Постанова № 33217766, 30.08.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 серпня 2013 р. № 820/6941/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання - Мелконян А.П.

за участю представників сторін

позивача Вініченко Ю.С.

відповідача Гордус І.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про визнання недійсними актів ненормативного характеру

встановив:

Позивач, Харківське державне авіаційне орденів Жовтневої Революції та трудового Червоного Прапору виробничого підприємства, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова (далі -відповідач), в якому просить суд скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 15.04.2013 р. №№1553, 1554.

У судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримала у повному обсязі, просила позовні вимоги задовольнити, пославшись на те, що не погоджується з оскаржуваними рішеннями, оскільки підприємство має заборгованість за сплати заробітної плати та відносно нього ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.10.2012 року у справі 5023/4852/12 порушено провадження про банкрутство

Відповідач у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, пославшись на те, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від майнового стану платника, вказані платежі є поточними, а отже на них не поширюється дія мораторію.

Заслухавши пояснення представників сторін дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що Харківське державне авіаційне Орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова за даними картки особового рахунку платника єдиного внеску Харківського державного авіаційного Орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство з посиланням на п.2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" прийнято рішення від 05.04.2013 року № 1553 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за період з 20.02.2013 до 29.03.2012 року якими визначило позивачу штрафні санкції в загальній сумі 396584 грн. та пеню в загальній сумі 126971,39 грн. та № 1554 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за період з 21.03.2013 до 29.03.2012 року якими визначило позивачу штрафні санкції в загальній сумі 395831,91 грн. та пеню в загальній сумі 31666,55 грн.

Порядок обчислення і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підприємствами, установами, організаціями, громадянами до Пенсійного фонду України передбачено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VІ від 08.07.2010 року (далі - Закон України № 2464).

Нарахування і сплата фінансових санкцій органами Пенсійного фонду України, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів, визначена у Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженій Постановою правління Пенсійного фонду України 27.09.2010 року №21-5 (далі - Інструкція №21-5).

Відповідно до ч. 1 ст. 7, п.1 ч.2 ст.6, ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування", єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Платники єдиного внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

При цьому платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нараховані на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Відповідно до п. 4.2.1 Інструкції №21-5, єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Пунктом 4.6.2 Інструкції №21-5 визначено, що платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується.

Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Також суд зазначає, що ч. 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування", яка кореспондується з положеннями п.п. 4.2.4. п. 4.2 Інструкції №21-5, передбачає, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування" недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до п.2 ч. 11 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Частиною 10 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно ч. 14 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти робочих днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки органів Пенсійного фонду, відкриті в органах Державного казначейства України для зарахування єдиного внеску. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до органу Пенсійного фонду вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це територіального органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Безпідставним також є і посилання позивача, що введення мораторію на виконання вимог кредиторів є підставою для визнання спірного рішення незаконним.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 29.10.2012 р. у справі №5023/4852/12 порушено провадження у справі про банкрутство Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та трудового Червоного Прапору виробничого підприємства та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"№2343-ХІІ від 14.05.1992 р., мораторій на задоволення вимог кредиторів визначено як зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з ч.4 ст.12 вказаного Закону, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Керуючись саме зазначеними нормами законодавства, позивач дійшов висновку, що встановлені нормами ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" обмеження є достатньою підставою для звільнення позивача від обов'язку сплати будь-яких зобов'язань, нарахованих під час дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Однак, системний аналіз зазначених правових норм дає підстави вважати помилковим таке застосування ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки застосування положень цієї статті можливе лише з урахуванням змісту поняття мораторію на задоволення вимог кредиторів, який наведено у ст.1 цього ж Закону. Так, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не забороняє відповідачу, як контролюючому органу, нараховувати як поточні зобов'язання та штрафні (фінансові) санкції за якими, так і зобов'язання які виникли до, а виявлені після порушення провадження у справі про банкрутство відповідно суб'єкта підприємницької діяльності, а також штрафи за їх невиконання. Адже наведені законодавчі норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку із неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючих зобов'язань і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом кредиторів. З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах. Таким чином, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що ж стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати відповідних зборів (обов'язкових платежів).

Тому на нарахування штрафних санкцій, здійснене відповідачем оспорюваним рішенням, встановлені ч.4 ст.12 вказаного Закону обмеження не поширюються. Зважаючи на викладені законодавчі приписи та встановлені обставини у справі, суд не вбачає наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапору виробниче підприємство до Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова про визнання недійсними актів ненормативного характеру - залишити без задоволення

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 30.08.2013 року

Суддя Зоркіна Ю.В.