Ухвала суду № 33242660, 19.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія ст. 296 ч.2, 121 ч.2 Головуючий у І інстанції Васильченко О.Г.

Доповідач Шаліна Т.О.

УХВАЛА

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

19 липня 2013 року колегія суддів Судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого : Шаліної Т.О.

суддів: Шапар Ю.І., Куракової В.В.

за участю прокурора:Максименко Н.Г.

при секретарі:Чепіга Н.В.

захисників: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі кримінальну справу за апеляціями та доповненнями державного обвинувача по справі старшого прокурора прокуратури Жовтневого району м. Маріуполя, захисника ОСОБА_3, в інтересах засудженого ОСОБА_5, захисника ОСОБА_4, в інтересах засудженого ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_5 на вирок Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 21 травня 2013 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженець м. Маріуполя Донецької області, громадянин України, працюючий охоронцем у охоронній корпорації «А.В.Т.», має на утриманні неповнолітню дитину, раніше судимий: 19 квітня 2004 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя за ст.ст. 296 ч.1 КК України кримінальну справу закрито за ст. 9 КПК України; 06 жовтня 2006 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя за ст.ст. 186 ч.2, 75 ч.1 КК України до 4 років 4 місяців позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки; 17 липня 2006 року Приморським районним судом міста Маріуполя за ст.ст. 186 ч.2, 189 ч.2, 70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі, з іспитовим строком 2 роки; 21 березня 2012 року Жовтневим районним судом міста Маріуполя за ст. 185 ч.1 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 1000 гривень; проживаючий за

засуджений за ст.296 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, за ст. 121 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено покарання 7 років позбавлення волі.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженець м. Маріуполя Донецької області, громадянин України, працюючий експедитором у МФ ПП «Форум»; раніше не судимий

засуджений за ст.296 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, за ст. 121 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначено покарання 7 років позбавлення волі.

Утримано з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_7 моральну шкоду у розмірі 100 000 гривень.

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_6 та ОСОБА_5 визнані винними і засуджені за вчинення злочинів при наступних обставинах.

ІНФОРМАЦІЯ_4 приблизно о 03-00 годині засуджений ОСОБА_6, за попередньою змовою у групі із ОСОБА_5, діючи умисно, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особою зухвалістю, безпричинно, знаходячись біля будинку № 27, розташованого по проспекту Металургів у Жовтневому районі міста Маріуполя, стали наносити численні удари руками та ногами по голові, тулубу потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_9, завдавши тим самим потерпілому ОСОБА_8 легкі тілесні ушкодження, а потерпілому ОСОБА_9 фізичний біль.

ІНФОРМАЦІЯ_4, приблизно о 03-00 годині, в ході скоєння хуліганських дій, біля будинку № 27, розташованого по проспекту Металургів у Жовтневому районі міста Маріуполя, діючи групою осіб, переслідуючи мету спричинення тілесних ушкоджень, умисно стали наносить численні удари руками та ногами по голові, тулубу потерпілого ОСОБА_8,завдавши тим самим потерпілому ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження, у наслідку яких ІНФОРМАЦІЯ_4 настала смерть потерпілого ОСОБА_8 у міській лікарні № 5 міста Маріуполя.

У апеляції прокурор, не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію дій засуджених, просить вирок суду скасувати і постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 за ст.121 ч.2 КК України покарання у вигляді 8 років позбавлення волі, за ст. 296 КК України покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити покарання у вигляді 9 років позбавлення волі, ОСОБА_5 за ст.121 ч.2 КК України покарання у вигляді 8 років позбавлення волі, за ст. 296 КК України покарання у вигляді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч.1 КК України шляхом часткового складання призначених покарань остаточно призначити покарання у вигляді 9 років позбавлення волі, посилаючись на те, що суд порушив вимоги кримінально-процесуального закону, невірно застосував норми кримінального закону, допустив невідповідність призначеного покарання важкості злочину та даним про особи засуджених, чим порушив вимоги ст. 65 КК України, а саме не взяв до уваги, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 скоїли середньої тяжкості та тяжкий злочини, в судовому засіданні вину у повному обсязі не визнали, що свідчить про відсутність каяття, а також суд фактично не врахував як обтяжуючу провину обставину - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, необґрунтовано виключив цю обставину, оскільки самі засуджені пояснювали, що знаходились до скоєння злочину у кафе, де вживали пиво. Також звертає увагу на той факт що суд в повній мірі не врахував дані про особу засудженого ОСОБА_6, який раніше неодноразово судимий, у тому числі за скоєння тяжких злочинів, рецидив злочинів свідчить про стійку схильність ОСОБА_6 до скоєння злочинів, у наслідку яких страждають люди.

У апеляції та доповненнях до неї захисник з ОСОБА_3, в інтересах засудженого ОСОБА_5 просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, вказує, що суд допустив порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, неповноту досудового слідства, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що суд належним чином не дав оцінки тому факту, що збоку ані ОСОБА_6, ані ОСОБА_5 не було здійснено ніяких дій для конфліктної ситуації, конфлікт був спровокований з боку компанії потерпілих. Окрім того вважає, що в діях його підзахисного ОСОБА_5 відсутній склад злочинів передбачених ст.ст. 296 ч.2, 121 ч.2 КК України, що підтверджують матеріали справи. Крім того звертає увагу, що суд відмовив у ряді клопотань, які заявляли учасники судового засідання, про допит додаткових свідків, пояснення яких могли б суттєво вплинути на правильність кваліфікації дій засуджених. Також наголошує, що суд при постанові вироку врахував неіснуючі обтяжуючі обставини по справі, в порушення вимог ст. 67 КПК України, не врахував добровільне відшкодування шкоди ОСОБА_5, як пом'якшуючу обставину по справі, тобто невірно застосував кримінальний закон.

У апеляції захисник засудженого ОСОБА_4, в інтересах засудженого ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, вказує, що суд допустив порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, неповноту досудового слідства, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що суд незаконно відмовив у ряді клопотань, які заявляли учасники судового засідання, про витребування ряду документів та допит додаткових свідків, пояснення яких могли б суттєво вплинути на правильність кваліфікації дій засуджених, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та не доведені зібраними доказами по справі, дії засуджених невірно кваліфіковані за ст.ст. 296 ч.2, 121 ч.2 КК України. Звертає увагу на те, що суд при постанові вироку врахував неіснуючі обтяжуючі обставини по справі, в порушення вимог ст. 67 КПК України, не врахував добровільне відшкодування шкоди ОСОБА_5, як пом'якшуючу обставину по справі, тобто невірно застосував кримінальний закон.

У апеляції засуджений ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд, вказує, що суд допустив порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, неповноту досудового слідства, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, у наслідку чого допустив неправильність кваліфікації його дій.

Заслухавши суддю-доповідача; прокурора, який підтримав доводи апеляції відносно ОСОБА_6 у іншій частині апеляцію прокурора не підтримав та не погодився з доводами апеляції захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4, та засудженого ОСОБА_6; захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_5, які підтримали доводи своїх апеляцій та ,заперечували проти апеляції прокурора; потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_9, які підтримали доводи апеляції державного обвинувача і не погодились з доводами інших апеляцій, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що органом досудового слідства ОСОБА_6 та ОСОБА_5 обвинувачувались у тому, що ІНФОРМАЦІЯ_4, приблизно о 03-00 годині, в ході скоєння хуліганських дій, біля будинку № 27, розташованого по проспекту Металургів у Жовтневому районі міста Маріуполя, вони діючи групою осіб, переслідуючи мету спричинення тілесних ушкоджень, умисно стали наносить численні удари руками та ногами по голові, тулубу потерпілого ОСОБА_8,завдавши тим самим потерпілому ОСОБА_8 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді забитої рани потиличної області ліворуч з осадженням по периферії; крововиливів у м'яких покривах голови тім`яно-потиличної області ліворуч і потиличної області праворуч, крововиливів под. тверду мозкову оболонку правої лобно-скронево-тім'янової області, під м'які мозкові оболонки і у речовину головного мозку базальної поверхні обох лобних часток і правої скроневої частки, у наслідку яких ІНФОРМАЦІЯ_4 настала смерть потерпілого ОСОБА_8 у міській лікарні № 5 міста Маріуполя. Причиною смерті потерпілого з'явилась закрита черепномозкова травма у вигляді крововиливів під оболонки та речовину головного мозку, ускладнена розвитком набряку головного мозку. У такому ж обсязі засуджені ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були визнані винними судом першої інстанції.

Разом з тим, згідно висновків повторної комісійної судово-медичної експертизи: «локализация, характер и количество телесных повреждений, состоящих в причинной связи с наступлением смерти ОСОБА_10 свидетельствует о том, что они образовались от не менее чем двукратного воздействия тупыми предметами, что могло быть при двукратном падении из положения стоя на плоскость ( асфальт и т.д.) либо при падении на неровную поверхность, допускающую одновременное образование повреждений в левой теменно-затылочной области и правой затылочной области» (л.д.106 т.2).

Таким чином, механізм спричинення тяжких тілесних ушкоджень від яких настала смерть потерпілого ОСОБА_8 встановлений як органом досудового слідства, так судом першої інстанції суперечить висновкам повторної комісійної судово-медичної експертизи, тобто не був встановлений механізм спричинення тяжких тілесних ушкоджень від яких настала смерть потерпілого ОСОБА_11 , тобто судом передчасно зроблені висновки про винність засуджених у вчиненні інкримінованих їм злочинів, у зв'язку вирок підлягає скасуванню.

Що стосується міри запобіжного заходу, то під час досудового слідства засудженим була обрана міра запобіжного заходу - підписка про невиїзд, а за вироком суду ця міра запобіжного заходу була змінена на утримання під вартої у СІЗО №7 м. Маріуполя і вони були взяті під стражу із залу суду. У зв'язку з тим, що вирок, яким була обрана міра покарання у вигляді утримання під вартою скасовується. То і міра запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою підлягає зміні на підписку про невиїзд.

Керуючись ст.366,367,368,374 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А

Апеляції і доповнення державного обвинувача по справі старшого прокурора прокуратури Жовтневого району м. Маріуполя задовольнити частково, а апеляції захисника ОСОБА_3, в інтересах засудженого ОСОБА_5, захисника ОСОБА_4, в інтересах засудженого ОСОБА_6 задовольнити повністю

Вирок Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 21 травня 2013 року відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд до Жовтневого районного суду м. Маріуполя, але в іншому складі суддів.

Міру запобіжного заходу утримання під вартою у СІЗО №7 м. Маріуполя скасувати, звільнивши засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з-під варти з залу суду. Обрати ОСОБА_6 та ОСОБА_5 міру запобіжного заходу підписку про невиїзд.

Головуючий:

Судді: