Постанова № 33215404, 22.08.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" серпня 2013 р. м. Київ К/9991/11691/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Рибченка А.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий союз»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.05.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2012

у справі № 2а-5639/10/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий союз»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цукровий союз» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Цукровий союз») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.12.2009 №0000822350/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.05.2011, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2012, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2009, за результатами якої складено акт перевірки від 07.12.2009 №3986/23-622-30305752.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем п. 13.2 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок з доходу із джерелом походження з України на загальну суму 172497,10 грн.

На підставі висновку акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.12.2009 №0000822350/0, яким до позивача визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 517491,30 грн., із них 172497,10 грн. основний платіж, 344994,20 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За результатами процедури адміністративного оскарження вказаного рішення, було прийнято нові податкові повідомлення-рішення від 01.02.2010 №0000822350/1, від 13.04.2010 №0000822350/2.

Відмовляючи у задоволення позову суди попередніх інстанцій погодилися із висновком відповідача про порушення позивачем ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій невірно застосовано норми матеріального права, що вплинуло на правильність вирішення даного спору.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та нерезидентом Finance AG, який є резидентом Швейцарії, було укладено кредитний договір від 09.10.2007 №А04/2007, за умовами якого позивачем було залучено кредитні ресурси для поповнення обігових коштів та здійснення господарської діяльності за процентною ставкою Libor+7,5% річних. На виконання вимог п. 1.4 глави 1 розділу I Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.06.2004 №270, зазначений кредитний договір в установленому порядку зареєстровано в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області про що отримано Реєстраційне свідоцтво від 26.10.2007 №7973.

Між позивачем та нерезидентом INVB Finanz AG, який є резидентом Швейцарії, було укладено кредитні договори від 07.12.2007 №12/1/2007, за умовами якого позивачем було залучено кредитні ресурси для поповнення обігових коштів та здійснення господарської діяльності за процентною ставкою Libor+7,5% річних. Даний договір також було зареєстровано в установленому порядку та отримано Реєстраційне свідоцтво від 20.12.2007 №8317.

Судовими інстанціями було встановлено, що за період, що перевірявся, позивачем було сплачено нерезидентам проценти за користування залученими кредитними ресурсами у таких розмірах: на користь Agrocore Finance AG у сумі еквівалентній 1172549,76 грн.; на користь INVB Finanz AG у сумі еквівалентній 552421,14грн.

Факт сплати процентів підтверджено безпосередньо актом перевірки, відмітками банківської установи на реєстраційних свідоцтвах.

За змістом п. 13.1 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Положеннями п. 13.2 ст.13 вказаного Закону визначено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Крім того, згідно ст. 19 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, що якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про оподаткування, то застосовуються правила міжнародного договору.

Як встановлено судовими інстанціями, між Урядом України і Швейцарською Федеральною Радою укладено Конвенцію про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і на капітал (ратифіковано Законом України від 10.01.2002 №2929-ІІІ). Згідно з пп. (b) та (і) п. 3 ст. 2 зазначеної Конвенції існуючим в України податком, на який поширюється Конвенція є зокрема податок на прибуток підприємств. Порядок оподаткування процентів регулюється ст. 11 зазначеної Конвенції, при цьому п. 5 ст. 11 встановлено, що термін «проценти» при використанні в цій статті означає дохід від боргових вимог будь-якого виду, незалежно від іпотечного забезпечення і незалежно від володіння правом на участь у прибутках боржника, і зокрема, дохід від урядових цінних паперів і дохід від облігацій чи боргових зобов'язань, включаючи премії та винагороди, що сплачуються стосовно таких цінних паперів, облігацій або боргових зобов'язань. Пунктом 1 ст. 11 Конвенції встановлено загальне правило згідно з яким проценти, що виникають у Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись в цій другій Державі.

Отже, податковий орган безпідставно трактував положення вказаних Конвенцій як такі, що встановлюють обов'язок для позивача оподатковувати проценти за користування кредитом саме на території України.

Пунктом 4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого Постановою КМУ від 06.05.2001 №470, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України визначено подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених п. 5 і п. 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором.

Аналіз наведених законодавчих приписів, а також той факт що Agrocore Finance AG, INVB Finanz AG дійсно є резидентами Швейцарії, про що свідчать довідки, видані компетентними органами, а також той факт, що процентний дохід, отриманий по кредитним договорам був включений в оподатковуваний дохід нерезидентів відповідно до умов вказаної Конвенції, судова колегія вбачає наявність підстав для задоволення позову.

Згідно зі ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням викладеного, касаційна скарга ТОВ «Цукровий союз» підлягає задоволенню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.05.2011 та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2012 - скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий союз» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.05.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2012 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Цукровий союз» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2009 №0000822350/0.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)А.О. Рибченко З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова