2-918/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 серпня 2013 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:
Головуючого судді Золотарьова О.Ю.
при секретарі Красновській М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з централізованого водопостачання та водовідведення -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Луганська із позовом до відповідача, посилаючись на ту обставину, що ТОВ «Луганськвода» в особі відокремленого підрозділу Луганського управління ТОВ «Луганськвода» постачає воду і надає послуги каналізації відповідачу, який повинен своєчасно вносити плату за надані послуги, але він своєчасно не вносить оплату в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість за фактично надані послуги у розмірі 2638,83 грн. Нарахування оплати здійснювались по встановленим тарифам, на підставі розпорядження глави облдержадміністрації від 30.11.99 р. № 893 «Про тарифи на житлово-комунальні послуги, що надаються населенню»; рішення Луганської міської ради від 28.11.2005 р. № 350/1 «Про погодження тарифів на послуги централізованого питного постачання холодної води та централізованого водовідведення»; рішення Луганської міської ради від 31.10.2006 р. № 276 «Про встановлення затвердження та погодження тарифів на комунальні послуги централізованого питного постачання холодної води та централізоване водовідведення».
Посилаючись на наведене та положення Цивільного кодексу України, позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення в сумі 2638,83 грн. та судовий збір.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви. Згодом в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач у письмових поясненнях (а.с. 18) вказала, що намагалася врегулювати питання з 2004 року, але договір на погашення заборгованості було укладено у 2010 році, оплачувала за послуги водопостачання та водовідведення стільки, скільки мала можливість, адже отримує маленьку пенсію. Доводи підтримані відповідачем в судовому засідання. Згодом відповідач надала заяву про розгляд справи в її відсутність,
За таких обставин, суд, оскільки у справі достатньо матеріалів про взаємовідносини сторін, ухвалює рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Судом встановлено, що позивач здійснює свою господарську діяльність з метою водопостачання холодної води та водовідведення населенню, відповідач, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, є споживачем послуг з центрального водопостачання та водовідведення (а.с. 5-6).
За адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 на ОСОБА_1
Правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються Конституцією України, Житловим Кодексом, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV від 24.06.2004 року (далі - Закон), іншими нормативно-правовими актами.
Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 13 Закону, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій (прибирання внутрішньо будинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Статтями 20, 21 зазначеного Закону визначені права та обов'язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг. При цьому, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, а обов'язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, зокрема не пізніше 20 числа кожного місяця вносити плату за користування жилим приміщенням (квартплату) та за комунальні послуги. Обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення із споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Судом встановлено, що відповідач, будучи мешканцем квартири за адресою: АДРЕСА_1, користувався послугами з центрального водопостачання та водовідведення, проте оплату не проводив, внаслідок чого по особовому рахунку № НОМЕР_1 утворилася заборгованість за період з 01.01.2004 року по 01.07.2012 року у розмірі 2638,83 грн.
Таким чином, відповідач, як споживач послуг з центрального водопостачання та водовідведення, належним чином не виконував своє зобов'язання щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за надані послуги, прострочивши виконання грошового зобов'язання.
26.04.2010 року між ТОВ «Луганськвода» та ОСОБА_1 укладено договір на погашення заборгованості за водопостачання та водовідведення, згідно умов якого ОСОБА_1 зобов'язалася протягом 24 місяців погасити заборгованість в сумі 2722,24 грн., а ТОВ «Луганськвода» зобов'язалося надати розстрочку на вказаний термін (а.с. 26).
29.04.2010 року в квартирі ОСОБА_1 встановлено прилад обліку води (а.с. 27).
З вказаного часу оплата проводилася відповідачем згідно даних лічильника, що підтверджено даними оборотної відомості.
Згідно ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Ухвалою Ленінського районного суду міста Луганська від 27 серпня 2012 року позивачу відмовлено у прийняття заяви про видачу судового наказу (а.с. 4). Вказана ухвала залишена без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 23 жовтня 2012 року.
Згідно ст. 118 ЦПК України позовна заява щодо вимог, визначених у частині першій статті 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.
Правовідносини, які виникли у сфері надання комунальних послуг, регулюються спеціальним законодавством, а саме: Законом України «Про житлово-комунальні послуги». Разом з тим, відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Доказів того, що послуги не надавалися або надавалися у меншому розмірі відповідачем до суду не надано, як встановлено судом, відповідач порушила умови договору та протягом 24 місяців не сплатила заборгованість.
Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача існуючу суму заборгованості.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати.
Позивачем при зверненні до суду з позовом було сплачено судовий збір у розмірі 214,60 грн. (а.с. 1, 2). Зважаючи на положення ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 214,60 грн.
Керуючись ст. ст. 11,15, 16, 509, 526, 541-543 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 10, 11, 15, 57, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода" (р/р 260002132150 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 35936833, ІПН 355547112361) заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 2638,83 грн. (дві тисячі шістсот тридцять вісім гривень 83 копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода" (р/р 260002132150 в ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 35936833, ІПН 355547112361) витрати по сплаті судового збору в сумі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень 60 копійок).
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд міста Луганська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: суддя О.Ю.Золотарьов
Судове рішення № 33218580, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська) було прийнято 02.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-918/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: