Ухвала суду № 33234639, 13.08.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 676/929/13-ц

Провадження № 22-ц/792/1838/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2013 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

в складі :головуючої - судді Карпусь С.А.

суддів : Заїки В.М., Грох Л.М.

при секретарі Марценюк Д.О.

з участю :

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою військової частини А 2641 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 30 травня 2013 року у справі за позовом військової частини А 2641 до ОСОБА_1 про відшкодування заподіяної шкоди.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

В лютому 2013 року військова частина А2641, яка є правонаступником військової частини А1107, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування заподіяної шкоди. В обґрунтування позову зазначала, що під час проведення фінансового аудиту військової частини А1107 щодо законності та ефективності витрачання коштів державного бюджету за 2011-2012 роки, Департаментом внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства Оборони України виявлено незаконні видатки загального та спеціального фондів бюджету. Встановлено, що полковник ОСОБА_1, перебуваючи з 2009 по 2012 р. на посаді командира військової частини А1107, придбав за рахунок бюджетних коштів 3 ноутбуки Lenovo IdeaPad, чим порушив вимоги п.1 Постанови КМУ № 943 від 22.10.2008 року «Про економію бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів» та заподіяв шкоду державі на загальну суму 11502,86 грн.. З підстав, передбачених п. 31 Постанови Верховної Ради України «Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини А 2641 завдану майнову шкоду в розмірі 11502,86 грн..

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 30 травня 2013 року в задоволенні позовних вимог військової частини А 2641 відмовлено.

В апеляційній скарзі військова частина А 2641 вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги військової частини

______________

Головуючий у першій інстанції - Барабаш К.А. Провадження №22-ц/792/1838/13

Доповідач - Карпусь С.А. Категорія № 30

задоволити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права,

невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що відмовляючи в задоволенні позову, суд не врахував, що відповідач порушивши вимоги законодавства про економію бюджетних коштів, заподіяв шкоду державі на суму 11502,86 грн., яка згідно ст. 1166 ЦК України та пунктів 2, 31 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого Постановою Верховної ради України від 23.06.1995 року № 243, п.3.1.1. Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 12.11.2010 року № 590, підлягає повному відшкодуванню відповідачем.

ОСОБА_1 в своєму запереченні на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, просив її відхилити.

Представник військової частини А 2641 та ОСОБА_1 в судове засідання не з'явились, подавши письмові клопотання про розгляд справи в їх відсутності, тому розгляд справи проводиться в їх відсутності.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 2 „Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі" затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 № 243/95-ВР відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, завдана розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати.

Військове майно - це державне майно, закріплене за відповідними військовими частинами. До нього належать: всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, паливно-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне та інше майно, а також кошти.

Пунктом 3 передбачено, що військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність за наявністю:

а) заподіяння прямої дійсної шкоди;

б) протиправної їх поведінки;

в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди;

г) вини у заподіянні шкоди.

Протиправною визнається така поведінка (дія або бездіяльність) військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного, коли він не виконує (недбало виконує) свої службові обов'язки.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд правильно встановив та виходив з того, що ОСОБА_1 в період з 10 липня 2009 року по 14 серпня 2012 року проходив військову службу на посаді начальника навчального центру підготовки інженерних військ Командування сил підтримки Збройних сил України - командира військової частини А 1107 в м. Кам'янець-Подільському Хмельницької області. Під час проходження військової служби у цій військовій частині всупереч вимогам п.1 Постанови КМ України від 22.10.2008 року „Про економію бюджетних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів", якою заборонено до 01 січня 2014 року за кошти загального та спеціального фондів бюджету здійснювати придбання ноутбуків, на підставі підписаних ним, ОСОБА_1, договорів без візування начальника фінансової служби та юрисконсульта 21 червня 2011 року платіжним дорученням № 2475 у ФОП ОСОБА_3 було закуплено 2 ноутбуки Lenovo IdeaPad B 560 по ціні 3805 грн. 83 коп. на загальну суму 7611 грн. 11 коп. та 2 липня 2012 року за платіжним дорученням № 3363 у ФОП ОСОБА_4 було закуплено ноутбук Lenovo IdeaPad B 570 на суму 3891 грн. 20 коп.. До виникнення виявлених порушень призвели невірні управлінські рішення командира військової частини ОСОБА_1. Під час розгляду справи позивач не надав доказів, що внаслідок таких дій відповідача військовій частині було заподіяно пряму дійсну шкоду. Саме з цих підстав суд обґрунтовано відмовив у позові.

Такі висновки суду підтверджуються матеріалами справи, зокрема, аудиторським звітом Територіального центрального управління внутрішнього аудиту та контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міноборони України від 30 листопада 2012 року за № 234/3/49/А про результати фінансового аудиту військової частини А 1107 за період з 31.08.2011 по 30.11.2012 року, згідно з яким було виявлено незаконні видатки загальною сумою 11502,86 грн. на закупівлю трьох ноутбуків; договорами купівлі-продажу зазначених ноутбуків № 12 від 16 червня 2011 року та № 19 від 25 червня 2012 року, платіжними дорученнями військової частини А 1107 № 2745 від 21.06.2011 року та № 3363 від 26 червня 2012 року, витягом із наказу командира військової частини А 0192 № 128 від 10 липня 2009 року про призначення ОСОБА_1 на посаду та витягом із наказу командира в/ч А 2330 № 153 від 15.08.2012 року про виключення із списків особового складу військової частини у зв'язку з призначенням до нового місця служби.

Згідно директив Міністра оборони України від 23 квітня 2012 року та від 9 липня 2012 року з 31 грудня 2012 року військову частину А 1107 розформовано, її правонаступником визначено військову частину А2641, яка й звернулась до суду з даним позовом.

До спірних правовідносин судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального права.

Давши належну оцінку дослідженим судом доказам в їх сукупності, суд дійшов мотивованого висновку про недоведеність позивачем заявлених ним вимог щодо відшкодування майнової шкоди.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та не ґрунтуються на законі.

Відповідно до ст. ст. 1166 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювача майнової шкоди, необхідна сукупність таких обов'язкових умов: а) наявність шкоди; б) протиправність дій заподіювача шкоди; в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою; г) вина в заподіянні шкоди.

Така ж сукупність обов'язкових умов для покладення відповідальності на заподіювача шкоди військовослужбовця встановлена п.3 „Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі" затвердженого Постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 № 243/95-ВР.

Згідно накладної № 164/657/158 від 25 жовтня 2012 року та повідомлення № 30/25 від 24.10.2012 року по військовій частині А 1107 закуплені військовою частиною вказані ноутбуки перебувають в наявності та поставлені на облік у військовій частині (а.с. 33-38).

Під час розгляду справи позивач не спростував відомості зазначені у цих накладних.

Наведене свідчить про відсутність однієї із умов для покладення майнової відповідальності на заподіювача шкоди, а саме наявність прямої дійсної шкоди, і тому відсутні правові підстави для задоволення позову.

Не спростовують висновків суду першої інстанції і інші доводи апеляційної скарги.

Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу військової частини А 2641 відхилити.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 30 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча /підпис/

Судді /підписи/

Згідно оригіналу: суддя апеляційного суду С.А. Карпусь