Ухвала суду № 33235477, 02.09.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

№ 22ц/778/2779/13 Головуючий у 1 інстанції: Гашук К.В.

Суддя-доповідач Дзярук М.П.

У Х В А Л А

Іменем України

28 серпня 2013 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Крилової О.В.

Суддів Дзярука М.П.

Трофимової Д.А.

При секретарі Камінській О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2012 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначав, що відповідно до укладеного договору №б/н від 30.01.2006 року (далі Кредитний договір) ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 8000,00 грн. у вигляді встановлено кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36,00 % на рік на суму залишку заборгованості, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

При укладанні Кредитного договору сторони досягли згоди та з приводу того, що позовна давність, встановлена законом, збільшена за домовленістю сторін до 50 років.

В порушення норм діючого законодавства та умов Кредитного договору, відповідач свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого станом на 31.07.2012 року має заборгованість за кредитом в розмірі 20 305,76 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 7148,83 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом - 11713,80 грн., а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.; штраф (процентна складова) - 943,13 грн.

З урахуванням зазначених обставин, просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за Кредитним договором в сумі 20305,76 грн. та судові витрати в сумі 214,60 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2013 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованість в сумі 20305,76 грн., з яких: заборгованість за кредитом - 7148,83 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом - 11713,80 грн., фіксована частина штрафу - 500,00 грн., процентна складова штрафу - 943,13 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судові витрати у розмірі 214,60 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов ПАТ КБ «Приватбанк», суд обґрунтовував свої висновки тим, що позичальник ОСОБА_3 не виконує передбачених договором про надання банківських послуг обов'язків по поверненню кредиту і має прострочену заборгованість, що у свою чергу відповідно до закону та умов кредитного договору є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача суми кредиту в повному обсязі.

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ст.ст.526, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства і припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що 30 січня 2006 року між сторонами було укладено договір б/н, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 8 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Вказаний договір включає заяву клієнта, умови і правила надання банківських послуг та правила користування платіжною карткою.

Взяті на себе за договором зобов'язання відповідач виконував неналежним чином, має заборгованість, що виникла з непогашеної суми кредиту станом на 31 липня 2012 року у розмірі 7 148,83 грн., за відсотками - 11 713,80 грн., штраф (фіксована частина) - 500,00 грн. та штраф (процентна складова) - 943,13 грн., а всього в сумі 20 305,76 грн., а тому суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення суми боргу.

Доводи апеляційної скарги про те, що банк пропустив строк позовної давності з огляду на те, що строк договору закінчився у січні 2008р., а позов поданий до суду лише у вересні 2012 року не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Згідно п.9.12 розділу І Умов і правил надання банківських послуг (які є частиною кредитного договору) даний договір дії протягом 12 місяців з моменту його підписання сторонами. Якщо на протязі цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення договору, він автоматично продовжується на такий же строк. Крім того, згідно п.3.1.3 розділу ІІ Умов і правил надання банківських послуг (які є частиною кредитного договору) після закінчення строку дії платіжної картки її володільцю видається нова, якщо від клієнта не надійшла заява про закриття рахунку.

З огляду на те, що відповідач не надав суду доказів про направлення ним до банку повідомлення про припинення договору чи закриття рахунку, то договір чинний на даний час і підлягає виконанню, а отже строк звернення до суду за захистом свого права банк не пропустив.

З урахуванням наведеного, викладені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не ґрунтуються на вимогах закону і висновків суду про задоволення позову не спростовують.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315,317,319 ЦПК України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 11 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: