Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
27 серпня 2013 р. № 820/5368/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Зоркіної Ю.В.,
за участі
секретаря судового засідання - Тайцеві А.Л.,
представників
позивача - Копійки О.С.,
відповідача - Токаренко Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом СП "Украінская Восточная Рибная Компанія" ТОВ до Харківської митниці Міндоходів , третя особа Головне управління ДКС України у Харківській області про скасування рішення, стягнення коштів
встановив:
Позивач, Спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд : - скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів № 807010001/2013/000019/1 від 06.06.13 року; - скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №807010001/2013/00021 віл 06.06.2013 року; стягнути з державного бюджету України на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю надмірно сплачені 12672 гривень 68 копійок податку на додану вартість.
У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримав, пославшись на те, що при здійсненні митного декларування вірно визначив митну вартість товарів за основним методом - за ціною договору, підстави для застосування інших методів визначення митної вартості товару відсутні.
Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав пославшись на те, що позивач при здійсненні митного оформленні товару не подав витребуваних митницею документів, необхідних для застосування основного методу визначення митної вартості товару, внаслідок чого через відсутність можливості застосування наступних методів визначення митної вартості товару, застосований резервний метод .
Представник відповідача ГУДКС України у Харківській області в судове засідання свого представника не направило, про в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідно до ч. 4 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Згідно з ст. 35 КАС України відповідач є належно повідомленим про дату, час та місце судового засідання, відповідач заперечення на позов не надав, правом участі в судовому засіданні не скористався.
Заслухавши думку учасників судового процесу, суд вважає, що нез'явлення 2-го відповідача у судове засідання не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, встановив наступні обставини.
Судовим розглядом встановлено, що позивач при здійсненні зовнішньоекономічної імпортної операції за контрактом №3009/10 від 30.09.2010 року, укладеного з резидентом Естонії EESTI TRAALPUUGI UHISTU подав відповідачеві митну декларацію №807010001/2013/806170 на товар "салака морожена, ціла з головою, з хвостом, харчові приправи та добавки відсутні, без теплової кулінарної обробки, поверхня чиста дата виготовлення травень 2013 року», визначивши митну вартість товару за основним методом у сумі 0,6235 дол. США за 1 кг. (97176,02 грн.).
За результатами розгляду поданих документів відповідачем застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, у зв'язку з чим прийнято катку відмови в прийнятті митної декларації, митного оформлення чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/0021, рішення про коригування митної вартості товару №807000001/2013/000019/1 від 06.06.2013 року, яким скориговано митну вартість до 1,0300 дол. США, прийняття яких обумовлено не підтвердженням імпортером підстав для застосування основного методу визначення митної вартості товару та наявність у розпорядженні митного органу цінової інформації про інший (вищий) рівень цін на ідентичний товар.
Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України суд зазначає наступне.
Правовідносини з визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування врегульовані положеннями ст..ст.57-64 МК України.
За правилами ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу; застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності; у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу; при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу; методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи; у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Ст.58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
Частиною 2 ст.53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Матеріалами справи підтверджено, що з урахуванням положень ч.2 ст.58 МК України позивачем до митного оформлення товарів подано митну декларацію, картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами, міжнародну автомобільну накладну (СМR), книжку МДП, рахунок за послуги перевезення товару, рахунок-інвойс, доповнення до контракту, зовнішньоекономічний контракт купівлі продажу товару,договір (контракт) на перевезення товару, сертифікат про походження товару у загальній формі, тощо (а.с.70-92)
Відповідно до ч.3,4 ст.53 МК України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, нявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
У судовому засіданні представником відповідача в порядку визначеному ст..71 КАС України не доведено наявності обставин визначених ч.3 ст.53 МК України для витребування додаткових документів, в т.ч. пов'язаності імпортера з іноземним контрагентом, яка б впливала на складову частину митної вартості- ціна придбання, митний орган не надав.
У ході розгляду справи судом встановлено, що іноземний контрагент позивача - резидент Естонії компанія EESTI TRAALPUUGI UHISTU згідно з поданими до митного оформлення документами є виробником імпортованого товару (а.с.92-97)
Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч.2 ст.54); за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54).
Відповідно до п.1 ч.4 ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В силу положень ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
В судове засідання відповідачем не надано суду в порядку ст..71 КАС України доказів які б об'єктивно свідчили про те, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності чи ознаки підробки, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Щодо посилань митного органу на спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (а.с.105) як підстави відмови у задоволенні вимог суд зазначає, що відомості надані суду в обґрунтування правової позиції не містять жодних параметрів, які б вказували на подібність, аналогічність чи ідентичність товарів, оскільки не відображають складових митної вартості вказаних в них товарів. Доказів проведення порівняння документів поданих при оформленні товарів, визначених відповідачем як ідентичні (аналогічні) суду не надано, а отже суд відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України вважає висновок митного органу про ідентичність товару недоведеним.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення гл.9 МК України здійснено повторно визначення митної вартості товару не за ціною договору як основним методом, а із застосування резервного методу визначення митної вартості, який застосовано з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.57-64 МК України, без достатніх підстав, передбачених Митним кодексом України, а отже позовні вимоги про скасування рішення Харківської обласної митниці № 807010001/2013/000019/1 від 06.06.2013р. про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00021 від 06.06.2013 року підлягають задоволенню.
Суд також зауважує, що зі змісту статті 25 Бюджетного кодексу України вбачається, що державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету та місцевих бюджетів, за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування. Вказана норма кореспондується з приписами Положення про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затвердженого наказом Мінфіну України від 12.10.2011 № 1280 згідно яких Управління (відділення) Казначейства відповідно до покладених на них завдань: здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (п.п.3,5 п.4)
Згідно п.19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
Оскільки судовим розглядом встановлено, рішення першого відповідача не можуть вважатися законними та обґрунтованими, оскільки вони направлені на звуження змісту та обсягу існуючих прав позивача, що суперечить вимогам ст. 22 Конституції України, та що є водночас правовою підставою для відшкодування позивачеві з Державного бюджету України в особі другого відповідача надмірно сплаченого ПДВ у розмірі 12672,68 грн.
Судові витрати підлягають розподілу в порядку визначеному ст.94 КАС України
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, ст.ст.158-163, 186, 254 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов СП "Украінская Восточная Рибная Компанія" ТОВ до Харківської митниці Міндоходів, третя особа Головне управління ДКС України у Харківській області про скасування рішень, стягнення коштів - задовольнити.
Скасувати рішення Харківської обласної митниці № 807010001/2013/000019/1 від 06.06.2013р. про коригування митної вартості товару
Скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00021 від 06.06.2013 року
Стягнути з Державного бюджету на користь СП "Украінская Восточная Рибная Компанія" ТОВ(63702, Харківська область, м. Куп'янськ, вул.. Дзержинського,55, код ЄДРПОУ 30665859) 12672 (дванадцять тисяч шістсот сімдесят дві ) грн.. 68 коп. надміру сплаченого податку на додану вартість
Стягнути з Державного бюджету (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 37999628, р/р 31217206784011, код банку 851011) на користь СП "Украінская Восточная Рибная Компанія" ТОВ(63702, Харківська область, м. Куп'янськ, вул.. Дзержинського,55, код ЄДРПОУ 30665859) судовий збір у розмірі 161 (сто шістдесят одна ) грн.. 14 коп.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження
Постанова у повному обсязі виготовлена до 30.08.2013р.
Суддя Зоркіна Ю.В.
Судове рішення № 33217776, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 27.08.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/5368/13-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: