Ухвала суду № 33206256, 29.08.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 р.Справа № 816/3359/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2013р. по справі № 816/3359/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рти-Полтава"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рти-Полтава", звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000512312, № 0000502312 від 07.05.2013.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2013р. по справі № 816/3359/13-а вимоги позивача були задоволені.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби № 0000512312, № 0000502312 від 07 травня 2013 року визнано протиправними та скасовано.

Не погоджуючись з постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2013р. по справі № 816/3359/13-а відповідач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Справа розглядається в порядку письмового провадження у відповідності до ч. 4 ст. 196, п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши суддю - доповідача колегія суддів встановила, що з 11.04.2013 по 17.04.2013 ДПІ у м.Полтаві проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Рти-Полтава" з питань взаємовідносин з ТОВ "Ферріт-Д" за жовтень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 2175/22.1-1/37306490 від 18.04.2013, в якому зафіксовано порушення позивачем приписів пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.2, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 5353,00 грн, пунктів 138.2, 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у розмірі 3712,00 грн.

На підставі акту перевірки № 2175/22.1-1/37306490 від 18.04.2013 ДПІ у м.Полтаві винесено:

податкове повідомлення-рішення №0000502312 від 07.05.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток к розмірі 5568,00 грн, у тому числі 3712,00 грн - за основним платежем, 1856,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

податкове повідомлення-рішення № 0000512312 від 07.05.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 8029,50 грн, у тому числі 5353,00 грн - за основним платежем, 2676,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та ТОВ "Ферріт-Д" укладено договір поставки продукції виробничо-технічного призначення № 011012 від 01.10.2012, відповідно до якого ТОВ "Ферріт-Д" зобов'язувався поставити продукцію виробничо-технічного призначення, а ТОВ "Рти-Полтава"- прийняти та оплатити товар (а.с.27 Т1).

На виконання досягнутої домовленості позивачем отримано від ТОВ "Ферріт-Д" товар, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії видаткових накладних, податкових накладних (а.с.28-31 Т.1).

Оплата за отриманий товар здійснена 05.03.2013 та 10.04.2013 на користь ТОВ Спільне Українсько-Російське підприємством "Вектор-М", оскільки 18.02.2013 між ТОВ "Ферріт-Д"" та ТОВ Спільне Українсько-Російське підприємством "Вектор-М" укладено договір відступлення права вимоги (цесії), згідно з яким ТОВ Спільне Українсько-Російське підприємством "Вектор-М" набуло права погашення боргу згідно з договором № 011012 від 01.10.2012 (а.с.196 Т.1), що також підтверджується звітом операцій по рахунку ТОВ "Рти-Полтава" (а.с.231-233 Т.1).

Відповідно до пункту 3.1 договору від 01.10.2012 поставка товару здійснюється поставщиком на умовах СРТ-склад покупця, тобто "перевезення сплачене до" - продавець сплачує фрахт за перевезення товару до вказаного місця призначення.

У зв'язку з цим перевезення товару здійснювалося за рахунок ТОВ "Ферріт-Д" без надання копій товарно-транспортних документів.

Придбаний товар зберігався на складі вул.Овочева, 7а, м.Полтава, яким позивач користується на підставі договорів оренди нежитлового приміщення від 01.01.2012, від 20.09.2010 (а.с.223-230).

Матеріалами справи підтверджується, що придбана у ТОВ "Ферріт-Д" продукція виробничо-технічного призначення в подальшому реалізована контрагентам позивача (а.с. 58 - 117 Т.1).

Операції з придбання товару у ТОВ "Ферріт-Д" та подальшої реалізації його реалізації відображені у бухгалтерському обліку (а.с. 240-250 Т.1, 1-29 Т.2).

Різновид придбаних позивачем у ТОВ "Ферріт-Д" товарів та їх подальша реалізація відповідає видам діяльності за КВЕД: оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням, інші види оптової торгівлі.

Відповідно до пункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктами 135.1, 135.2 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу. Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що матеріалами справи підтверджено реальність поставки товарів від ТОВ "Ферріт-Д"", проведення подальшої реалізації, а тому позивач правомірного відобразив у бухгалтерському обліку операцій з придбання товару у ТОВ "Ферріт-Д".

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Включення до складу податкового кредиту декларацій з ПДВ за жовтень 2012 року року сум податку на додану вартість у загальному розмірі 3712,00 грн здійснено ТОВ "Рти-Полтава" на підставі виписаних ТОВ "Ферріт-Д" податкових накладних. Накладні містять адресу місцезнаходження покупця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Порушення щодо оформлення податкової накладної відсутні.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Факти визнання недійсним або анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Ферріт-Д" на момент здійснення господарської операції відсутні.

Отже, позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість у загальному розмірі 3712,00 грн, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Колегія суддів зазначає, що єдиною підставою для висновку перевіряючого щодо порушення позивачем приписів Податкового кодексу України є акт проведеної ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська перевірки ТОВ "Ферріт-Д" № 7210/224/36441206 від 21.12.2012, в якому зафіксовано порушення ТОВ "Ферріт-Д" статті 185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання товару, послуг.

Проте висновки відповідача, які ґрунтуються виключно на акті перевірки іншої інспекції, є необгрунтованими, оскільки встановлення фактів ухилення контрагентом від сплати податкових зобов'язань не може впливати на результати діяльності позивача та бути підставою для його притягнення до відповідальності, адже статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Крім того, необхідно зазначити, що отримання податковим органом акту перевірки, в якому викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують фактичні обставини.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, колегія суддів зазначає, що відповідач не довів правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень відносно позивача.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.07.2013р. по справі № 816/3359/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М.