Рішення № 33277048, 02.09.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2013 р. Справа № 909/706/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., при секретарі судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Заступника прокурора м.Івано-Франківська,

вул.Гаркуші,9, м.Івано-Франківськ, 76000, в інтересах держави, в особі

Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради,

вул. Грушевського, 21,Івано-Франківськ,76000;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської

ради, вул. Дністровська, 28, м. Івано-Франківськ, 76000;

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3,

АДРЕСА_1;

про: стягнення заборгованості в сумі 144 254,92грн., з яких: 139 395,46грн.- заборгованості, 3 540,26грн. - пені, 139,11грн.- інфляційних втрат, 1 180,09грн. - 3% річних.

За участю представників сторін:

Від прокуратури: Аверкова Н. О. - старший прокурор відділу, (службове посвідчення № 015218 від 13.02.13р.);

Від позивача: Челах А. В., ( довіреність № 2/01-20/66-в від 02.01.2013р.);

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Чекайло В. М., (довіреність № 2-07/333 від 10.01.2013р.);

Від відповідача: не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора м. Івано-Франківська, в інтересах держави, в особі Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 заборгованості в сумі 144 256,39грн., з яких: 139 395,46грн.- основний борг, 3 540,26грн. - пеня, 139,40грн.- інфляційні втрати, 1 181,27грн. - 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.13р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні, подали суду заяву про зменшення позовних вимог №106/3-79-13 від 02.09.13р., в якій просять суд, стягнути з відповідача 139 395,46грн.- заборгованості, 3 540,26грн. - пені, 139,11грн.- інфляційних втрат, 1 180,09грн. - 3% річних.

Враховуючи правила ст.22 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких позивач, до прийняття рішення по справі, має право збільшити або зменшити розмір позовних вимог, суд прийняв заяву позивача про зменшення позовних вимог, а спір вирішено, виходячи зі зменшеної ціни позову.

При цьому, суд бере до уваги п.3.10. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р., п.14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009р. щодо застосування норм господарського процесуального кодексу України" від 29.06.10р. №01-08/369, в яких зазначено, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір. При цьому, будь-які підстави припинення провадження у справі, в частині зменшення позовних вимог, у господарського суду відсутні.

Прокурор та представник позивача, в судовому засіданні, підтримали позовні вимоги вказуючи при цьому на:

- укладення між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, Договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста №180 від 15.11.12р., згідно умов якого, Замовник/відповідач зобов"язався сплатити пайову участь в сумі 139 395,46грн. в 7 - денний термін з моменту реєстрації Договору;

- Додаткову угоду від 19.11.12р. до Договору, відповідно до якої, Виконком надав згоду на розстрочення платежу, який підлягає сплаті Замовником на підставі Договору №180 від 15.11.12р., в терміни встановлені Графіком розстрочення (ІV квартал 2012р. - 139 395,46грн.);

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині сплати пайового внеску, внаслідок чого, виникла заборгованість в сумі 139 395,46грн.;

- звернення до відповідача з вимогою №2-07/39 від 21.01.13р., про погашення заборгованості, яка залишилась без належного реагування з боку відповідача;

- п. 5.1 Договору, згідно якого, відповідачу нараховано 3 540,26грн. - пені, 139,11грн.- інфляційних втрат, 1 180,09грн. - 3% річних;

- положення ст.ст. 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав. Ухвала суду від 13.08.13р., з відомостями про дату, час та місце розгляду справи, направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві (АДРЕСА_1) на адресу суду не поверталась. Однак, матеріали справи містять повідомлення про вручення поштових відправлень від 18.06.13р., від 02.07.13р. (а.с.15, 31), з відміткою про отримання відповідачем - ФО-П ОСОБА_3 ухвал суду від 17.06.13р., 02.07.13р. (а.с. 1, 30). Слід зазначити, що відповідач неодноразово звертався до суду з необґрунтованими та документально не підтвердженими клопотаннями про відкладення розгляду справи (а.с. 25, 31), в яких зазначав про неможливість з"явитись в судове засідання та виконати вимоги ухвал суду.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст.64, ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом даних норм права, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв"язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р.).

За таких обставин, враховуючи правила ч.1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, які встановлюють строк не більше двох місяців, у який спір має бути вирішено господарським судом, то згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, беручи до уваги той факт, що відповідач, відповідно до законодавства належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника відповідача за матеріалами справи запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та представників позивача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Між Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради (Виконком/позивач), Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (Фінансове управління/третя особа) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (Замовник/відповідач) укладено Договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста №180 від 15.11.12р.

За цим Договором Замовник, що здійснює будівництво багатоквартирного житлового будинку з приміщеннями громадського призначення в межах власної земельної ділянки на АДРЕСА_2, в порядку та на умовах, визначених Договором, бере участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м.Івано-Франківська (п.1.1. Договору).

Згідно п. п. 3.1.,3.2. Договору розрахунок розміру пайового внеску здійснюється відповідно до Додатку №1 до Договору. Замовник сплачує пайову участь у сумі 139 395,46грн. в 7-ми денний термін з моменту реєстрації Договору.

Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що Фінансовим управлінням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, 15 листопада 2012р. (а.с.42-45), проведено реєстрацію Договору про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста №180 від 15.11.12р.

Додатковою угодою від 19.11.12р. до Договору, Виконком надав згоду на розстрочення платежу, який підлягає сплаті Замовником на підставі Договору №180 від 15.11.12р., згідно із графіком, який є невід"ємною частиною Додаткової угоди.

Графіком розстрочення встановлено порядок сплати пайового внеску: ІV квартал 2012р. - 139 395,46грн. Згідно п. 2 Додаткової угоди від 19.11.12р. до Договору, граничний термін сплати пайового внеску не повинен перевищувати 1 січня 2013р.

Проте, Замовник/відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов"язання в частині сплати пайового внеску і як наслідок виникла заборгованість в сумі 139 395,46грн.

Позивач звертався до відповідача з вимогою №2-07/39 від 21.01.13р., про погашення заборгованості. Однак дана вимога залишилась без належного реагування з боку відповідача.

Позивачем доведено перед судом, факт наявності у відповідача заборгованості зі сплати пайового внеску в сумі 139 395,46грн.

Станом на 02.09.13р., в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеного боргу.

Договір про пайову участь замовників будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста №180 від 15.11.12р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов'язки виникають зокрема, з договору.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 627 вказаного вище Кодексу, встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними та умови, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України.

Як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Враховуючи той факт, що відповідач не виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 139 395,46грн., підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.

Враховуючи вище зазначену правову норму, позивачем правомірно нараховано відповідачу, за період з 02.01.13р. по 14.04.13р., інфляційні втрати в сумі 139,11грн. та 3% річних в сумі 1 180,09грн., від простроченої, за вказаний період, суми заборгованості (розрахунок а. с. 12).

Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 3 540,26грн., то дана вимога до задоволення не підлягає.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань".

Стаття 1 цього Закону передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 5.1. Договору сторони обумовили, що при простроченні платежу, визначеного п. 3.2 Договору, Замовник сплачує Виконкому пеню в розмірі 120% облікової ставки НБУ, що діє у період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний прострочений день.

Відповідно до п. 3.2 Договору, Замовник сплачує пайову участь у сумі 139 395,46грн. в 7-ми денний термін з моменту реєстрації Договору.

Проте, Додатковою угодою від 19.11.12р. до Договору (зареєстрований 15.11.12р.), Виконком надав згоду на розстрочення платежу, який підлягає сплаті Замовником на підставі Договору №180 від 15.11.12р., встановивши граничний термін сплати пайового внеску - 1 січня 2013р., при цьому, сторони змінивши терміни сплати пайового внеску, не встановили відповідальності у вигляді пені за їх порушення, а відтак, в суду відсутні правові підстави для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 540,26грн. - пені.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Відповідач в судові засідання жодного разу не з"явився, будь-яких заперечень проти позову чи доказів належного виконання своїх зобов"язань не надав, доводи позивача не спростував.

Отже, на основі вище вказаного, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 139 395,46грн.- заборгованості, 139,11грн. - інфляційних втрат, 1 180,09грн. - 3% річних та наявність підстав для задоволення позову в цій частині. В частині стягнення з відповідача 3 540,26грн. - пені - відмовити.

Що стосується судових витрат, то приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України (п. 4.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

За таких обставин, враховуючи приписи ч.3 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір слід покласти на сторони: визначеного прокурором позивача та відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог. При цьому судом встановлено, що в даному випадку, приписи ст. 5 Закону України "Про судовий збір" не звільняють Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради від сплати судового збору в установленому законом порядку.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 530, 599, 610, 612, 625, 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 34, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов заступника прокурора м. Івано-Франківська, в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фінансове управління виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 144 254,92грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ, 76000 (одержувач платежу: МБ м.Івано-Франківська 24170000, код 37952250, розрахунковий рахунок 31511921700002, МФО 836014 УДКСУ в м.Івано-Франківську призначення платежу: на інфраструктуру міста) - 139 395,46грн. (сто тридцять дев"ять тисяч триста дев"яносто п"ять грн. 46коп.)- заборгованості, 139,11грн. (сто тридцять дев"ять грн. 11коп.)- інфляційних втрат, 1 180,09грн. (одну тисячу сто вісімдесят грн. 09коп.) - 3% річних.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) в Доход державного бюджету України (31219206783002 - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м.Івано - Франківську) - 2 814,29грн. (дві тисячі вісімсот чотирнадцять грн. 29коп.) - судового збору.

Стягнути з Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м.Івано-Франківськ,76000, (код ЄДРПОУ 04054346) в Доход державного бюджету України (31219206783002 - судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м.Івано - Франківську) 70,81грн. (сімдесят грн. 81коп.) - судового збору.

Видати накази.

В частині стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) 3 540,26грн. - пені - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.09.2013р.

Суддя С.Кобецька