Рішення № 33273570, 21.08.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1 інстанції Саєнко О.Б. Доповідач Папоян В.В.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді: Біляєвої О.М.

суддів: Папоян В.В., Мальованого Ю.М.

при секретарі: Сачко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на рішення Харцизького міського суду Донецької області від 09 липня 2013 року по справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, -

В С Т А Н О В И В:

29 квітня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором на обґрунтування якого зазначав, що між сторонами укладено кредитний договір від 28 березня 2008 року № DOXRRC 38320186, згідно якого відповідач отримав кредит в розмірі 6 270 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом на строк до 28 березня 2010 року. За умовами договору повернення суми кредиту повинно здійснюватися щомісячними платежами, але позичальником зазначені зобов'язання не виконуються, в результаті чого виникла заборгованість в загальній сумі 36813 грн. 12 коп., яка складається з заборгованості за кредитом, відсотками, комісією пені. Просив суд стягнути з відповідача на користь Банку заборгованість за кредитом та судовий збір.

Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 09 липня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати, та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. На обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що судом не враховано, що за умовами договору який укладався між сторонами було збільшено строк позовної давності.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача доводи апеляційної скарги підтримав, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове.

Відповідач в судовому засіданні апеляційного суду проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просила рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, рішення суду скасуванню, з ухваленням нового з наступних підстав:

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем пропущено встановлений ст.. 257 ЦК України трирічний строк позовної давності.

Проте з такими висновками суду погодитись неможливо.

Відповідно до положень ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст.. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

З матеріалів справи убачається, що між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є ПАТ КБ «Приватбанк») та ОСОБА_1 28 березня 2008 року був укладений кредитний договір якій оформлений у вигляді «Заяви позивальника», яка фактично є кредитним договором, що укладено у письмовій формі та підписано сторонами, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 6 270 грн. для на споживчі потреби під 1,0 % на місяць за користування кредитом та сплати щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 100 грн. 32 коп. та одноразової винагороди у розмірі 570 грн., з кінцевим терміном погашення 28 березня 2010 року.

Відповідно до Заяви позичальника Позичальник ознайомлений та згодний з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) які були надані йому у письмовій формі та своїм підписом підтверджує факт надання йому повної інформації про умови кредитування і згоден, що Заява разом з запропонованими «ПриватБанком» Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт), Тарифами складає між ним та Банком кредитно-заставний договір.

Пунктом 5.5 цих Умов позовну давність за вимогами про стягнення заборгованості за кредитом, процентів за користування ним, пені, штрафу сторонам встановлено тривалістю п'ять років, що відповідає ч. 1 ст. 259 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 627, 628 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору які визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та підписаний сторонами договір свідчать про узгодження усіх істотних умов договорів укладених між ними, у тому числі щодо збільшення строку позовної давності до п'яти років. Таким чином висновок суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку позовної давності є помилковим.

Вирішуючи питання по суті позовних вимог апеляційний суд виходить з того, що відповідно до ст.ст. 1054, 1049 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як убачається з матеріалів справи та не спростовується сторонами позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав, видав позичальнику грошові кошти, проте у порушення умов договору відповідачем порушено умови погашення кредиту та процентів за користування кредитом внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом в загальній сумі 36813 грн. 12 коп., яка складається з заборгованості за кредитом у умі 5990 грн. 92 коп., заборгованості за відсотками - 637 грн. 46 коп., заборгованості за комісією за користування кредитом - 1705 грн. 44 коп., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 26 250 грн. 10 коп., штрафу (фіксованої частини) - 500 грн., штрафу (процентної складової) - 1729 грн. 20 коп. що у судовому засіданні сторонами не спростовувалось. Враховуючи, що відповідач в порушення умов кредитного договору кредит позивачу не повернув та не сплачує відсотки за його користування, позивач обґрунтовано, звернувся до суду з вимогами про повернення заборгованості по кредитному договору, з урахуванням відсотків, комісії, штрафних санкцій передбаченими умовами договору.

При вирішенні питання про стягнення суми пені апеляційний суд виходить з того, що відповідно до ст.. 549 ЦК України пенею це неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Відповідно до ч. 2 ст. 616 ЦК України суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів до їх зменшення.

З матеріалів справи убачається, що позичальником умови повернення кредиту порушуються починаючі з 2008 року, строк дії договору закінчився 28 березня 2010 року. Відповідно до умов укладеного між сторонами договору позивач мав право на звернення до суду за захистом своїх порушених прав як до спливу дії кредитного договору, так і після його закінчення його строку. Проте в матеріалах справи відсутні будь-які данні, що позичальником вживалися будь-які заходи щодо повернення боргу та недопущення збільшення розміру збитків.

Та таких обставин, з урахуванням законодавчого положення про обов'язок кредитора вжити заходи щодо недопущення збільшення розміру збитків, що розуміється і збільшення розміру боргу за зобов'язаннями, які могли бути припиненими в односторонньому порядку кредитором, апеляційний суд вважає про необхідність зменшити суму пені з 26 250 грн. 10 коп. до 8400 грн. яка є пропорційною сумі основного боргу з урахуванням відсотків та комісії.

Таким чином, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позовних вимог частково та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № DOXRRC 38320186 від 28 березня 2008 року у загальній сумі 18 963 грн. 02 коп., яка складається: з заборгованості за кредитом у розмірі 5990 грн. 92 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом - 637 грн. 46 коп., заборгованості за комісією - 1705 грн. 44 коп., пені - 8400 грн., штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) - 1729 грн. 20 коп..

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України суд, задовольняючи позовні вимоги, стороні, на користь якої ухвалено рішення присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. З цих підстав апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати по оплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» задовольнити частково.

Рішення Харцизького міського суду Донецької області від 09 липня 2013 року скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № DOXRRC 38320186 від 28 березня 2008 року у загальній сумі 18 963 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят три) грн. 02 коп., яка складається: з заборгованості за кредитом у розмірі 5990 грн. 92 коп., заборгованості за процентами за користування кредитом - 637 грн. 46 коп., заборгованості за комісією - 1705 грн. 44 коп., пені - 8400 грн., штрафу (фіксована частина) - 500 грн., штрафу (процентна складова) - 1729 грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у сумі 184 грн. 07 коп.

В задоволені решти вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: