Ухвала суду № 33228881, 29.08.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ УХВАЛА

про повернення позовної заяви

29 серпня 2013 року Справа № 913/2272/13

Провадження №14в/913/2272/13

Суддя господарського суду Луганської області Лісовицький Є.А., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбудтехнологія", м. Луганськ

до Управління Житлово-комунального господарства Луганської міської ради, м. Луганськ

про стягнення 3 151 276 грн. 30 коп.

без виклику представників сторін

В С Т А Н О В И В:

29 серпня 2013 року до господарського суду Луганської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбудтехнологія" надійшла позовна заява б/н б/д, яку відповідно до розподілу справ автоматизованою системою документообігу суду, у відповідності до ст. 2-1 Господарського процесуального кодексу України, розподілено на розгляд судді Лісовицькому Є.А.

У зазначеній позовній заяві позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорбудтехнологія") заявлено вимогу про стягнення з відповідача (Управління Житлово-комунального господарства Луганської міської ради) заборгованості за Договором капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг м. Луганська, кв. Героєв Сталінграда № 234 від 17.05.2012, Договором капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг м. Луганська, кв. Южний № 271 від 29.05.2012, Договором капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг м. Луганська, 1-й Мікрорайон № 292 від 12.06.2012 та Договором капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг м. Луганська, кв. Гаєвого №361 від 04.07.2012 у загальному розмірі 3151276,30 грн., з яких:

- 2708123,19 грн. - основна заборгованість за Договорами;

- 200326,92 грн. - пеня;

- 189568,62 грн. - штрафні санкції 7%;

- 53257,57 грн. - 3% річних.

Розглянувши вказану позовну заяву, слід зазначити, що остання підлягає поверненню без розгляду з огляду на наступне.

За приписами господарського процесуального законодавства, зокрема, ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, порушення справ господарськими судами здійснюється за позовними заявами, порядок подання яких регулюється розділом VІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Так, Розділ VIII Господарського процесуального кодексу України містить норми, які регулюють порядок подання позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

При цьому ч. 1 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України визначає тільки можливість, а не обов'язковість об'єднання кількох вимог в одній позовній заяві.

Під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет.

Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.

Доказами відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України визнаються будь - які фактичні дані, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відтак, допускається можливість об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Згідно пункту 3.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26 грудня 2011 року за № 18 позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо).

Якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (стаття 58 Господарського процесуального кодексу України та пункт 5 частини першої статті 63 Господарського процесуального кодексу України). В поданій позовній заяві № 1388 від 15.08.2013 р. об'єднано кілька вимог, а саме вимоги про стягнення заборгованості за договором про надання послуг № 151 від 05 грудня 2011 року та за договором про надання послуг № 165 від 27 лютого 2012 року.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорбудтехнологія" заявлено вимогу майнового характеру - стягнення 3151276 грн. 30 коп., яка виникла на підставі договорів укладених з відповідачем, зокрема, Договору капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг м. Луганська, кв. Героєв Сталінграда № 234 від 17.05.2012, Договору капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг м. Луганська, кв. Южний № 271 від 29.05.2012, Договору капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг м. Луганська, 1-й Мікрорайон № 292 від 12.06.2012 та Договору капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг м. Луганська, кв. Гаєвого №361 від 04.07.2012.

Таким чином, позивач просить суд стягнути заборгованість за чотирма договорами у загальному розмірі 3151276 грн. 30 коп., а саме:

- 440881,74 грн. за Договором капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг м. Луганська, кв. Героєв Сталінграда № 234 від 17.05.2012;

- 889086,00 грн. за Договором капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг м. Луганська, кв. Южний № 271 від 29.05.2012;

- 484960,00 грн. за Договором капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг м. Луганська, 1-й Мікрорайон № 292 від 12.06.2012;

- 893195,45 грн. за Договором капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг м. Луганська, кв. Гаєвого №361 від 04.07.2012,

та ще нараховану пеню на заборгованість по цим договорам у розмірі 200326,92 грн., штрафні санкції 7% передбачені договорами у розмірі та 3% річних у розмірі 53257,57 грн.

Втім, сумісний розгляд об'єднаних позивачем вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо підстав якими обґрунтовується стягнення заборгованості за кожним з договорів, що укладені між сторонами.

Як було зазначено раніше, в одній позовній заяві позивачем об'єднано чотири вимоги до одного відповідача щодо стягнення суми заборгованості по чотирьом окремим правочинам, кожен з яких укладався з приводу капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг, які знаходяться за різними адресами.

Об'єднання вищезазначених вимог в одній позовній заяві суперечить правилам статті 58 Господарського процесуального кодексу України, оскільки заявлені вимоги не пов'язані між собою а ні підставою виникнення, а ні поданими доказами, а саме:

- підстави виникнення вимог позивача різні Договори капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг № 234 від 17.05.2012, № 271 від 29.05.2012, № 292 від 12.06.2012 та №361 від 04.07.2012, тобто чотири самостійно існуючих правочина;

- обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі, наприклад Договору капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг м. Луганська, кв. Героєв Сталінграда № 234 від 17.05.2012 не підтверджуються тими ж самими доказами, що й обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача на підставі інших наведених спірних договорів капітального ремонту внутрішньоквартальних доріг, а рівно і навпаки.

Наведене свідчить про наявність чотирьох самостійних спорів.

Також слід зазначити, що господарському суду не надано права роз'єднати поєднані в одне провадження позовні вимоги.

Таким чином, для встановлення обставин справи, судом має бути досліджено чотири окремі договори.

Якщо суд, вирішуючи питання про прийняття справи до розгляду, встановить, що порушено правила поєднання вимог чи об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, він відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

При цьому, суд враховує, що навіть у випадку коли позивач правомірно об'єднав вимоги, пов'язані між собою, суд вправі повернути позовну заяву, якщо вважатиме, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.

Відтак, оскільки підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори, кожен із яких, із своїми предметами, укладення та виконання яких не залежить один від одного, і правовідносини сторін за якими врегульовуються також без урахування умов один одного, суд дійшов висновку, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, що є підставою для застосування п. 5 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Також слід зазначити, що у відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Приписами ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п.п.2, 4 ч.3 ст.129 Конституції України), так і аналогічних приписів ст.ст.4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України.

Відтак, на стадії прийняття позовної заяви до розгляду та порушення провадження у справі суд має бути впевненим у тому, що зазначені засади не були порушені заявником позову.

Згідно з п.п. 59, 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку" внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.

З доданих до позовної заяви документів вбачається, що в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами додано фіскальний чек № 0337 від 28.08.2013 та опис вкладення до цінного листа у якому зазначено, що Управлінню Житлово-комунального господарства Луганської міської ради надіслано позовну заяву на 7-мі аркушах та додатки на 90-та аркушах, що складає - 97 аркушів. Судом же встановлено, що текст позовної заяви міститься на 8-мі аркушах, а додатки до позову на 93 аркушах, без урахування опису вкладення, фіскального чеку та платіжного доручення, тобто загальна кількість аркушів позовної заяви з додатками складає 101 аркуш, а відповідачу було направлено лише 97 аркушів, що на 4 аркуша менше ніж є насправді.

Таким чином, встановити на стадії прийняття позову до розгляду та порушення провадження у справі, що саме було надіслано відповідачу не вбачається можливим, оскільки позивач повинен був при поданні позову надіслати відповідачу ідентичну копії позовної заяви та доданих до неї документів, яка надсилалась до суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що опис вкладення до цінного листа згідно якого відповідачу 28.08.2013 було надіслано цінний лист не є належним доказом надіслання відповідачу копії позовної заяви на 8-мі аркушах та доданих до неї документів на 93-х аркушах.

Таким чином, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню для усунення допущеного порушення, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VІ сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Враховуючи вищевикладене, сплачений судовий збір Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорбудтехнологія", перерахований за платіжним дорученням № 455 від 28.08.2013 у розмірі 63025 грн. 53 коп., підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", п.п. 5, 6 ст. 63 та ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Повернути позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорбудтехнологія" до Управління Житлово-комунального господарства Луганської міської ради про стягнення 3 151 276 грн. 30 коп. без розгляду.

2. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Дорбудтехнологія" (місцезнаходження юридичної особи: місто Луганськ, вулиця Дніпровська, будинок 51, код ЄДРПОУ 37109372) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 63025 грн. 53 коп., перерахований за платіжним дорученням № 455 від 28.08.2013.

Підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України є дана ухвала, підписана суддею та засвідчена гербовою печаткою суду.

Додаток (тільки заявнику): на "104" аркушах, у тому числі оригінал платіжного доручення № 455 від 28.08.2013 на суму 63025 грн. 53 коп.

Суддя Є.А. Лісовицький