Ухвала суду № 33222912, 22.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Категорія: 47 Головуючий 1 інстанції - Петунін І.В.

Доповідач - Супрун М.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Зінов'євої А.Г.,

суддів Супрун М.Ю., Ларіної Н.О.,

при секретарі Папоян К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 20 травня 2013 року,

в с т а н о в и в :

Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 20 травня 2013 року вищезазначений позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано шлюб, зареєстрований 29 грудня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Димитровського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис №509 між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, залишено позивачу прізвище «Шаповалова». Вирішено питання про судові витрати.

З вказаним рішенням суду не погодився ОСОБА_2 та подав на нього апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та направити справу на новий розгляд. Вважає, що судом не було вжито всіх заходів щодо примирення його з позивачкою. Також він не згоден на проживання доньки окремо від нього.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Позивачка, згідно заяви, просила справу розглянути за її відсутності.

Згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції при розгляді справи встановлено, що 29 грудня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Димитровського міського управління юстиції Донецької області між сторонами зареєстрований шлюб, актовий запис №509 (а.с.5)

Під час перебування у шлюбі в сторін народилась дитина - донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3. (а.с.4).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що фактичні взаємини подружжя не дають підстав для збереження між ними шлюбу.

Такий висновок суду є правильним і таким, що відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Відповідно до ч.1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.

Згідно ч.1,2 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки визнав, що збереження сім'ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неможливо.

При встановленні зазначених фактів і постановленні рішення судом не було порушено норм процесуального права та правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи апеляційної скарги стосовно невжиття судом заходів для примирення не відповідають обставинам справи.

Згідно ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Виходячи з положень постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей. При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи. Якщо після закінчення призначеного судом строку примирення подружжя не відбулося і хоча б один з них наполягає на припиненні шлюбу, суд вирішує справу по суті.

З матеріалів справи вбачається, що 18 квітня 2013 року ухвалою Димитровського міського суду Донецької області ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано строк для примирення тривалістю один місяць (арк..спр.14).

Посилання апелянта на те, що він не згоден з місцем проживання дитини з позивачкою є неспроможними, оскільки позову про визначення місця проживання дитини сторони не заявляли.

Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційний суд, на підставі ст.308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст.307, 308, 313-315 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 20 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий

Судді