Ухвала суду № 33222571, 15.07.2013, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Головуючий в I інстанції Марченко Л.М.

Категорія 59 Суддя доповідач Супрун М.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Жданової В.С.

суддів Супрун М.Ю., Барсукової О.І.

при секретарі Таранові М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Краматорської міської громадської організації „Садівниче товариство ім. Мічуріна", голови правління садівничого товариства Кононенка Анатолія Миколайовича про визнання протоколу та рішення загальних зборів від 20.03.2010 року частково недійсними, зобов'язання вчинити певні дії,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 05 червня 2013 року, -

в с т а н о в и в :

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 05 червня 2013 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1, в якому вона просила визнати недійсними протокол та рішення загальних зборів садівничого товариства ім. Мічуріна від 20.03.2010 року у зв'язку з наявністю в них недостовірної інформації відносно неї, зобов'язати керівника товариства Коношенко А.М. вилучити зі справ товариства вказані протокол та рішення і на найближчих загальних зборах довести до відома членів товариства про прийняте судом рішення по цій справі, а також вивісити на дошку оголошень товариства оголошення про вищевказане.

Не погодившись із рішенням суду, позивачка внесла апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги. При цьому зазначила, що суд невірно встановив обставини справи, а саме те, що протокол з рішенням зборів не вийшов за межі товариства, оскільки цей протокол з рішенням зборів для реєстрації керівника товариства був переданий в Єдиний держреєстр України, в податкову інспекцію. Судом не були прийняті до уваги представлені нею докази, а саме фото оголошень про збори, рішень зборів, заяв відповідача до прокуратури та виконкому.

Позивачка у судовому засіданні апеляційного суду підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Представник Краматорської міської громадської організації „Садівниче товариство ім.. Мічуріна" та голова правління садівничого товариства Кононенко А.М. в судове засідання апеляційної інстанції не з'явились, були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 20.03.2010 року відбулася звітно-виборна конференція Краматорської міської громадської організації «Садівниче товариство ім.Мічуріна», на якому виступав з доповіддю виконуючий обов'язки голови правління ОСОБА_4 Зміст доповіді ОСОБА_4 та хід проведення конференції зафіксовано відповідним протоколом з відображенням прийнятих рішень. (а.с.34-36)

Як вбачається з протоколу, доповідь ОСОБА_4 містила негативну інформацію відносно члена товариства ОСОБА_1 і рішенням Краматорського міського суду від 04.07.2011 року за позовом останньої була визнана недійсною інформація, поширена ОСОБА_4 на загальних зборах Краматорської міської громадської організації «Садівниче товариство ім.Мічуріна» 20.03.2010 року та ОСОБА_4 зобов'язано на найближчих зборах товариства спростувати розповсюджену ним недостовірну інформацію відносно ОСОБА_1 Крім того, даним рішенням на користь позивачки стягнута моральна шкода та судові витрати. Вказане рішення суду набрало законної сили 15.07.2011 року. (а.с. 13).

Крім того, рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 5 липня 2010 року був частково задоволений позов ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до Краматорської міської громадської організації «Садівницьке товариство» про визнання незаконним рішення конференції громадської організації і поновлення у складі громадської організації. Судом першої інстанції було визнано незаконним рішення звітно-виборчої конференції Краматорської міської громадської організації «Садівницьке товариство» від 20 березня 2010 року в частині виключення із членів товариства позивачів та зобов'язано відповідача поновити їх у складі організації.

Так, згідно до ч.ч 1, 3-5 ст. 277 ЦК України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Якщо недостовірна інформація міститься у документі, який прийняла (видала) юридична особа, цей документ має бути відкликаний.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України в п. 25 постанови № 1 від 27.02.2009 року „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", спеціальний порядок спростування недостовірної інформації передбачений для випадків, коли ця інформація набула поширення через документ, який прийняла (видала) юридична особа. У такому випадку документ, який містить таку недостовірну інформацію, що порочить особисті немайнові права фізичних осіб, має бути відкликаний.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка у передбачений законом спосіб отримала поновлення своїх прав щодо розповсюдження відносно неї на загальних зборах товариства 20.03.2010 року недостовірної інформації. Крім того, оскільки ОСОБА_1 не надала суду доказів того, що протокол з рішенням конференції розповсюджувався, підстав для його відкликання зі справ товариства та визнання його недійсним немає.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п 3 постанови від 27.02.2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.

Разом з тим, згідно п.п. 15,18 вказаної постанови, позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи.

Суд першої інстанції зробив правильні висновки про те, що позивачкою раніш вже був обраний спосіб захисту особистого немайнового права на повагу до гідності та честі та рішенням Краматорського міського суду від 04.07.2011 року за позовом ОСОБА_1 була визнана недійсною інформація, поширена на загальних зборах Краматорської міської громадської організації «Садівниче товариство ім.Мічуріна» 20.03.2010 року.

Крім того, обґрунтовано суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не довела в судовому засіданні те, що протокол з рішеннями конференції від 20 березня 2010 року, в якому міститься недостовірна інформація відносно неї, поширюється. При цьому суд правильно врахував, що звернення осіб до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення перевірити надану інформацію та дати обґрунтовану відповідь у встановленому законом строк, є реалізацією особою свого конституційного права, передбаченого ст. 40 Конституції України, а не поширенням недостовірної інформації. Крім того, зберігання протоколу з рішеннями конференції у справах товариства, передбачене його Статутом, також не є фактом його поширення і цим не порушуються права позивачки.

Таким чином, висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які правильно застосовані.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не належать до тих підстав, із якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо скасування оскаржуваного рішення.

З урахуванням наведеного, рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому апеляційний суд, на підставі ст.308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313 - 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 05 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий

Судді