідача: Войцешук Л.І., довіреність №18/01-25 від 08.01.2013 року

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: позивач - підприємець Гава Н.В. просить стягнути з відповідача - ДП "Автоскладальний завод №1" ПАТ "Автомобільна компанія "Богдан Моторс" 6 959 грн. 63 коп., в т. ч. 6 500 грн. 00 коп. основного боргу, 355 грн. 63 коп. - 3% річних, 104 грн. 00 коп. інфляційних втрат та судові витрати по справі.

Позов обґрунтований невиконанням відповідачем взятих на себе згідно договору про переведення боргу №15-95/11 від 31.03.2011 року зобов'язань по оплаті наданих послуг.

Позивач в судове засідання не з'явилась, на адресу суду надіслала клопотання від 03.09.2013 року про розгляд справи без її участі.

Відповідач у клопотанні від 03.09.2013 року № 192/02-04 та представник в судовому засіданні борг в сумі 6 500 грн. 00 коп. визнав (а.с. 36).

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

31 березня 2011 року між позивачем - підприємцем Гава Наталією Вікторівною та ПАТ «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» (первісний боржник), ДП «Автоскладальний завод №1» ПАТ «Автомобільна Компанія «Богдан Моторс» (новий боржник) укладено договір про переведення боргу №15-95/11 (далі договір, а. с. 10-11).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору про переведення боргу № 15-95/11 від 31.03.2011 року.

Згідно п. п. 1.1, 1.2, 2.1, 5.1, 5.2 договору первісний боржник переводить на нового боржника суму боргу в розмірі 6 500 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 20%, що виник в результаті неоплати наданих послуг з перевезення кредитором згідно рахунку від 20.08.2011 року та акту прийому-передач виконаних робіт від 12.08.2008 року, а новий боржник приймає на себе обов'язки первісного боржника щодо проведення розрахунку з кредитором. Кредитор не заперечує заміни первісного боржника новим. Новий боржник погашає суму боргу у розмірі 6 500 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 20%, в строк до 30.09.2011 року шляхом перерахування коштів на поточний рахунок кредитора або в інший, не заборонений законодавством спосіб. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками та діє до моменту належного виконання сторонами.

Договір про переведення боргу не оспорений, в судовому порядку недійсним чи розірваним не визнавався.

Статтею 520 ЦК України встановлено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В порушення умов договору, у встановлений п. 2.1 строк відповідач заборгованість не сплатив.

Претензії позивача, надіслані відповідачу 18.10.2011 року, 24.11.2011 року з вимогою сплатити суму боргу, залишені останнім без відповіді та задоволення (а.с. 12-19).

Заборгованість відповідача за договором про переведення боргу становить 6 500 грн. 00 коп., підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем, підставна і підлягає до стягнення з відповідача, оскільки в силу ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Крім того, позивач у позовній заяві просить стягнути 355 грн. 63 коп. - 3% річних та 104 грн. 00 коп. інфляційних втрат.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Нарахування індексу інфляції у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці (постанова ВГСУ від 15.02.2012 року №5021/1596/2011).

В порушення вищевикладеного, позивач розрахунок втрат від інфляції за період з жовтня 2011 року по липень 2013 року, провів за окремі інтервали часу, тобто без врахування дефляції (а. с. 4).

Тому, підставні та підлягають до стягнення 13 грн. 00 коп. інфляційних втрат та 355 грн. 63 коп. річних, нарахованих за період з 01.10.2011 року по 31.07.2013 року.

В позові на суму 91 грн. 00 коп. втрат від інфляції слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України при частковому задоволенні позову судові витрати по справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача слід стягнути 1 698 грн. 00 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Автоскладальний завод №1» Публічного акціонерного товариства «Автомобільна компанія «Богдан Моторс» (Волинська обл., м. Луцьк, вул. Рівненська, 42, код ЄДРПОУ 21752230) на користь підприємця Гава Наталії Вікторівни (м. Запоріжжя, вул. Айвазовського, 78, код 1837819863)

- 6 500 грн. 00 коп. основного боргу, 13 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 355 грн. 63 коп. - 3% річних та 1 698 грн. 00 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, а всього 8 566 грн. 63 коп. (вісім тисяч п'ятсот шістдесят шість грн. 63 коп.).

3. У позові на суму 91 грн. 00 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текс рішення складено 04.09.2013 року.

Суддя А. М. Кравчук