Ухвала суду № 33222919, 22.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в I інстанції Ус О.В.

Категорія 5 Суддя доповідач Супрун М.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Зінов'євої А.Г.

суддів Супрун М.Ю., Ларіної Н.О.

при секретарі Папоян К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

за апеляційними скаргами ОСОБА_3 на ухвалу Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 08 квітня 2013 року про забезпечення доказів та на ухвалу Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2013 року про закриття провадження по справі, -

в с т а н о в и в :

В липні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищевказаною позовною заявою, в якій посилаючись на те, що оскільки на теперішній час межі земельної ділянки відповідача в державному акті не відповідають конфігурації земельної ділянки, яку він займає в дійсності, просив усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 зобов'язавши відповідача здійснити визначення на місцевості метричних даних земельної ділянки, площею 0,0699 га, в тому числі місцеположення поворотних точок її меж з закріпленням межовими знаками, що належить відповідачу на праві власності, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю, виданого Первомайською сільською радою 09.12.1997 року.

Ухвалою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 08 квітня 2013 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів, зобов'язано Ясинуватський виробничий відділ ДРФ ДП „ЦЦЗК" провести кадастрову зйомку двох суміжних земельних ділянок, одна з яких знаходиться в користуванні ОСОБА_1, інша - у власності ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, встановити відповідність координат поворотних точок земельної ділянки ОСОБА_2 та зробити креслення на одній площині фактичних меж земельних ділянок та меж земельної ділянки ОСОБА_2 за державним актом.

Крім того, ухвалою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2013 року за заявою представника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_4 провадження за позовною заявою ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою закрито, з ОСОБА_2 на користь позивача стягнуті судові витрати в загальній сумі 2.702,34 грн.

Не погодившись із ухвалою суду про забезпечення доказів ОСОБА_2 вніс апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу суду від 08 квітня 2013 року та постановити нову, якою відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги факт відсутності у позивача речового права на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, щодо якого здійснена державна реєстрація. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 в заяві ставить питання не про забезпечення фактично існуючих доказів, а про утворення нових, які потребують спеціальних знань.

Не погодився ОСОБА_2 і з ухвалою суду від 11 червня 2013 року, вніс апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу суду від 08 квітня 2013 року змінити, скасувавши її в частині стягнення з нього судових витрат, в іншій частині залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилався на те, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що позивач не надав суду доказів того, що він чинить йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою. Крім того, суд не врахував, що встановлення меж його земельної ділянки відбулося не тому, що він задовольнив вимоги позивача після пред'явлення позову, а у зв'язку з тим, що державна реєстрація права власності на земельну ділянку за вимогами чинного законодавства передбачає присвоєння їй кадастрового номеру та отримання витягу з державного земельного кадастру на цю земельну ділянку, що без визначення меж останньої в натурі (на місцевості) неможливо. Виконання цих заходів було замовлено ним ще у березні місяці 2013 року і пов'язане не із задоволенням позовних вимог, а із необхідністю отримання нових документів, що посвідчують право власності па земельну ділянку. Вважає, що відмова від позову в дійсності була мотивована позивачем відсутністю підстав для задоволення його позовних вимог.

Представники відповідача - ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи за довіреностями, підтримали доводи апеляційних скарг, просили їх задовольнити.

Представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_4 просила апеляційні скарги відхилити, ухвали суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що скарга ОСОБА_2 на ухвалу Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 08 квітня 2013 року про забезпечення доказів підлягає відхиленню, а скарга на ухвалу Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2013 року

Згідно п.п.1, 2 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд: 1) відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону; 2) змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування;

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю за № 318 (серія ІУ-ДН №036819), на праві власності належить земельна ділянка, площею 0,0699 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1

Рішенням Первомайської сільської ради Ясинуватського району Донецької області від 12 жовтня 2007 року ОСОБА_1 була у приватну власність земельна ділянка розміром 0,2135 га за адресою: АДРЕСА_1.

Зазначене рішення в частині виділення ОСОБА_1 у приватну власність земельної ділянки, розміром 0,2135 га для обслуговування жилого будинку і господарських будівель було скасоване постановою Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 10 жовтня 2011 року ( а.с. 22-24)

Рішенням Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 25 липня 2012 року державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий 08 жовтня 2009 року на ім'я ОСОБА_1 на підставі рішення Первомайської сільської ради Ясинуватського району Донецької області від 12 жовтня 2007 року, на земельну ділянку, площею 20,2135 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, визнаний недійсним та скасований.

Так, відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно до ст. 133 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів. За заявою заінтересованої особи суд може забезпечити докази до пред'явлення нею позову. У разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом трьох днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк особа, яка подала заяву про забезпечення доказів, зобов'язана відшкодувати судові витрати, а також збитки, заподіяні у зв'язку із забезпеченням доказів.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в постанові від 12.06.2009 року № 5 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду", якщо представлені докази недостатньо підтверджують вимоги позивача чи заперечення відповідача або не містять в собі всіх необхідних даних і у сторін є обґрунтовані складнощі у наданні додаткових доказів, суд за їх клопотанням зобов'язаний сприяти їм в одержанні або витребуванні таких доказів (частина четверта статті 10, стаття 137 ЦПК).

Суд першої інстанції врахував зазначені вимоги закону та дійшов правильного висновку про обґрунтованість заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення всіх понесених ним у справі витрат з відповідача.

Обґрунтовуючи вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, представник позивача послалась на те, що підтвердженням добровільного задоволення позовних вимог відповідачем є те, що 30 травня 2013 року за заявою ОСОБА_5, землевпорядна організація за участю представників Первомайської сільської ради, встановила крайні точки меж та визначила поворотні кути земельної ділянки ОСОБА_3, в результаті чого були підписані акти узгодження меж земельних ділянок ОСОБА_3 та ОСОБА_5

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, на підставі ч. 1 ст. 89 ЦПК України, стягнув з відповідача судові витрати, виходячи з того, що позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову.

Проте погодитись з такими висновками суду не можливо виходячи з наступного.

Відповідно до договору № ЯО 28-2/03 на виготовлення проектної продукції від 28 березня 2013 року, укладеного між Асоціацією землевпорядних організацій Донецької області та ОСОБА_2, останній замовив виконання робіт з підготовки технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

30 травня 2013 року ОСОБА_3, з одного боку та Ясинуватський відділ Асоціації землевпорядних організацій Донецької області, з іншого боку, склали акт про погодження меж земельної ділянки - власності ОСОБА_2 для ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1 на території Первомайської сільської ради від 30.05.2013 року.

В результаті визначення меж земельної ділянки ОСОБА_2 не було встановлено яких-небудь порушень прав позивача з боку відповідача щодо користування земельними ділянками.

Таким чином, вважати, що ОСОБА_2 задовольнив позовні вимоги ОСОБА_1 не можна, а тому підстав для стягнення судових витрат з нього на користь позивача на підставі ч. 1 ст. 89 ЦПК України, у суду не було.

Отже, ухвала Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 08 квітня 2013 року про забезпечення доказів, як постановлена з додержанням вимог закону, підлягає залишенню без змін, а ухвала Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2013 року в частині стягнення судових витрат підлягає скасуванню, у зв'язку з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 307,312, 313 - 315 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 08 квітня 2013 року відхилити.

Ухвалу Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 08 квітня 2013 року про забезпечення доказів залишити без змін.

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2013 року задовольнити частково.

Ухвалу Ясинуватського міськрайонного суду Донецької області від 11 червня 2013 року в частині стягнення судових витрат скасувати, в іншій частині ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий

Судді