Постанова № 33261117, 27.08.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2013 р. Справа № 914/2598/13

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Кравчук Н.М.,

Хабіб М.І.,

при секретарі судового засідання Олійник І.О.,

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Галичина», вих.№ 12/08-01 від 12.08.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 01.08.2013 року (підписане 02.08.2013 року), суддя Запотічняк О.Д.

у справі № 914/2598/13

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова», м. Київ

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів

про стягнення 4257,21 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Львівської області від 01.08.2013 року по справі №914/2598/13 позов ПрАТ «Страхова компанія «Нова» задоволено повністю, стягнено на користь останнього з ПрАТ «Галичина» - 4257,21 грн.

Суд у рішенні посилаючись на положення ст.ст.33,38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.27 Закону України «Про страхування», ст.ст.526,625 ЦК України, умови договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/8070630 від 11.11.2009 року, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, приватне акціонерне товариство «Галичина» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 01.08.2013 року по справі №914/2598/13, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Зокрема, скаржник посилається на те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення взято до уваги редакцію ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка набула чинності - 18.09.2011 року та згідно якої, про настання дорожньо-транспортної пригоди повідомляє страховика водій не пізніше 3 днів з дня настання ДТП, проте, згідно ст.33 вказаного Закону, яка діяла на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, а саме: 16.08.2010 року, обов'язок повідомлення страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди покладено не лише на страхувальника чи водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, а й інших учасників дорожньо-транспортної пригоди. Поряд з тим, скаржник зазначає, що про настання страхового випадку позивач повідомлений потерпілою - Стрілець О.С. на третій робочий день після його настання, що підтверджується повідомленням від 19.08.2010 року. Таким чином, скаржник вказує про належне повідомлення позивача про настання дорожньо-транспортної пригоди, а відтак і належне виконання умов договору страхування та про відсутність належних підстав для пред'явлення страховиком (ПрАТ «СК «Нова») регресного позову до страхувальника, або водія в порядку ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився., проте 27.08.2013 року надіслав на адресу суду телеграму, в якій просить про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку в судове засідання.

Колегія суддів враховуючи те, що клопотання позивача про відкладення розгляду справи не обґрунтоване документально, з огляду на що задоволенню не підлягає, а також враховуючи, що явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, вважає за можливе розглянути справу за їхньої відсутності.

Суд, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 11.11.2009 року між ВАТ «СК «Нова» (відповідно до протоколу №1 від 08.06.2012 року перейменовано на ПрАТ «СК «Нова») та ЗАТ «Галичина» (відповідно до протоколу №29/08-01 від 29.08.2011 року перейменовано на ПрАТ «Галичина») укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджує поліс №ВС/8070630 із терміном дії від 12.11.2009 року до 11.11.2010 року. Відповідно до умов даного договору ПрАТ «Галичина» застрахувало відповідальність водіїв, які керують автомобілем «Renault Premium», державний реєстраційний номер ВС5235ВЕ перед третіми особами на суму 25500 грн. за шкоду завдану майну та 51000 грн. за шкоду завдану життю і здоров'ю потерпілих.

16.08.2010 року в місті Києві по вулиці Саперно-Слобідська відбулася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю транспортного засобу «Renault Premium», державний реєстраційний номер ВС5235ВЕ під керуванням Панаса Євгена Ярославовича, що належить ПрАТ «Галичина» та транспортного засобу «ЗАЗ», державний реєстраційний номер АІ2125СЕ під керуванням Стрілець Ольги Семенівни.

19.08.2010 року потерпіла Стрілець О.С. звернулась до ПрАТ «СК «Нова» із повідомленням про страховий випадок з ОСЦПВ, який мав місце 16.08.2010 року. Слід зазначити, що страхувальник (ПрАТ «Галичина») та водій застрахованого автомобіля із повідомленням про настання страхового випадку до страховика не звертались.

В результаті ДТП автомобілю потерпілої Стрілець О.С. заподіяно матеріальну шкоду, яка у відповідності до Ремонтної калькуляції №УР 4370 від 21.08.2010 року (арк. справи 26-27) складає 4767,21 грн.

Сума страхового відшкодування до виплати потерпілій з урахуванням визначеної договором страхування франшизи на підставі страхового акту №250 від 01.04.2011 року (арк. справи 16-17) складає 4257,21 грн., яке виплачене потерпілій позивачем у даному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням №3068 від 05.04.2011 року на суму 4257,21 грн. (арк. справи 32).

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 27.08.2010 року (арк. справи 18) водія автомобіля «Renault Premium» (Панаса Євгена Ярославовича), який працював на посаді водія у ПрАТ «Галичина», що підтверджується витягом з наказу №17/10/07 від 17.10.2007 року, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн.

У зв'язку з цим, 26.04.2013 року позивач направив відповідачу заяву (вих.№997/0/17-13 від 25.04.2013 року) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, яку останній отримав 30.04.2013 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу. Н

Проте, на момент звернення позивача до суду, відповідач не надав відповіді на вказану заяву та не провів виплату страхового відшкодування.

З огляду на наведене, ПрАТ «СК «Нова» посилаючись на положення пп. «г» п.38.1.1 ч.38.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» подало позов до страхувальника про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу.

Відповідно до ст.990 ЦК України, ч.1 статті 25 Закону України «Про страхування» страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Згідно статті 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. При цьому, страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

У статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказано, що у разі настання страхового випадку, страховик у межах страхових сум, зазначених в страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку, оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як уже зазначено вище, позивачем виплачено страхове відшкодування Стрілець Ользі Семенівні у розмірі 4257,21 грн., що підтверджується платіжним дорученням №3068 від 05.04.2011 року.

В силу приписів статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як уже зазначено вище, постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 27.08.2010 року по справі №3-9438/10 Панаса Євгена Ярославовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрано стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Підпунктом 33.1.2 п.33.1 ст.33 зазначеного вище Закону (в редакції, чинній станом на момент здійснення ДТП - 16.08.2010 року) встановлено обов'язок учасників дорожньо-транспортної пригоди щодо вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, про настання дорожньо-транспортної пригоди. Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

Згідно з пп. 38.1.1 «ґ» п.38.1 ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у пп.33.1.2 п.33.1 ст.33 цього Закону.

Як встановлено судом про настання страхового випадку страховика (ПрАТ «СК «Нова») повідомила потерпіла Стрілець О.С. Проте, норма ст.38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає обов'язок саме страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу впродовж трьох днів попередити страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди. Відповідач не надав суду жодних доказів повідомлення ним страховика (ПрАТ «СК «Нова») про настання дорожньо-транспортної пригоди.

З огляду на наведене, не приймаються до уваги посилання скаржника наведені у апеляційній скарзі та відсутність підстав для подання даного позову.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що відповідач не виконав свого обов'язку, передбаченого пп.33.1.2 п.33.1 ст.33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо повідомлення страховика про настання ДТП, а тому після виплати потерпілій Стрілець О.С. страхового відшкодування у сумі 4257,21 грн. до позивача у межах цієї суми перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за регресними вимогами.

В даному випадку, відповідно до постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 27.08.2010 року, винним у скоєнні ДТП є Панас Євген Ярославович, який на момент вчинення ДТП знаходився у трудових відносинах з ПрАТ «Галичина», що підтверджується витягом з наказу №17/10/07 від 17.10.2007 року (арк. справи 24) та за яким, відповідно до витягу з наказу №24/04-1 від 24.04.2008 року, був закріплений забезпечений згідно з Полісом №ВС/8070630, автомобіль.

Відповідно до ст.1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Факт виконання 16.08.2010 року (на момент здійснення ДТП) водієм Панасом Є.Я. трудових обов'язків підтверджується подорожнім листом №ЗГ-0038301 від 15.08.2010 року (арк. справи 23).

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку про наявність підстав для стягнення з ПрАТ «Галичина» на користь ПрАТ «СК «Нова» - 4257,21 грн. страхового відшкодування.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України покладається на скаржника.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 01.08.2013 року по справі №914/2598/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Галичина» без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Кравчук Н.М.

Хабіб М.І.