Постанова № 33238743, 16.08.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/2475/13-а

16 серпня 2013 року 11год. 25хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. за участю секретаря судового засідання Школяр О.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Шевчук В.І.,

відповідача: представник Коритнюк В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ізол" до Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ізол" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.

З змісту заявлених позовних вимог вбачається, що позивач просить суд визнати протиправними дії ДПІ у м. Рівному щодо внесення в картку особових рахунків ТОВ «Ізол» «Про стан розрахунків з бюджетом» недоїмки (боргу) виставленої податкової вимоги №86-19 від 27.03.2013 на суму 31366грн. на підставі акта №30/15-200/13992747 від 19.02.2013. Крім того, просить зобов'язати відповідача провести зміни в вказаній картці особового рахунку ТОВ «Ізол», за результатом проведення яких зняти протиправно нараховану недоїмку.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі висновків проведеної документальної невиїзної перевірки з питань перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість відповідачем внесено в картку особових рахунків ТОВ «Ізол» «Про стан розрахунків з бюджетом» недоїмку (борг) в сумі 31366 грн., виставлена податкова вимога № 86-19 від 27.03.2013 на суму 31366 грн. та подано позов про стягнення зазначеної суми боргу.

Позивач не погоджується з даними висновками акта, складеного за результатами проведення перевірки, щодо порушення п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України (далі по тексту судової постанови - ПК України), оскільки податковим органом не дотримано під час проведення невиїзної документальної перевірки пунктів 4,5,6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010, зареєстрований в Мінюсті 12.01.2011р. за № 34/81772, зокрема, акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податковий орган та за результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на орган державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового законодавства викладаються в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку.

Крім того, для внесення недоїмки (боргу) в картку особових рахунків ТОВ «Ізол» про стан розрахунків з бюджетом податковий орган мав би прийняти відповідне рішення на підставі реальних даних та перевірки. Таке рішення податкового органу відсутнє та не виносилось.

Відповідач проти позову заперечив, про що надав суду відповідні письмові заперечення.

В судовому засіданні, під час розгляду справи по суті представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав викладених у наданих суду запереченнях. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На обґрунтування поданих заперечень подав до суду копії документів: податкове повідомлення-рішення №0003412342/0 від 04.10.2010 року про визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 31368 грн. та рішення про результати розгляду скарги ТОВ «Ізол» про скасування даного рішення.

Дослідивши всі докази у справі в їх сукупності, судом встановлено наступне.

31.11.2011р. ТзОВ «Ізол», подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість №9011909729 до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, в якому спрямоване від'ємне значення у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість, задеклароване в уточнюючому розрахунку (№9011909729 від 30.11.2011р.) з податку на додану вартість до декларації за жовтень 2011 року, в якому по рядку 20.1 - зарахування від'ємного значення різниці поточного звітного періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість зазначено суму 31366 грн.

19.02.2013 ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби України була проведена камеральна перевірка уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань податку на додану вартість у листопаді 2011 року, що поданий ТОВ «Ізол» 31.11.2011 за №9011909729 до декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року.

За наслідком проведеної перевірки, встановлено, що оскільки в ТОВ «Ізол», код 13992747 станом на 01.10.2011 податковий борг з ПДВ відсутній. Таким чином платником податку не правомірно проставлено, у зменшення податкового боргу з ПДВ суму 31366 грн..

Мотивація податкового органу базувалася на порушенні позивачем п. 200.3 ст. 200 ПК України, оскільки від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно (що значиться на особовому рахунку платника на перше число звітного (податкового) періоду). Згідно картки особового рахунку податковий борг станом на 01.10.2011 р. у ТзОВ «Ізол» відсутній.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 30/15-200/13992747 від 19.02.2013 (а.с.34).

На підставі вказаного акта, податковим органом 21.03.2013 в картку особових рахунків ТОВ «Ізол» «Про стан розрахунків з бюджетом» внесено недоїмку (борг) в сумі 31366 грн. (а.с.36 лист ДПІ про розрахунок виникнення податкової заборгованості від 27.05.2013р. № 12883/19-10)

Проте, на переконання позивача, висновки викладені в акті перевірки відповідачем є безпідставними та необґрунтованими, у зв'язку із чим він звернувся до суду із вказаним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до п.200.3 ст. 200 ПК України, від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість.

Згідно п.57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків (п.56.17.5. ст.56 ПК України).

Податкове повідомлення-рішення №0003412342/0 від 04.10.2010 року Позивач оскаржив в адміністративному порядку.

В ході судового розгляду на обґрунтування поданих заперечень відповідач подав до суду копії документів: податкове повідомлення-рішення №0003412342/0 від 04.10.2010 про визначення суми податкового зобов'язання в розмірі 31368 грн. та рішення ДПІ у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби від 29.10.2010 та ДПА в Рівненській області від 29.12.2010 за результатом розгляду скарги ТОВ «Ізол» на вказане податкове повідомлення-рішення (а.с. 61-65)

За результатом адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення №0003412342/0 від 04.10.2010 винесене ДПІ у м. Рівному залишено без змін.

Таким чином, сторона відповідача підтвердила, що станом на 01.10.2011 ТОВ «Ізол» мало податковий борг з ПДВ в розмірі 31368 грн.

Враховуючи вищенаведене, обставини викладені в акті № 30/15-200/13992747 від 19.02.2013 про відсутність у ТОВ «Ізол» податкового боргу станом на 01.10.2011 не відповідають дійсності.

В зв'язку з чим ТОВ «Ізол» правомірно проставлено суму 31366 грн. у зменшення податкового боргу з ПДВ відповідно до п.200.3 ст.200 ПК України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються дії вчинені відповідачем - суб'єктом владних повноважень, за результатами проведеної перевірки, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, пропорційно та своєчасно.

Матеріали справи свідчать, що акт № 30/15-200/13992747 від 19.02.2013 про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість та викладені в ньому обставини не відповідають вказаним критеріям правомірності.

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд прийшов до висновку, що дії ДПІ у м. Рівному Державної податкової служби, щодо внесення в картку особових рахунків ТОВ «Ізол» «Про стан розрахунків з бюджетом» недоїмки (боргу) в сумі 31366 грн., виставлення податкової вимоги № 86-19 від 27.03.2013 на суму 31366 грн. на підставі акта № 30/15-200/13992747 від 19.02.2013 є неправомірними, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню - у повному обсязі.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати дії Державної податкової інспекції у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненської області щодо внесення в картку особових рахунків ТзОВ "Ізол" про стан розрахунків з бюджетом недоїмки (боргу) у сумі 31366 грн. та виставлення податкової вимоги №86-19 від 27.03.2013 на суму 31366 грн. на підставі акта №30/15-200/13992747 від 19.02.2013 протиправними.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у місті Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненської області внести зміни у картку особових рахунків ТзОВ "Ізол" про стан розрахунків із бюджетом та зняти протиправно нараховану недоїмку (борг) в сумі 31366 грн.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ізол" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 34,41 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.