Ухвала суду № 33249835, 15.08.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2013 р.Справа № 2а-4658/12/2170

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Шеметенко Л.П.

судді - Жука С.І.

при секретарі: Кардашові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф-Агро» до державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області державної податкової служби, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна торгівельна компанія» про скасування рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тріумф-Агро» звернулося до суду з позовом до ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС, за участю третьої особи ТОВ «Аграрна торгівельна компанія» про скасування податкових повідомлень-рішень від 30 жовтня 2012 року №№ 0007812200, 0007802200 та 0007792200.

Свої позовні вимоги ТОВ «Тріумф-Агро» обґрунтувало незаконністю спірних рішень.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірні рішення.

В апеляційній скарзі ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні даного позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання вимог діючого законодавства за жовтень 2011 року, результати якої відображені в акті від 11 жовтня 2012 року № 2141/22-4/32809339 /а.с. 17-31/.

В акті перевірки здійснено висновок про порушення позивачем п. 198.3 ПК України, наслідком чого стало заниження ПДВ на загальну суму 99085 гривень і завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму 15401 гривень та п. 138.1 ПК України, наслідком чого стало заниження податку на прибуток на загальну суму у 208972 гривень. Зміст порушень полягав лише у документальному оформленні отримання пшениці від ТОВ «Аграрна торгівельна компанія» без їх реального отримання в натурі (безтоварна господарська операція).

На підставі вищенаведеного акту відповідачем були прийняті податкове повідомлення - рішення від 30 жовтня 2012 року №0007812200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 208972,00 грн.; податкове повідомлення - рішення від 30 жовтня 2012 року № 0007802200 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2011 року у розмірі 15401,00 грн.; податкове повідомлення - рішення від 30 жовтня 2012 року №0007792200 про збільшення грошового зобов'язання з податку додану вартість за основним платежем у сумі 99085,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 49542,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 138.1 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу

Основним видом діяльності ТОВ "Тріумф-Агро" є виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості.

Між позивачем та ТОВ "Аграрна Торгівельна Компанія" було укладено договір купівлі-продажу №02/10 від 02 жовтня 2011 року, згідно умов якого зазначений контрагент зобов'язується передати у власність пшеницю 2 та 3 класу врожаю 2011 року в кількості 300 т в місяць, а позивач прийняти та оплатити товар після зважування на вагах та перевірки якості поставленої пшениці в лабораторії покупця, поставка товару здійснюється на умовах франко-склад ТОВ "Тріумф-Агро" за адресою: м. Херсон, вул. Червоностудентська, 30, термін дії договору до моменту повного виконання зобов'язань.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Аграрна Торгівельна Компанія" було поставлено на адресу позивача товар - пшеницю 3 класу в кількості 341,89 т та пшеницю 2 класу в кількості 279,02 т всього на загальну суму 1090287,00 грн., в тому числі ПДВ 181715,00 грн., що підтверджується видатковими накладними: від 02.10.2011 №РН-0000094, від 04.10.2011 №РН-0000097, від 05.10.2011 №РН-0000100, від 07.10.2011 №РН-0000101, від 11.10.2011 №РН-0000103, від 14.10.2011 №РН-0000118, від 22.10.2011 №РН-0000122, від 28.10.2011 №РН-0000126 та податковими накладними, наданими до матеріалів справи. Транспортування товару здійснювалось ПП ОСОБА_1 та ПП ОСОБА_2 за замовленням вантажовідправника ТОВ "Аграрна Торгівельна Компанія" на адресу ТОВ "Тріумф-Агро" згідно товарно-транспортних накладних, наданих до матеріалів справи. Оплата вартості товару здійснювалась в безготівковій формі, що підтверджується банківськими виписками.

Згідно зі ст. 1 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

З метою підтвердження реального здійснення господарської операції по придбанню пшениці 2 та 3 класу врожаю 2011 року позивачем були надані суду додаткові пояснення та підтверджуючі документи щодо використання спірного об'єму пшениці у господарській діяльності ТОВ "Тріумф-Агро", шляхом її переробки в борошно на млині та подальшого продажу цього борошна ВАТ "Херсонський хлібокомбінат", а саме: договір оренди майнового комплексу №18/02/11 від 01.01.2011 року, картки руху сировини, накладні на переміщення сировини, картки руху готової продукції, журнал прийому зерна ТОВ "Тріумф - Агро", картка рахунків 2011 року за жовтень 2011 року, картка рахунку 631 за жовтень 2011 року, калькуляція на переробку сировини та меморіальний ордер за жовтень 2011 року.

Як самостійно зазначив податковий орган в апеляційній скарзі, об'єми пшениці, начебто отримані позивачем від зазначеного контрагента, дійсно були перероблені у борошно та реалізовані іншим суб'єктам господарської діяльності. Тобто, позивач не заперечує факт наявності змін майнового стану позивача у зв'язку з придбанням товару в об'ємі, отримання якого ним було документально оформлено від зазначеного контрагента. Податковий орган заперечує отримання зазначеного об'єму пшениці саме від зазначеного контрагента.

Колегія суддів не приймає зазначений довід податкового органу до уваги у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Документи на отримання пшениці саму від зазначеного контрагента у позивача в наявності. Отже, факт отримання позивачем пшениці від зазначеного контрагента встановлений.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про невідповідність товаротранспортних накладних вимогам до первинних документів у зв'язку з тим, що помилки у їх оформленні не є підставою для висновку про відсутність господарської операції взагалі. Сертифікати якості не є документами на підставі яких обчислюються податкові зобовязання.

Будь-яких розбіжностей податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача та зазначеного контрагента за зазначеною операцією не мається.

З наданих документів судом першої інстанції було встановлено, що отримана від ТОВ "Аграрна Торгівельна Компанія" пшениця надходила на адресу: м. Херсон, вул. Червоностудентська, 30, де розташовані орендовані виробничі приміщення та виробнича територія, що відповідає адресі пункту розвантаження, зазначеній в товарно-транспортних накладних. Кожна поставка зерна на підприємство фіксується у відповідних документах: журналі реєстрації прийому зерна, картці руху сировини, накладних на переміщення сировини, картках руху готової продукції.

Представником позивача було надано пояснення, згідно яких зазначено, що основним постачальником у жовтні 2011 року було саме Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграрна Торгівельна Компанія", при цьому з карток рахунків 631 та 2011 за жовтень 2011 року вбачається, що залишок борошна на 01.10.2011 року становив 0,00 грн. залишок зерна на 01.10.2011 року - 28,62 т на суму 43168, 50 грн.; надійшло зерна 677, 19 т на суму 983710,66 грн., перероблено зерна - 489,98 т на суму 712869,26 грн., вироблено борошна - 343,57 т на суму 791553,13 грн., реалізовано борошна - 273,56 т на суму - 620627,51 грн., сальдо на 01.11.11 року - залишок борошна 70,01 т на суму - 170925,62 грн., залишок зерна на 01.11.11 року - 215,83 т на суму 314009,90 грн. В подальшому борошно було реалізовано на ПАТ "Херсонський хлібокомбінат", що підтверджується видатковими накладними, наданими до матеріалів справи.

Таким чином, внаслідок дослідження первинної документації позивача судом встановлено, що господарські операції позивача відповідають наведеним критеріям оцінювання, підтверджені відповідними розрахунками, а тому, підстав вважати угоди, укладені між позивачем та ТОВ "Аграрна Торгівельна Компанія" безтоварними не вбачається.

Суд зазначає, що між сторонами відсутній спір про наявність у позивача вищевикладених первинних документів: договорів, видаткових накладних, податкових накладних, товарно-транспортних накладних, розрахункових документів про сплату коштів за отриманий товар. Проте, спір полягає у не підтвердженні на думку податкового органу реальності здійснення господарської діяльності за договором з вищевказаним контрагентом внаслідок встановлених порушень в акті Бориспільської ОДПІ від 14.03.2012 року №5/22-2/37222353.

Як вбачається зі змісту акту Бориспільської ОДПІ від 14.03.2012 року №5/22-2/37222353 " Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Аграрна Торгівельна Компанія", то за його висновком не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ТОВ "Аграрна Торгівельна Компанія" з підприємствами-постачальниками та не підтверджено податкові зобов'язання ТОВ "Аграрна Торгівельна Компанія " у розмірі 776 989,13 грн., у т.ч. задекларовані податкові зобов'язання в сумі 181 714,47 грн. по покупцю - ТОВ "Аграрна Торгівельна Компанія"; встановлено відсутність підприємства за юридичною адресою.

Щодо висновків податкового органу про нікчемність угод, укладених між позивачем та ТОВ "Аграрна Торгівельна Компанія", то суд зазначає, що згідно ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України, ч. 3 ст.228 Цивільного кодексу України встановлено, що одного лише висновку органу державної податкової служби про нікчемність вчиненого платником податків правочину або про нереальність здійсненої платником податків господарської операції є недостатньо для судження іншого податкового органу про вчинення контрагентом такого платника порушення закону, оскільки податкові органи не наділені законодавцем виключною прерогативою на визнання правочинів такими, що суперечать закону.

При цьому, належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами вчинення платником податків нікчемного правочину можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Однак, відповідачем не подано жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків та його контрагента, рішення суду про визнання правочину недійсним.

Суд зазначає, що доказів того, що зобов'язання між ТОВ "Тріумф-Агро" та ТОВ "Аграрна Торгівельна Компанія" залишились невиконаними, що завдає шкоди інтересам Держави у сфері оподаткування, відповідач не надав.

Таким чином, судження відповідача про нікчемність укладених позивачем правочинів є помилковими, оскільки базуються лише на особистих припущеннях податкового органу, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України.

Колегія суддів додатково відмічає, що анулювань свідоцтв платника податку на додану вартість учасників угоди на час її реалізації та видачі податкових накладних судом не встановлено. Зокрема, відповідно до акту Бориспільської ОДПІ від 14.03.2012 року №5/22-2/37222353 ТОВ "Аграрна Торгівельна Компанія" зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Бориспільської міської ради Київської області за №13541020000002311 від 20.08.2010 року, та зареєстроване платником ПДВ згідно свідоцтва від 13.09.2010 року за №100301042, анульовано 26.01.2012 року. Таким чином, на момент укладення договору та документального оформлення його виконання, ТОВ "Аграрна Торгівельна Компанія" мало право на оформлення податкових накладних, види діяльності ТОВ "Аграрна Торгівельна Компанія" відповідають змісту господарської операції з позивачем.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дослідженні в судовому засіданні копії первинних документів позивача (договори, податкові та видаткові накладні, розрахункові документи, що підтверджують факт оплати товару з урахуванням ПДВ), не дають підстав для встановлення з боку позивача порушень Податкового кодексу України при декларуванні податкового кредиту та валових витрат по операціям з придбання товару у постачальника, зокрема не встановлено формування податкового кредиту за відсутності податкової накладної або на підставі податкової накладної, яка складена особою, не зареєстрованою платником податку на додану вартість, а також віднесення до валових витрат сум, які не підтверджені первинними документами.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочину та не реальність господарської операції між позивачем і його контрагентом не знайшла свого підтвердження здобутими по справі доказами, а інших фактичних мотивів в основу спірного податкового повідомлення-рішення не покладено, а також наявність у позивача та третьої особи належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, то колегія суддів приходить до висновку про недоведеність податковим органом фактів здійснення позивачем безтоварних господарських операцій.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Тріумф-Агро» до державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області державної податкової служби, за участю третьої особи товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна торгівельна компанія» про скасування податкових повідомлень-рішень від 30 жовтня 2012 року №№ 0007812200, 0007802200 та 0007792200 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 19 серпня 2013 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Л.П. Шеметенко/

/С.І. Жук/