Рішення № 33212337, 28.08.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2517/6786/12 Провадження № 22-ц/795/2024/2013 Головуючий у I інстанції -Кантур А. М. Доповідач - Зінченко С. П.Категорія -цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - судді Зінченко С.П. суддів: Ішутко В.М., Харечко Л.К. при секретарі: Шкарупі Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 лютого 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з будинку,

в с т а н о в и в:

В серпні 2012 року ПАТ "ПриватБанк", з урахуванням уточнених позовних вимог, звернулося до суду з вищезазначеним позовом, в якому, посилаючись на порушення ОСОБА_5 зобов"язань за кредитним договором в сумі 42020,53 дол. США, просило, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок загальною площею 94,70 м.кв. з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 658 м.кв. за адресою: АДРЕСА_1 шляхом їх продажу банківською установою з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, з можливістю здійснення ПАТ КБ "Приват Банк" всіх передбачених дій, необхідних для продажу предмету іпотеки та виселити відповідачів та їх неповнолітню дитину з зазначеного приміщення.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду від 20 лютого 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 24 квітня 2013 року зазначене рішення скасоване, позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.07.2013 року, касаційні скарги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_5 задоволені частково, рішення апеляційного суду скасовано, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк" просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги посилаючись на неправильне застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Апелянт посилається на те, що ОСОБА_5 належним чином не виконував обов"язки за кредитним договором, внаслідок чого станом на 11 липня 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 42020,53 дол. США Банківська установа з урахуванням приписів законодавства надіслала відповідачам вимогу про виконання зобов'язань за кредитним договором, а тому набула права звернення стягнення на предмет іпотеки. Апелянт вказує на те, що на час укладання договору іпотеки в жилому будинку неповнолітня донька відповідачів не проживала, а була зареєстрована за вказаною адресою пізніше; договір іпотеки від 11 травня 2007 року недійсним не визнавався. Крім того, апелянт вважає, що нарахування комісії передбачено укладеним договором, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими. Апелянт посилається на те, що термін дії кредитного договору закінчується 11 травня 2017 року, отже строк позовної давності до вимог про стягнення пені має відраховуватися саме з 12 травня 2017 року.

Сторони будучи належним чином повідомленими про місце, день та час розгляду справи у судове засідання не з"явилися, поважність причин своєї не явки суду не повідомили. Апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності відповідно до вимог ст..305 ЦПК України..

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст.. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і

заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що вже існує заочне рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12.03.2010 року, яким стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ "Приват Банк" заборгованість за кредитним договором в сумі 20144.70 дол. США.. Крім того суд зазначив, що виселення із житлового будинку порушує права неповнолітньої дитини, яка там зареєстрована. А також, що при зверненні до суду позивачем не були дотриманні вимоги ст..39 ЗУ "Про Іпотеку"

Апеляційний суд не може погодитися з таким висновком суду з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 11 травня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №CNROGA00000011, відповідно до якого відповідач отримав кошти в розмірі 20000 дол. США під 11,04% річних з терміном повернення до 11 травня 2017 року (а.с. 9-14).

У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним вище кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 11 липня 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 42020,53 дол. США, яка складається: заборгованість за кредитом 19146,78 дол. США, заборгованість по відсоткам 10076,71 дол. США., заборгованість по комісії за користування кредитом 1480,00 дол. США, пеня за період з серпня 2007 року по 11 липня 2012 року в сумі 9286,26 дол. США, штраф (фіксована частина) 31,29 дол. США, штраф (процентна складова) 1999,49 дол. США (а.с. 5-8).

Заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12.03.2010 року позов ПАТ КБ "Приват Банк" про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ "Приват Банк" заборгованість за кредитним договором в розмірі 20144.70 дол. США., вирішено питання про судові витрати. Дане рішення набрало чинності та виконавчий лист передано на виконання у відділ державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Міністерства юстиції України (а.с. 108).

Станом на 28.08.2013 року стягнення заборгованості за даним рішенням суду не проводилося, що підтверджується довідкою відділу державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції Міністерства юстиції України №03-40/579 від 28.08.2013 року.

За наведених вище обставин, апеляційний суд приходить до висновку щодо наявності у ОСОБА_5 заборгованості перед ПАТ КБ "Приват Банк".

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов"язків є договори.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов"язанням - є правовідношення, в якому одна сторона /боржник/ зобов"язана вчинити на користь другої сторони /кредитора/ певну дію /передати майно/, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо/, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Відповідно до ст..ст.525, 526 ЦК України зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1.ст.611ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 11 травня 2007 року між банківською установою та ОСОБА_5 укладено іпотечний договір, згідно з яким останній передав в іпотеку житловий будинок загальною площею 94,70 м.кв. з надвірними будівлями та земельну ділянку площею 658 м. кв., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Прилуцької міської державної нотаріальної контори, 03 жовтня 1996 року за реєстром №3-2656 та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №405495, виданого Прилуцькою міською радою Чернігівської області 20 травня 2005 року на підставі рішення 18 сесії 24 скликання Прилуцької міської ради від 25 листопада 2004 року та зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів за № 010585200135. Вказаний іпотечний договір є чинним.

Пунктами 14.2, 14.3, договору іпотеки від 11.05.2007 року передбачено, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки та має право відчужувати предмет іпотеки, на підставах передбачених чинним законодавством.

Із змісту пункту 18.9 цього договору вбачається, що іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки і в разі дострокового розірвання кредитного договору при наявності невиконаних зобов"язань на момент розірвання.

Пунктом 18.10 вказаного договору передбачено, що у разі звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення, включаючи, відсотки, винагороди та інші платежі, відшкодування збитків, неустойки витрати на утримання предмету іпотеки, а також на здійснення забезпечених іпотекою вимог /а.с.16-17/.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов"язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачено умовами договору, що обумовлює основне зобов"язання.

Як вбачається з п.35.5 іпотечного договору узгоджена сторонами вартість предмету іпотеки, яка передається в іпотеку становить 176100грн.00коп./а.с.20/

Частиною 1 ст.12 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що у разі порушення іпотекодавцем обов"язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов"язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

У частині 3ст.33 вказаного Закону визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.ст.33, 35 ЗУ "Про Іпотеку" у разі порушення основного зобов"язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення в термін не менше ніж тридцяти денний строк. У такому документі зазначається стислий зміст порушенних зобов"язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до вищезазначеного закону

З матеріалів справи вбачається, що досудова вимога ПАТ КБ "ПриватБанк" від 24 травня 2012 року щодо наявності заборгованості та необхідності виселення з будинку АДРЕСА_1., який є предметом іпотеки, отримана ОСОБА_5 02.06.2012 року.

Проте протягом встановленого строку вимога банку залишилася без задоволення /а.с.31-32/

15.08.2012 року після спливу місячного строку банк звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи вищезазначені обставини, наведені норми закону та приймаючи до уваги, що ОСОБА_5 не погасив заборгованість за кредитним договором №CNROGA00000011 від 11 травня 2007 року у розмірі 42020,53 дол. США, а також те, що банком була дотримана процедура досудового врегулювання спору щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, апеляційний суд приходить до висновку про те, що вимога позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки знайшла своє підтвердження, а тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленого ч.1 ст.38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві, початкова ціна для продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду то суд в своєму рішенні може визначити початкову ціну.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про встановлення способу реалізації предмета іпотеки шляхом надання ПАТ КБ "ПриватБанк", права на продаж вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені ОСОБА_5 договору купівлі продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб"єктом оціночної діяльності(незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення дій по продажу предмета іпотеки.

Апеляційний суд також приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про виселення ОСОБА_5, ОСОБА_6 та неповнолітньої ОСОБА_8 із житлового будинку АДРЕСА_1, оскільки ч. 4 ст.9 ст. 109 Житлового кодексу України та ст.ст.39, 40 ЗУ "Про іпотеку" передбачено, що виселення мешканців із житлового будинку, якій є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом ухвалює рішення про виселення мешканців із цього житлового будинку.

Разом з тим, примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Апеляційний суд не може погодитися з висновком суду першої інстанції і в тій частині, що договором іпотеки порушені права неповнолітньої дитини, ОСОБА_8 1997 року народження, оскільки з матеріалів справи не вбачається, що неповнолітня дитина під час укладання іпотечного договору була зареєстрована в будинку, якій є предметом іпотеки, права власності на це майно вона не мала, у зв»язку з чим згоди органу опіки та піклування на укладання договору іпотеки не вимагалось. Більш того, іпотекодавець в п. 14.7 вказаного договору зазначив, що відносно предмету іпотеки відсутні вимоги третіх осіб, в тому числі ті, що не зареєстровані у встановленому законом порядку.

Враховуючи те, що суд першої інстанції не взяв до уваги наведені обставини та норми закону, що регулюють встановлені правовідносини, судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

Таким чином з ОСОБА_5 підлягає стягненню на користь ПАТ комерційний банк "ПриватБанк" понесені судові витрати у сумі 4371грн.13 коп.

Керуючись ст.ст. 526, 529, ЦК України, ст..33.35. 39 Закона України "Про Іпотеку", ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 20 лютого 2013 року скасувати, та ухвалити по справі нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з будинку задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №CNROGA00000011 від 11.05.2007 року , укладеним між ПАТ комерційний банк "ПриватБанк" та ОСОБА_5 у загальному розмірі 42020.53 дол., що еквівалентно 335744,01грн. (триста тридцять п'ять тисяч сімсот сорок чотири грн. 01 коп.) та складається із 19146.78 дол. США - заборгованість за кредитом, 10076.71 дол. США заборгованість по процентам за користування кредитом,1480.00 дол. США заборгованість по комісії за користування кредитом, 9286.26 дол. США пені за несвоєчасне виконання зобов"язань за кредитом, 31.29 дол. США штрафу (фіксованої частини) та 1999.49 дол. США штрафу ( процентної складової) , із яких 20144.70 дол. США. стягнуто з ОСОБА_5 заочним рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 березня 2010 року, яке набрало чинності та перебуває на виконанні у відділі Державної виконавчої служби Прилуцького міськрайонного управління юстиції - звернути стягнення на житловий будинок загальною площею 94,7 кв.м. з надвірними будівлями і земельну ділянку площею 658 кв.м. що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та належать ОСОБА_5 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданим державним нотаріусом Прилуцької міської державної нотаріальної контори, 03 жовтня 1996 року за реєстром №3-2656 та на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №405495, виданого Прилуцькою міською радою Чернігівської області 20 травня 2005 року на підставі рішення 18 сесії 24 скликання Прилуцької міської ради від 25 листопада 2004 року зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №010585200135 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційний банк "ПриватБанк", з укладанням від імені ОСОБА_5 договору купівлі продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем, з отриманням витягу з Держваного реєстру прав власності, з отриманням кадастрового номеру земельної ділянки з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Встановити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб"єктом оціночної діяльності(незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення дій по продажу предмета іпотеки.

Виселити ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 які зареєстровані або проживають у житловому будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1.

Виконання рішення апеляційного суду належить здійснювати з урахуванням заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 березня 2010 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_5 по кредитному договору № CNROGA00000011 від 11.05.2007 року в розмірі 20144.70 дол. США на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк".

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ПАТ комерційний банк "ПриватБанк" у відшкодування судових витрат 4371грн.13 коп.

Рішення суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: