Ухвала суду № 33242661, 31.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія ст.263 ч.2 Головуючий у І інстанції Гноєвий С.С.

Доповідач Шаліна Т.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2013 року колегія суддів Судової палати по кримінальним справам Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого : Шаліної Т.О.

суддів: Шапар Ю.І., Куракової В.В. при секретарі: Уханскій О.Д.

за участю прокурора: Максименко Н.Г.

судового розпорядника: Антоненко С.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу заступника прокурора Донецької області Єгорова О.Є. на вирок Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 05 червня 2013, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Маріуполя Донецької області, громадянин України, не працюючий, раніше судимий: 20 листопада 2012 року Орджонікідзевським районним судом міста Маріуполя за ст. 309 ч.1 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень,.

визнаний винним та засуджений за ст. 263 ч.2 КК України та призначено покарання у вигляді 120 годин громадських робіт. На підставі ст.71ч.1 КК України за сукупністю вироків, до призначеного покарання повністю приєднане покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 20 листопада 2012 року у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень і остаточно призначене покарання у вигляді 120 годин громадських робіт, а також штрафу в розмірі 850 гривень. Утримано на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області витрати за проведення судово-криміналістичної експертизи у розмірі 294 гривні.

В С Т А Н О В И Л А :

За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним і засуджений за вчинення злочину при наступних обставинах.

В літку 2010 року, точну дату та час, в ході досудового розслідування встановити не уявилось можливим, у денний час, ОСОБА_2, перебуваючи на ділянці місцевості, на березі заливу «Бакаї», розташованого в селищі Виноградне Новоазовського району Донецької області, умисно, незаконно придбав - знайшов в траві кастет, який поклав у сумку та переніс за місцем свого проживання до АДРЕСА_1, де став його зберігати.

18 лютого 2013 року, приблизно о 20-00 годині, ОСОБА_2, знаходячись за місцем свого проживання, взяв знайдений ним раніше кастет, який поклав до кишені спортивної куртки, з метою можливої самооборони, без передбаченого законом дозволу, який переніс на територію ЗОШ № 61, розташованої по вулиці Володимирській, 27 в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, де був затриманий працівниками міліції за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.175 КУпАП, та доставлений в кабінет № 21 Орджонікідзевського РВ, розташованого по проспекту Перемоги, 27 для складання адміністративного протоколу.

У цей же день, у період часу з 20-32 годин до 20-50 годин працівниками міліції, в ході проведення особистого огляду в приміщенні кабінету № 21 Орджонікідзевського РВ у ОСОБА_2 у присутності понятих в правій кишені одягнутої на ньому куртки, був виявлений та вилучений кастет, який є простою ударно-дробильною холодною зброєю, виготовлений саморобним способом за типом «кастетів» спрощеної конструкції, який ОСОБА_2, умисно, незаконно носив при собі без передбаченого законом дозволу.

У апеляційній скарзі прокурор, погоджуючись з висновками суду відносно доведеності вини та кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2, просить вирок суду скасувати, постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні злочину, передбаченого ст. 263 ч.2 КК України та призначити покарання у вигляді 120 годин громадських робіт. Відповідно ст. 71 ч.1 КК України за сукупністю вироків, до новопризначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 20 листопада 2012 року, заміненого ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 11 квітня 2013 року на 50 годин громадських робіт, і остаточно призначити покарання у виді 130 годин громадських робіт. Посилається на те, що суд невірно застосував закон України про кримінальну відповідальність, тобто застосував закон, який не підлягає застосуванню, а саме, ст. 71 КК України, приєднав до новопризначеного покарання, покарання у виді штрафу, не врахувавши, що вказане покарання не є невідбутою частиною покарання за попереднім вироком. Таким чином, суд фактично перевів більш суворий вид покарання у менш суворий, що призвело до невідповідності призначеного ОСОБА_2 покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, внаслідок м'якості. Крім того, суд в порушення вимог ст. 72 ч.3 КК України не вказав на необхідність самостійного виконання покарання у виді штрафу.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні; обвинуваченого ОСОБА_2, який погодився з доводами апеляційної скарги прокурора; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Ст.71 КК України передбачає порядок призначення покарання за сукупністю вироків, тобто вона застосовується, якщо новий злочин було вчинено особою до відбуття покарання, призначеного попереднім вироком, а саме у випадках його вчинення:

1) до відбуття основного покарання чи додаткового покарання, що підлягає реальному відбуванню;

2) до закінчення іспитового строку при засуджені із застосуванням ст.75,79,104 КК;

3) до закінчення невідбутої частини покарання при умовно-достроковому звільненні (ст.81,107КК) або звільненні від його відбування на підставі ст.83КК;

4) до відбуття більш м'якого покарання , застосованого на підставі ст.82, ч.4ст.83 КК. Закону про амністію (ч.3 ст.86 КК) або акта про помилування (ч.2ст.87 КК);

5) до закінчення строку покарання чи невідбутої його частини при звільненні від покарання за хворобою (ч.4ст.84 КК).

Призначення покарання за сукупністю вироків відповідно до ч.1ст.71 КК здійснюється в два етапи. На першому з них суд призначає покарання (основне і додаткове) за знову вчинений злочин, керуючись ст.65-67 КК, а при необхідності і статтями 68-70 КК. На другому етапі до покарання,яке призначене за новим вироком, суд повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Доводи апеляції прокурора у той частині, що суд повинен був до призначеного вироком суду по даній справі приєднати покарання, яке було визначене ухвалою Орджонікідзевського суду м. Маріуполя від 11 квітня 2013 року в порядку виконання вироку цього ж суду від 20 листопада 2012 року у вигляді громадських робіт, суперечать вимогам ст. 71 ч.1 КК України, оскільки вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 20листопада 2013 року. ОСОБА_2 було призначене покарання у вигляді штрафу на користь держави у сумі 850 грв.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_2 було призначено із додержання вимог ст.71 К України , а тому підстав для скасування вироку у частині остаточного призначення покарання не вбачається.

Керуючись ст. 407 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А

Апеляцію заступника прокурора Донецької області залишити без задоволення, а вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 5 червня 2013 року відносно ОСОБА_2 без зміни.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення.

Головуючий:

Судді: