Постанова № 33261025, 29.08.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2013 р. Справа № 907/247/13

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Матущака О.І.

суддів Дубник О.П.

Юрченка Я.О.

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі Закарпатського регіонального відділення ПАТ «Брокбізнесбанк» м.Ужгород

на рішення господарського суду Закарпатської області від 05.06.2013р.

у справі № 907/247/13

за позовом приватного підприємства «Будпостач-Закарпаття» м.Мукачево

до відповідача публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі Закарпатського регіонального відділення ПАТ «Брокбізнесбанк» м.Ужгород

про стягнення загальної суми 100 578,47 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Плесканка О.В. - за довіреністю №7 від 14.08.2013 р.;

від відповідача: Лобода В.М. - за довіреністю №676/03 від 07.11.2012 р.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 05.06.2013 р. (суддя Карпинець В.І.) позов задоволено. Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі Закарпатського регіонального відділення ПАТ «Брокбізнесбанк», м.Ужгород на користь приватного підприємства «Будпостач-Закарпаття» м.Мукачево 100 578,47 грн. наявної заборгованості по вкладу відповідно до договору банківського вкладу №30/09-7953 від 30.09.2011 р. (в тому числі наявну суму 100 000,00 грн. з розрахункового рахунку №26101113564001 та наявну суму 578,47 грн. з розрахункового рахунку № 26004113564001, що відкриті у Закарпатському регіональному відділенні ПАТ «Брокбізнесбанк» для приватного підприємста «Будпостач - Закарпаття» ).

Рішення суду мотивоване тим, що в порушення вимог цивільного кодексу та договору, відповідачем не видано залишок вкладу на суму 100 578, 47 грн. позивачу в добровільному порядку, а тому позовні вимоги є обґрунтованими. Крім цього, судом зазначено, що відповідно до вимог ст.236-8 Кримінально-процесуального України в старій редакції, набрання законної сили постановою судді про скасування постанови про порушення кримінальної справи тягне за собою скасування запобіжних заходів, які встановлюються на час досудового слідства. Оскільки Ужгородським міськрайонним судом постановою від 28.09.2012 р. залишеною в силі апеляційним судом Закарпатської області ухвалою від 31.10.2012р. було скасовано постанову слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу ДПС у Закарпатській області від 12.03.2012р. про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження, такі обставини тягнуть за собою скасування арешту грошових коштів.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові. В своїй апеляційній скарзі, скаржник в цілому посилається на те, що згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність» зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду. Крім цього, п.10.11. Постанови Національного банку №22 від 21.01.2004 р. передбачено, що зняття арешту з коштів банк здійснює за постановою державного виконавця, прийнято відповідно до законодавства, або за постановою слідчого, коли під час провадження досудового слідства в застосуванні цього заходу відпаде потреба, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення позивач обґрунтовує тим, що з моменту набрання постановою Ужгородського міськрайонного суду законної сили, відсутня кримінальна справа відносно приватного підприємства «Будпостач-Закарпаття» та відповідно на цій підставі відсутні будь-які заборони щодо операцій з коштами підприємства, які знаходяться на відкритих рахунках даного підприємства у банківській установі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.08.2013 р. (у складі колегії суддів: головуючий суддя Матущак О.І., судді Скрипчук О.С., Юрченко Я.О.) розгляд апеляційної скарги відкладено на 29.08.2013 р.

Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 р. у зв'язку з відпусткою судді Скрипчук О.С. у склад колегії суддів для розгляду справи

№ 907/247/13 введено замість судді Скрипчук О.С.- суддю Дубник О.П.

В судовому засіданні представник скаржника зазначив, що відповідач не заперечує про наявність у позивача залишку коштів на рахунках, проте такі повернуті бути не можуть, оскільки на дані кошти постановою суду від 14.12.2012 р. накладено арешт, який не знято в установленому законом порядку про який зазначається у апеляційній скарзі.

Представник позивача заперечив щодо вимог апеляційної скарги з підстав, зазначених у оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно задоволити, рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, між публічним акціонерним товариством «Брокбізнесбанк», в особі директора Закарпатської філії ПАТ «Брокбізнесбанк», м. Ужгород, як банком (нове найменування - Закарпатське регіональне відділення ПАТ «Брокбізнесбанк»), та приватним підприємством «Будпостач - Закарпаття», м. Мукачево, як вкладником було укладено договір банківського вкладу №30/09 -7953 від 30.09.2011р.

У відповідності до п.1.1, 2.3 та п.5.2 договору, вкладник передає, а банк приймає, як вклад, на умовах цього договору, грошові кошти на суму 6 985 000,00грн., строком з 30.09.2011р. по 30.03.2012 р.Днем повернення вкладу є 30.03.2012 р.

Вкладник зобов'язується підтримувати на вкладному рахунку не знижувальний залишок в розмірі 100 000,00 грн. до дати повернення вкладу.

Банк зобов'язався повернути суму вкладу, яка є на рахунку, згідно з умовами цього договору та при настанні дня повернення вкладу, вказаного в п.1.1 договору.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що відповідно до даного договору, позивач мав відкриті у банку рахунки у гривнях: № 26009355079530 та № 26105355079531.

Разом з тим, згідно листа №87 від 25.10.2012 р., банк повідомив ПП «Будпостач-Закарпаття» про зміну з 17.11.2012 р. рахунків позивача у зв'язку реорганізацією Мукачівського відділення Закарпатської філії ПАТ «Брокбізнесбанк» у Мукачівське відділення Закарпатського РВ АТ «Брокбізнесбанк» з № 26009355079530 та № 26105355079531 на №26004113564001 та №26101113564001.

Згідно довідки №01 від 09.01.2013 р., виданою банком позивачу, наявність залишку коштів станом на 03.01.2013р. становить: на рахунку №26004113564001 у сумі 578,47грн. та на рахунку №26101113564001 у сумі 100 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з вимогою 13-з/13 від 28.03.2013 р. до відповідача про повернення вкладу у сумі 100 578,47 грн., однак дану вимогу позивача банк залишив без задоволення, що і стало підставою звернення до суду.

Господарським судом першої інстанції також обґрунтовано встановлено, а апеляційним господарським судом перевірено, що постановою слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу ДПС у Закарпатській області від 12.03.2012 р. порушено кримінальну справу за фактом здійснення фіктивного підприємництва ПП «Будпостач-Закарпаття» за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 Кримінального кодексу України.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 14.03.2012 р. накладено арешт на грошові кошти ПП «Будпостач-Закарпаття», які знаходяться та можуть надійти на рахунки

№ 26009355079530 та № 26105355079531.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду від 28.09.2012 р. постанову слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу ДПС у Закарпатській області від 12.03.2012 р. про порушення кримінальної справи скасовано. Ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 31.10.2012 р. дану постанову залишено без змін.

При прийнятті постанови судова колегія виходила з наступного.

Відповідно до п.1 ст.1060 Цивільного кодексу України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад).

Згідно ст.59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Відповідно до п.1.17 Постанови Національного банку України №22 від 21.01.2004 р. «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», зареєстрованої у Міністерстві юстиції України за № 377/8976 29.03.2004 р., банк здійснює зупинення видаткових операцій за рахунком клієнта в разі накладення на кошти арешту відповідно до законодавства України. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без установлення такої суми.

Банк здійснює зупинення видаткових операцій за рахунками клієнтів на підставі рішення суду, яке винесене за зверненням органу державної податкової служби і надійшло до банку безпосередньо від суду або органу державної податкової служби після отримання рішення суду. Банк здійснює поновлення видаткових операцій за рахунком клієнта на підставі рішення податкового керуючого або суду.

Згідно п.10.1, 10.2, 10.11 глави 10 щодо порядку виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів вищезазначеної Постанови Нацбанку, виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом.

Банк приймає до виконання постанову державного виконавця та/або рішення суду, які доставлені до банку самостійно державним виконавцем, слідчим, представником суду, органу державної податкової служби або які надійшли рекомендованим або цінним листом, відправником якого є суд, державний виконавець, слідчий, орган державної податкової служби.

Арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Зняття арешту з коштів банк здійснює за постановою державного виконавця, прийнятою відповідно до законодавства, або за постановою слідчого, коли під час провадження досудового слідства в застосуванні цього заходу відпаде потреба, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду.

Крім цього, листом №25-110/8432 від 15.07.2013 р. Національного банку України щодо роз'яснення з питань арешту коштів встановлено, що банки при вирішенні питання арешту коштів на рахунках клієнтів, який застосовується у процесі кримінального провадження, мають керуватися главою 17 та п.9 розділу XI «Перехідні положення» Кримінально-процесуального кодексу України.

При цьому, п.9 розділу XI «Перехідні положення» вказаного кодексу зазначено, що запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Відтак, згідно ст.126 Кримінально-процесуального кодексу України від 11.06.2003 р. (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду.

Майно, на яке накладено арешт, описується і може бути передане на зберігання представникам підприємств, установ, організацій або членам родини обвинуваченого чи іншим особам. Особи, яким передано майно, попереджаються під розписку про кримінальну відповідальність за його незбереження.

Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Отже, враховуючи вимоги ст.55, 56 та 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність», а також правову позицію Вищого господарського суду України у справі № 910/3553/13 від 01.08.2013 р., необхідно зазначити наступне. Арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Звільнення майна та коштів з-під арешту здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Наявними матеріалами справи підтверджується, що постановою суду від 14.03.2012 р. накладено арешт на кошти позивача, дані кошти передані на відповідальне зберігання службовим особам Мукачівського відділення АТ «Брокбізнесбанк». Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які документи (постанова державного виконавця, постанова слідчого чи рішення суду), які б свідчили про зняття арешту з майна.

Виходячи з вищевикладеного, твердження позивача про те, що оскільки скасована постанова про порушення кримінальної справи, автоматично відсутні будь-які заборони щодо операцій з коштами підприємства, які знаходяться на відкритих рахунках даного підприємства у банківській установі, є безпідставними та не ґрунтуються на законодавстві.

Судова колегія звертає увагу також на наступне.

У відповідності до ст.236-8 Кримінально-процесуального кодексу України набрання законної сили постановою судді про скасування постанови про порушення кримінальної справи тягне за собою скасування запобіжних заходів, які встановлювались на час досудового слідства. Статтею 149 Кримінального процесуального кодексу України встановлено перелік запобіжних заходів, серед яких арешту майна немає. Натомість, ст.126 цього ж кодексу, встановлює порядок накладення та зняття арешту з майна, яка не передбачає, що скасування постанови про порушення кримінальної справи тягне за собою скасування арешту майна.

Відтак, посилання суду першої інстанції на ст.236-8 Кримінально-процесуального кодексу України як на одну з підстав задоволення позову, є неправомірним та не підлягає застосуванню до даних відносин.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові.

При зміні чи скасуванні ухвали суду першої інстанції, апеляційний господарський суд проводить новий розподіл судових витрат на підставі ст.49 ГПК України. Таким чином, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі Закарпатського регіонального відділення ПАТ «Брокбізнесбанк» м.Ужгород задовольнити.

2. Рішення господарського суду Закарпатської області від 05.06.2013 р. у справі №907/247/13 скасувати. Прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

3. Стягнути з приватного підприємства «Будпостач-Закарпаття» (м.Мукачево, вул.Пряшівська, 11, ідентифікаційний код 37858019, п/р 2600330121984 в АТ «Єврогазбанк», МФО 380430) на користь публічного акціонерного товариства «Брокбізнесбанк» в особі Закарпатського регіонального відділення ПАТ «Брокбізнесбанк» (м. Ужгород, Православна Набережна,7, ідентифікаційний код 19357489) 1005,78 грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Господарському суду Закарпатської області видати наказ на виконання даної постанови.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

5. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Закарпатської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.08.2013 р.

Головуючий суддя Матущак О.І.

Судді Дубник О.П.

Юрченко Я.О.