Ухвала суду № 3326176, 03.02.2009, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №22-а-11305/2008 р. Головуючий у 1 інстанції - Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач - Літвіна Н.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2009 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого судді Літвіної Н.М.

Суддів Романчук О.М.

Дурицької О.М.

при секретарі Поліщук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Екокомінвест» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екокомінвест» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2007 року  було відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Екокомінвест» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги позивача та визнати нечинними повністю повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 04.06.2007 року № 0000282311/0, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 16.08.2007 року № 0000282311/1 та повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 16.08.2007 року № 0000462311/1.

 Свою позицію апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем Державною податковою інспекцією в Голосіївському районі м. Києва була проведена виїзна планова перевірка з питань дотримання вимог податкового, законодавства за період з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року, за результатами якої було складено акт № 282/1-23-03-32553047 та винесено податкове повідомлення - рішення від 04.06.2007 року № 0000282311/0 на суму 97 231,20 грн. (з яких 66 570,00 грн. - основного платежу та 30 661,20 грн. - штрафні санкції) про донарахування податку на прибуток.

Позивач не погодившись з вказаним податковим повідомленням - рішенням, звернувся зі скаргою від 14.06.2007 року № 15 до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва в порядку передбаченому п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 20.12.2000 року № 2181-111.

За результатами розгляду скарги, відповідачем було прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги від 16.08.2007 року № 14441/10/25-011, за результатами якого були винесені податкові повідомлення - рішення від 16.08.2007 року № 0000282311/1 про донарахування податку на прибуток на загальну суму 97 231,20 грн. (з яких 66 570,00 грн. - основного платежу та 30 661,20 грн. - штрафні санкції) та № 3000462311/1 про донарахування податку на прибуток на загальну суму 3 980,00 грн. (з яких 973,00 грн. - основного платежу та 3 007,00 грн. - штрафні санкції).

Перевіркою було встановлено порушення Товариством п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 66 570,00 грн. Згідно Договору № НОМЕР_1 року укладеного між громадянином ОСОБА_1. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екокомінвест», в III та ІУ кварталах 2005 року товариством отримана поворотна фінансова допомога, яка не була включена до валового доходу.

Відмовляючи у задоволенні позову, Окружний адміністративний суд м. Києва виходив з того, що Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону 334/94-ВР, валові доходи включають доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді:

сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг); безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу";

сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів Також, позивачем не включено до валового доходу суми відсотків, умовно нарахованих на суми поворотної фінансової допомоги отриманої від юридичних осіб, що залишилися не повернені на кінець відповідного податкового періоду у розмірі 170 239,00 грн.

Відповідно до п. 1.22 ст. 1 Закону України № 334/94-ВР, сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги. Враховуючи викладене, відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР, вказана сума умовно нарахованих відсотків повинна включатися до валового доходу позивача.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, під час розгляду скарги позивача на податкове повідомлення - рішення № 0000282311/0, податковим органом було зроблено перерахунок сум умовно нарахованих відсотків за користування поворотною фінансовою допомогою, згідно з яким було встановлено розбіжність даних вказаних в акті перевірки. При перевірці не було враховано заниження підприємством валового доходу на суму умовно нарахованих відсотків за користування неповерненою поворотною фінансовою допомогою у розмірі 3 893,00 грн., що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 973,00 грн.

Позивачем в II кварталі 2004 р. не було включено до валового доходу суму умовно нарахованих відсотків на суму поворотної фінансової допомоги, яка залишилася не поверненою на кінець відповідного періоду в розмірі 3 473,00 грн. Вказану суму умовно нарахованих відсотків було включено в III кварталі 2004 р., зазначене порушення не змінює розмір податкового зобов'язання з податку на прибуток, не донараховується, а відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», нараховується штрафна санкція у розмірі 434,10 грн.

В результаті вищезазначених розбіжностей між даними перевірки та даними отриманими при розгляді скарги, розмір штрафної (фінансової) санкції складає 3007,00 грн.

Згідно з пунктом 6.6 ст. 6 Закону України № 2181-ІЇЇ, у разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення надсилається окреме податкове повідомлення. Донарахована сума податкового зобов'язання, визначена у такому окремому податковому повідомленні, повинна бути сплачена або може бути оскаржена платником податків за процедурою, передбаченою статтею 5 цього Закону, із застосуванням строків, установлених для сплати або оскарження нового податкового зобов'язання. З урахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач прийняв податкові повідомлення - рішення, які відповідають чинному законодавству України, з чим погоджується і колегія суддів.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що застосування Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва до позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Екокомінвест» штрафних санкцій відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України.

З огляду на вище наведене, суд першої інстанції обґрунтовано та всебічно дослідив докази по справі, з'ясував всі обставини та прийняв рішення з дотриманням норм процесуального та матеріального права. Доводи апелянта є необґрунтованими, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст.ст.199 ч.1 п.1, 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Екокомінвест» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2007 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.11.2007 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екокомінвест» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом місяця.

Головуючий суддя :

Судді