Постанова № 33206630, 29.08.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 серпня 2013 року № 826/12839/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.

суддів Каракашьяна С.К.

Маруліної Л.О.

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_2до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівнипровизнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни, в якому просив: « -Визнати протиправним рішення №3567087 від 02.07.2013 р. Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяни Василівни про відмову ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) у державній реєстрації права власності на будинок під літ. «Г» (цегляний будинок, жилою площею 12,50 кв.м, загальною площею 19 кв.м), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 - Зобов'язати Державну реєстраційну службу України (02660, м. Київ, вул. М. Раскової, 15 код ЄДРПОУ 37508344) зареєструвати за ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) право власності на об'єкт нерухомого майна - будинок під літ. «Г» (цегляний будинок, жилою площею 12,50 кв.м, загальною площею 19 кв.м), який виділений в окреме домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 на підставі рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 14.05.2013 р. по справі №2808/13 (760/7377/13ц)».

Позовні вимоги вмотивовані тим, що при прийнятті рішення державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяною Василівною про відмову позивачу у державній реєстрації прав на підставі рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 14 травня 2013 року по справі №2808/13 (760/7377/13ц), державним реєстратором вказано на відсутність відмітки у зазначеному рішенні про набрання ним законної сили. Проте, дана обставина не відповідає дійсності, оскільки на час звернення позивача з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 червня 2013 року, належним чином завірена і прошита копія рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 14 травня 2013 року по справі №2808/13 (760/7377/13ц) містила відповідну відмітку, що рішення суду станом на 29 травня 2013 року набрало законної сили. Стаття 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить перелік обставин, за яких може бути відмовлено у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Такі обставини на час звернення позивача до відповідачів із заявою про реєстрацію прав були відсутні, а тому прийняте рішення вважає протиправним.

Відповідачі до суду не прибули. Представником Державної реєстраційної служби України (Укрдержреєстру) О.В.Рак подані заперечення, які зводяться до звернення уваги суду на дискреційні повноваження реєстратора при прийнятті рішень, заборону будь-якого втручання у прийняття державним реєстратором рішень та, з урахуванням посилань на дискреційні повноваження, представник зазначив, що Укрдержреєстр є неналежним відповідачем і не може відповідати за позовом.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження, відповідно до частини 6 статті 128 КАС України.

Оцінивши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судом, рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 14 травня 2013 року у справі №2-2808/13 (760/7377/13-ц) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа: Київська міська рада, про виділ майна із спільної часткової власності в натурі та визнання права власності, позов ОСОБА_2 задоволено повністю.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

У відповідності з вимогами статті 182 Цивільного кодексу України позивач 05 червня 2013 року звернувся до Державної реєстраційної служби України з заявою про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно на підставі вищезазначеного рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 14 травня 2013 року у справі №2-2808/13 (760/7377/13-ц).

Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Корюк Тетяною Василівною за наслідками розгляду заяви позивача та поданих на реєстрацію документів, керуючись статтею 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктами 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 №703, - прийнято рішення №3567087 від 02 липня 2013 року про відмову у державній реєстрації права власності на житловий будинок, що розташований у АДРЕСА_2 за суб'єктом: ОСОБА_2, податковий номер НОМЕР_1.

В рішенні №3567087 від 02 липня 2013 року, зокрема, зазначено, що «… подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, рішення від 14.05.2013 р. не набрало законної сили».

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 26 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» №703 від 22 червня 2011 року для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно зі статтею 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Частиною 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначені умови, за яких у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено.

Частиною 4 статті 24 цього Закону передбачено, що відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Як свідчить надпис на рішенні Солом'янського районного суду міста Києва від 14 травня 2013 року по справі №2808/13 (760/7377/13ц), скріплений печаткою Солом'янського районного суду міста Києва, станом на 29 травня 2013 року рішення суду набрало законної сили.

Звернення позивача до Державної реєстраційної служби України з заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень мало місце 05 червня 2013 року.

Таким чином, думка державного реєстратора, викладена в оскаржуваному рішенні від 02 липня 2013 року, що рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 14 травня 2013 року не набрало законної сили, є помилковою.

Оскільки інших підстав, окрім зазначеної вище, а саме, щодо не набрання законної сили рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 14 травня 2013 року, не встановлено, - рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України №3567087 від 02 липня 2013 року суд вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Суд звертає увагу на те, що в оскаржуваному рішенні зазначено: «Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути оскаржено відповідно до законодавства», що, в свою чергу, спростовує доводи представника Укрдержреєстру з приводу того, що Укрдержреєстр є неналежним відповідачем і не може відповідати за позовом.

Окрім цього, слід зауважити, що завданням адміністративного судочинства, згідно з частино 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При цьому, покладення на відповідача обов'язку на відповідача вчинити певні дії, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати Державну реєстраційну службу України вчинити дії щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на об'єкт нерухомого майна - будинок під літ. «Г» (цегляний будинок, жилою площею 12,50 кв.м, загальною площею 19 кв.м), який виділений в окреме домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 на підставі рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 14 травня 2013 року по справі №2808/13 (760/7377/13ц), згідно поданої заяви від 05 червня 2013 року та доданого до заяви пакету документів.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі не виконали покладений на них обов'язок.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 24, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

постановив:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України №3567087 від 02 липня 2013 року про відмову ОСОБА_2 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) у державній реєстрації права власності на будинок під літ. «Г» (цегляний будинок, жилою площею 12,50 кв.м, загальною площею 19 кв.м), що знаходиться за адресою АДРЕСА_2

Зобов'язати Державну реєстраційну службу України вчинити дії щодо реєстрації за ОСОБА_2 права власності на об'єкт нерухомого майна - будинок під літ. «Г» (цегляний будинок, жилою площею 12,50 кв.м, загальною площею 19 кв.м), який виділений в окреме домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 на підставі рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 14.05.2013 р. по справі №2808/13 (760/7377/13ц), згідно поданої заяви від 05 червня 2013 року та доданого до заяви пакету документів.

Стягнути з Державного бюджету України через відповідний підрозділ Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 34,41 грн.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Шейко Т.І.

Судді Каракашьян С.К.

Маруліна Л.О.