Ухвала суду № 33279319, 23.04.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий у 1інстанції Папаценко П.І.

Категорія №57 Доповідач Ігнатоля Т.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого Ігнатоля Т.Г.,

суддів Мальцевої Є.Є., Попової С.А.,

при секретарі Велигоненко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на неправомірні дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області (далі Жовтневий ВДВС м. Маріуполя) та скасування постанов про відкриття виконавчого провадження в частині накладення арешту на майно

за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26 лютого 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з даною скаргою, посилаючись на те, що 26 грудня 2012 року ними отримані постанови про відкриття виконавчих проваджень від 10 грудня 2012 року про стягнення з них заборгованості та накладення арешту на майно в межах суми заборгованості. Вважають, що рішення про накладення арешту на майно винесено передчасно та в порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відсутній опис майна, не вказано яке конкретно майно арештоване, відсутня вартість арештованого майна. Крім того, не враховане рішення Апеляційного суду Донецької області від 11.09.2012 року, яким Державній іпотечній установі відмовлено у задоволені позову про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме, на їх квартиру АДРЕСА_1, з тих підстав, що сума заборгованості значно менше вартості іпотечного майна. На підставі зазначених обставин заявники просили суд визнати незаконними дії Жовтневого відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції Донецької області в частині накладення арешту на майно, та скасувати постанови про відкриття провадження в зазначеній частині.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 26 лютого 2013 року відмовлено ОСОБА_2, ОСОБА_3 в задоволені скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 просять ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити їх скаргу та визнати дії державної виконавчої служби неправомірними, скасувавши постанови про накладення арешту на їх майно.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника заявників - ОСОБА_4, який підтримав доводи скарги та просив її задовольнити, заперечення проти скарги представника Жовтневого ВДВС м. Маріуполя - Бутрименко Г.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Суд, відмовляючи у задоволенні скарги ОСОБА_3 та ОСОБА_6. виходив з того, що дії державного виконавця при відкритті виконавчих проваджень та накладення арешту на майно боржників, відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами 25 Закону України « Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення зі стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

З матеріалів справи вбачається, що у грудні 2012 року до Жовтневого ВДВС м. Маріуполя надійшли заяви від Державної іпотечної установи про відкриття виконавчих проваджень відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_3 з виконавчими листами № 2-2691, виданими Жовтневим районним судом м. Маріуполя 8 червня 2011 року про солідарне стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором від 28 лютого 2008 року на загальну суму 236 175,93 грв. ( а.с. 26-28).

На підставі вказаної заяви постановами державного виконавця Жовтневого ВДВС м. Маріуполя від 10 грудня 2012 року були відкриті виконавчі провадження №№ 35610888 та 35611243.

В цій же постанові будо запропоновано боржникам добровільно виконати рішення до 17 грудня 2012 року та повідомлено, що в разі невиконання рішення в наданий строк виконання буде здійснено в примусовому порядку зі стягненням з боржників виконавчого збору та витрат , пов»язаних з провадженням виконавчих дій.

Одночасно в постанові було накладено арешт на все майно, що належить боржникам (а.с. 5-6) .

Виходячи з наведеного, колегія суддів не вбачає підстав погодитися з доводами апеляційної скарги про те, що постанови про відкриття провадження у справі, в частині накладення арешту на майно боржників, винесені з порушенням вимог Закону України « Про виконавче провадження».

Не може суд погодитися і з доводами апелянтів про те, що накладення арешту на їх квартиру є неспівмірним з сумою боргу, яка з них стягується.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису та арешту майна боржника. Під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити права користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису та арешту. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Як вбачається з пояснень представника Жовтневого ВДВС м. Маріуполя Бутрименко Г.Г., за вказаними виконавчими провадженнями виконавчі дії пов'язані з описом майна боржників, визначенням вартості описаного майна та передачею майна на реалізацію, не проводилися і не проведені до теперішнього часу. Всі ці дії виконуються державним виконавцем відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» та п.п. 4.3, 4.3.2, 4.3.5, 4.5.2,4.5.3 Інструкції з організації примусового виконання рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, в провадженні Жовтневого ВДВС м. Маріуполя знаходиться зведене виконавче провадження, про стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_3 і інших сум на користь ПАТ «КБ «Приват Банк», ПАТ « Про Кредит Банк».

Тому, колегія суддів не вбачає підстав для погодження з доводами апелянтів про незаконність накладення арешту на їх майно і вважає, що дії Жовтневого ВДВС м. Маріуполя у виконавчих провадженнях з приводу винесення постанови про накладення арешту на майно боржників відповідають вимогам закону і підстав для визнання їх незаконними не існує.

Посилання в скарзі на те, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру, здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" і суд не взяв до уваги рішення апеляційного суду Донецької області від 11.09.2012року, яким Державній іпотечній установі відмовлено у зверненні стягнення на квартиру внаслідок не співмірності вартості квартири з сумою боргу, є безпідставними, оскільки предметом розгляду даної справи було встановлення правомірності дій державного виконавця щодо накладення арешту на майно боржників, а не порядок звернення стягнення на їх майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права і підстав для її скасування та задоволення апеляційної скарги немає.

Керуючись ст.ст. 307,312 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області від 26 лютого 2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді