Ухвала суду № 33249924, 28.08.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2013 р.Справа № 2а/1570/9983/2011

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Кравець О.О.судді -Домусчі С.Д.судді -Шеметенко Л.П. за участю секретаря Левицької З.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2012 р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "РАФ-ПЛЮС",звернулося до суду із позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС та з урахуванням змін позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 29.08.2011 року №0002062350.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2012 р. адміністративний позов був задоволений.

Не погоджуючись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій вважає вказану постанову прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ «Раф - плюс» - відмовити у повному обсязі.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.34 -39 КАС України.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню за наступних обставин:

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що ТОВ"РАФ-ПЛЮС" зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради, як юридична особа, та перебуває на обліку у ДПІ у Приморському районі м. Одеси.

09.06.2011 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси була проведена невиїзна документальна перевірка ТОВ "РАФ-ПЛЮС" з питання підтвердження взаємовідносин з ПП "Портал Ком", за період з січня 2011 року по лютий 2011 року.

Документальною перевіркою у відповідності із підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка, серед іншого, здійснюється за наявності такої обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відтак, у разі ненадання платником податків письмових пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит податкового органу, відповідач мав право призначити як документальну позапланову виїзну, так й документальну позапланову невиїзну перевірку. Законодавець чітко визначає право податкового органу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки у випадку ненадання платником податків витребуваних документів. При цьому контролюючий орган повинен провести перевірку на підставі документів, наявних у контролюючого органу.

Таким чином апеляційний суд вважає , що податковий орган при проведенні позапланової невиїзної документальної перевірки позивача діяв у межах повноважень , в порядку та у спосіб встановлений Законами України

За результатом перевірки складено акт від 09.06.2011 року №3630/23-513/31185987 , яким встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 та п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого завищено податковий кредит за січень 2011 року на суму 246365,22 грн., відповідно до чого занижено суму що підлягає сплаті до бюджету за січень 2011 року на 26555 грн. та завищено податковий кредит за лютий 2011 року на суму 222285,19 грн., відповідно до чого занижено суму що підлягає сплаті до бюджету за лютий 2011 року на 442095 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 06.07.2011 року №0001512350, яким ТОВ "РАФ-ПЛЮС" збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 468650 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 грн. ;

- від 06.07.2011 року №0001502350, яким ТОВ "РАФ-ПЛЮС" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 468650 та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 грн.

Не погоджуючись з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями від 06.07.2011 року №0001512350 та від 06.07.2011 року №0001502350, відповідач оскаржив їх адміністративному порядку.

Рішенням від 08.08.2011 року №27565/10/25-0007 про результати розгляду первинної скарги залишено без змін податкове повідомлення - рішення ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 06.07.2011 року №0001512350, а скаргу директора ТОВ "РАФ-ПЛЮС" Шаталова І.В. та головного бухгалтера цього підприємства Войтюк С.В. у цій частині без задоволення; частково скасовано податкове повідомлення -рішення ф. В4 у сумі 289661 грн. зменшеного розміру від'ємного значення ПДВ та у сумі 1 грн. застосованої фінансової санкції, у решті зазначене рішення залишено без змін, а скарга у цій частині -без задоволення;збільшено на 40821 грн. суму ПДВ, визначену у повідомленні -рішенні ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 06.07.2011 року №0001512350.

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що підставою для збільшення на 40821 грн. суми ПДВ, визначеної у податковому повідомленні -рішенні ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 06.07.2011 року №0001512350 стали результати попередньої перевірки оформленої актом №1043/23-5/31185987 від 17.03.2011 року про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "РАФ-ПЛЮС" з питання підтвердження взаємовідносин з ПП "Сегмент-Юг"за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року,на підставі якого винесено повідомлення -рішення від 30.03.2011 року №0000422350/0 про завищення від'ємного значення ПДВ за грудень 2010 року на 40821 грн. Повідомлення - рішення від 30.03.2011 року №0000422350/0 було оскаржено ТОВ "РАФ-ПЛЮС" в адміністративному порядку, однак, рішеннями ДПА в Одеській області від 26.04.2011 року №14543/10/25-0007 та ДПА України від 09.07.2011 року №18595/7/25-0115 залишено без змін.

За результатом розгляду скарги встановлено, що неврахування ДПІ у Приморському районі м. Одеси при розрахунку сум завищеного від'ємного значення та заниженого ПДВ результатів акту перевірки №1043/23-5/31185987 від 17.03.2011 року призвело до завищення суми від'ємного значення у січні 2011 року на 178989 грн., а не на 468650 грн. (у т.ч. у січні 2011 року на 246365 грн., у лютому 2011 року на 222285 грн.), як зазначено у повідомленні -рішенні ф. В4 від 06.07.2011 року №0001512350; та заниження ПДВ, що належить сплаті до бюджету усього на 509471 грн., у т.ч. у січні 2011 року на 67376 грн., у лютому 2011 року на 442095 грн., а не на 468650 грн., як зазначено у повідомленні -рішенні від 06.07.2011 року №0001512350.

Таким чином, за результатами розгляду скарги встановлено: заниження ТОВ "РАФ-ПЛЮС" ПДВ на загальну суму 509471 грн.; завищення ТОВ "РАФ-ПЛЮС" залишку від'ємного значення з ПДВ (р.26) у січні 2011 року на 178989 грн., за що на підставі п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, з урахуванням п. 7 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень застосовується фінансова санкція у сумі 1 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 29 серпня 2011 року №0002062350, на підставі рішення про результати розгляду первинної скарги від 08.08.2011 року №27565/10/25-0007, позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 40821 грн.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що фактично податкове повідомлення-рішення від 29.08.2011 року №0002062350, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за січень 2011 року, яке є предметом оскарження у справі, прийнято відповідачем з урахуванням зменшення від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2010 року.

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що податкове повідомлення - рішення від 30.03.2011 року №000042235/0 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за грудень 2010 року на 40821 грн., було оскаржено у судовому порядку .

Постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі №2а/1570/5422/2011 від 21.10.2011 року, яка була залишена без змін та набула законної сили згідно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 року , в задоволенні позову ТОВ "РАФ-ПЛЮС" до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції ,що акт перевірки №1043/23-5/31185987 від 17.03.2011 року та прийняте на його підставі податкове повідомлення -рішення від 30.03.2011 року №0000422350/0 до моменту узгодження податкового зобов'язання не може бути підставою для коригування податкових зобов'язань наступних періодів.

Згідно п.п. 138.8.1. п.138.8 ст.138 ПК України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку;

Згідно п.п. 139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;

Згідно п.146.5 ст.146 ПК України первісна вартість об'єкта основних засобів складається з таких витрат:

суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням/отриманням прав на об'єкт основних засобів;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються платнику);

витрати на страхування ризиків доставки основних засобів;

витрати на транспортування, установлення, монтаж, налагодження основних засобів;

фінансові витрати, включення яких до собівартості кваліфікаційних активів передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;

інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.

Згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 185.1 ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно п. 188.1 ст.188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до п. 198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з абз. 1 п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Податковий кодекс України не передбачає відповідальності платника податків за дії інших платників, в тому числі підприємств, установ, організацій, СПД - фізичних осіб.

Крім того, згідно п.2 "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства", затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно із пунктами 56.1.-56.3 статті 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Згідно п. 56.18. ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно із підпунктом 4.2.2 пункту 4.2 розділу 4 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 18.07.2005 №276, податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум.

Відповідно до п.п. 4.1.4. п.4.1. ст. 4 ПК України (в редакції, діючої на момент прийняття рішення податковим органом), основним принципом податкового законодавства є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 29.08.2011 року №0002062350 є неправомірним , так як ТОВ "РАФ-ПЛЮС" не повинно було враховувати вказані висновки попередньої перевірки при веденні свого податкового обліку, оскільки на момент проведення перевірки та винесення оскаржуваного рішення питання достовірності формування податкового кредиту за грудень 2010 року на суму 40821 грн., податкове повідомлення-рішення від 30.03.2011 року №0000422350/0, винесене на підставі акту попередньої перевірки №1043/23-5/31185987 від 17.03.2011 року, було оскаржено та на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення -рішення мало неузгоджений характер, а тому не підлягало виконанню до набрання рішенням по справі законної сили.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка, постановлене рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідає чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Виходячи з цього, апеляційний суд доходить до висновку, що не має підстав в межах доводів апеляційної скарги для скасування чи зміни постанови суду 1-ої інстанції .

Керуючись ч.1 ст. 195, ст.196, п.1 ч.1. ст.198, 200, п.1 ч.1 ст. 205,ст. 206,210, 211, 212 , ч. 5 ст. 254 КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Адміністративного Суду України шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 29.08.2013 року.

Головуючий суддя пис/

Судді: