УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2013 р.Справа № 818/2165/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Філатова Ю.М.
Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.06.2013р. по справі № 818/2165/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімбуд-2"
до Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Хімбуд-2", звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Сумах, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 грудня 2012 р. № 0000882050/0/66391 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 119 871, 75 грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 грудня 2012 р. № 000872280/0/66397 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 151 908, 79 грн.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.06.2013р. по справі № 818/2165/13-а позов задоволено. Визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сумах від 21 грудня 2012 р. № 0000882050/0/66391 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 119 871, 75 грн. та № 000872280/0/66397 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 151 908, 79 грн.
Не погоджуючись з постановою Сумського окружного адміністративного суду від 17.06.2013р. по справі № 818/2165/13-а відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.
Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст. 196, п.2 ч. ст.. 197 КАС України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що на підставі ст. 77 Податкового кодексу України, головними державними податковими ревізорами-інспекторами Троян Є.А., Гакаленко М.О., Слободюк Ю.А. та Косяком Д.В. проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Хімбуд-2" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р. За результатами перевірки 05 грудня 2012 року складений акт № 4118/2250/30759915/43 (т. 2 а.с. 174-224), згідно якого ДПІ в м. Сумах дійшла висновку, окрім іншого, про порушення позивачем п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток в розмірі 214 325, 00 грн., та порушення пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано ПДВ в сумі 165 596, 00 грн.
Не погоджуючись з актом перевірки, ТОВ "Хімбуд-2" подало заперечення, за результатами розгляду яких, згідно відповіді (т. 1 а.с. 9-16) висновки акту перевірки були викладені у наступній редакції: перевіркою встановлено порушення ТОВ "Хімбуд-2" п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток в розмірі 143 887, 00 грн. та порушення пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано ПДВ в сумі 106 285, 00 грн.
На підставі акту перевірки № 4118/2250/30759915/43 від 05.12.2012 р., з урахуванням результатів розгляду заперечень, відповідачем 21 грудня 2012 року були прийняті податкове повідомлення-рішення № 0000882050/0/66391 (т. 1 а.с. 17) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій, в розмірі 119 871, 75 грн., з яких: 106 285, 00 грн. основний платіж, 13 586, 75 грн. штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення № 000872280/0/66397 (т. 1 а.с. 19) про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток, з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 151 908, 79 грн., з яких: 143 886, 00 грн. основний платіж, 8 022, 79 грн. штрафні (фінансові) санкції.
Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.
Колегія суддів зазначає, що правовою підставою для визначення податкових зобов'язань та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ДПІ в м. Сумах визначила нереальність господарських операцій між ТОВ "Хімбуд-2" і ТОВ "СП "Газкомпресормаш", ТОВ "Сумиєвросервіс-1", вчинення цих операцій без мети настання правових наслідків, які обумовлені ними, з метою надання податкової вигоди позивачу.
Крім того, підставою для визначення податкових зобов'язань по податку на прибуток, відповідач також визначив неправомірність віднесення позивачем до складу валових витрат суми витрат на придбання паливно-мастильних матеріалів, оскільки відсутній зв'язок між цими витратами і господарською діяльністю та відсутні обґрунтовані розрахунки використаного пального і акти списання ПММ.
Проте, колегія суддів не погоджується з цими висновками відповідача, виходячи з наступного.
Порядок оподаткування податком на прибуток та підстави формування валових витрат платника податку, в період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2010 року визначались Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Згідно п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 зазначеного Закону, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат, окрім іншого, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Зокрема, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
В період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2012 року порядок формування валових витрат визначався Податковим кодексом України.
Так, підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 зазначеного Кодексу встановлено, що витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті. Витрати операційної діяльності, у відповідності з пп. 138.1.1 п. 138 згаданої статті, окрім іншого, включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Відповідно до п.п. 138.6, 138.8 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
Витрати, які не враховуються платником податку при визначенні оподатковуваного прибутку, встановлені статтею 139 Кодексу.
У відповідності з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Порядок оподаткування податком на додану вартість та підстави формування податкового кредиту в період з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2010 року визначались Законом України "Про податок на додану вартість".
Відповідно до пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, п.п. 7.7.1, 7.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними, які складаються у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
В період з 01 січня 2011 року по 30 червня 2012 року порядок формування податкового кредиту визначався Податковим кодексом України.
Так, податковим кредитом, згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктами 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість, мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та до складу податкового кредиту для цілей оподаткування податком на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно договорів субпідряду № 21/2011 від 01.09.2011 р. (т. 1 а.с. 52-53), № 20/2011 від 01.08.2011 (т. 1 а.с. 58-59) та № 19/2011 від 01.07.2011 р. (т. 1 а.с. 64-65) ТОВ "Хімбуд-2" доручило ТОВ "Сумиєвросервіс-1" виконання будівельних робіт по монтажу частини головного виробничого корпусу, а також робіт по будівництву житлового будинку по вул. Гагарина - пров. Перекопський в м. Суми в порядку та строки, визначені договорами. Факт виконання і оплати вказаних робіт підтверджується довідками про вартість робіт за формою КБ-3, актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та документами про оплату. На суму виконаних будівельних робіт ТОВ "Сумиєвросервіс-1" були виписані податкові накладні.
Згідно договорів субпідряду № 14/2011 від 01.06.2011 р. (т. 1 а.с. 71-72), № 11/2011 від 03.05.2011 р. (т. 1 а.с. 77-78), № 07/2011 від 01.04.2011 р. (т. 1 а.с. 83-84), № 05/2011 від 01.03.2011 р. (т. 1 а.с. 89-92) та № 03/2011 від 01.02.2011 р. (т. 1 а.с. 98-100) ТОВ "Хімбуд-2" доручило ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Газкомпресормаш" виконання будівельних робіт по будівництву житлового будинку по вул. Гагаріна - пров. Перекопський в м. Суми, а також робіт по улаштуванню надбудови над будівлею одноповерхового виставково-презентаційного конференц-центру з оглядовим майданчиком на мансардному поверсі за адресою: м. Суми, вул. Іллінська, 7а в порядку та строки, визначені договорами. Факт виконання і оплати вказаних робіт підтверджується довідками про вартість робіт за формою КБ-3, актами приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та документами про оплату. На суму виконаних будівельних робіт ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Газкомпресормаш" були виписані податкові накладні.
Здатність ТОВ "Сумиєвросервіс-1" і ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Газкомпресормаш" фактично виконати обумовлені договорами субпідряду роботи підтверджується ліцензіями на право здійснення будівельної діяльності, наявність яких не заперечувалась відповідачем під час проведення перевірки, оскільки така ліцензія видається лише тій особі, яка має відповідні організаційні, кваліфікаційні та технологічні можливості здійснювати будівельну діяльність.
Враховуючи наведене, господарські операції по виконанню будівельних робіт між ТОВ "Хімбуд-2" і ТОВ "Сумиєвросервіс-1" та ТОВ "Спеціалізоване підприємство "Газкомпресормаш" фактично здійснені, направлені на настання правових наслідків, які обумовлені ними та підтверджені належним чином складеними первинними документами.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач має право на відображення цих господарських операцій у податковому обліку при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість, зокрема формування витрат та податкового кредиту.
Крім того, варто зазначити, що висновки ДПІ в м. Сумах про безпідставність врахування позивачем у складі валових витрат суми витрат, пов'язаних з придбанням паливно-мастильних матеріалів через відсутність зв'язку між отриманням ПММ та господарською діяльністю, а також через відсутність розрахунків використаного пального, є необґрунтованими, оскільки придбані паливно-мастильні матеріали використовувались ТОВ "Хімбуд-2" в роботі транспортних засобів, в тому числі автонавантажувача "Toyota", під час виконання будівельних робіт в кількості згідно реєстрів заправки та актів списання ТМЦ (т. 2 а.с. 73-95, 150-173).
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач відповідно до вимог ч.2 ст. 71 КАС України не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 17.06.2013р. по справі № 818/2165/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.
Судове рішення № 33206241, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.08.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 818/2165/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: