Постанова № 33206210, 27.08.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 р. Справа № 820/3318/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Шабанової С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Агро" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2013р. по справі № 820/3318/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Агро"

до Нововодолазької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Омбілік Агро", звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, та просив скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.12.2010 року № 0000332310/0 (від 13.01.2011 року № 0000332310/1) з податку на додану вартість в загальній сумі 461 581,00 грн., в тому числі за основним платежем 227 614,00 грн., за штрафними санкціями 233 967,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2013р. по справі №820/3318/13-а в задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2013р. по справі №820/3318/13-а позивач подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити, вважає, що судом першої інстанції порушені норми права.

Відповідач вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2013р. по справі №820/3318/13-а прийнята у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача та представників відповідача колегія суддів встановила, що підставою прийняття оскаржуваних повідомлень - рішень був акт перевірки позивача працівниками відповідача від 08.12.2010 р. № 2635/23-0-33/34473765 (а.с. 11-22 том 1), в якому зроблені висновки про порушення позивачем вимог законодавства. Зокрема, порушення п.4.1 ст. 4, п. 81.1, п. 81.2, п. 81.6, п.п. 81.15.2 п. 81.15 ст. 81 Закону України "Про податок на додану вартість", що виразилось у заниженні податку на додану вартість на загальну суму 227 614 грн. (у тому числі в листопаді 2009 року на суму 156 819 грн., в січні 2010 року на суму 43 796 грн., в червні 2010 року на суму 10 607 грн., в липні 2010 року на суму 178 грн., в серпні 2010 року на суму 10 715 грн., в вересні 2010 року на суму 5 499 грн.); порушення п. 8.1, п. 8.2, п.8.6, п.п. 8.15.2 п. 8.15 ст. 8 Закону України "Про податок на додану вартість", що полягає у завищенні суми податку на додану вартість, що не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей на загальну суму 227 614 грн. (у тому числі за листопад 2009 року на суму 156 819 грн., березень 2010 року на суму 43 796 грн., червень 2010 року на суму 10 785 грн., серпень 2010 року на суму 10 715 грн., вересень 2010 року на суму 5 499 грн.).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з наступного.

Позивачем укладено договір № 22/06-1 від 22.06.2010 року з ТОВ імені газети "Ізвєстія" (замовник) про виконання агротехнічних робіт (збирання врожаю озимої пшениці на полях замовника).

Згідно з актом № А-00000090 здачі-приймання робіт (надання послуг) позивачем виконані роботи за договором. Загальна вартість робіт склала 64 290,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 10 715,00 грн. В зв'язку із виконанням вказаного договору позивачу виписано податкову накладну від 31.08.2010 року № 191 на загальну суму 64 290,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 10 715,00 грн..

Також між позивачем (підрядник) та ТОВ "Лан-ВСП" (замовник) укладено договір № 01/04 від 01.04.2010р. на виконання агротехнічних робіт . Згідно з актами № А-00000085 та № А-00000101 здачі-приймання робіт (надання послуг) позивачем виконані роботи за договором, загальна вартість робіт склала 64 712,30 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 10 785,41,00 грн. та вартість робіт 32 995,40 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 5 499,22 грн. В зв'язку з договором позивачу виписано податкові накладні від 30.09.2010 року № 195 на загальну суму 32 995,40 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 5 499,22 грн. від 30.06.2010 року № 160 на суму 64 712,30 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 10 785,41 грн..

23.03.2009 р. між позивачем (підрядник) та ТОВ "Лан-ВСП" укладено договір б/н на виконання сільськогосподарських робіт .

Згідно з актом взаємозаліку від 08.12.2009 року сторони договору вирішили рахувати зарахованими вимоги за договорами: від 01.12.2009 р. № 01/12-К та від 23.03.2009 року № б/н, розмір зарахованих вимог за договорами складає 420 027,00 грн.. Також в матеріалах справи наявна податкова накладна від 04.11.2009 року № 321 на загальну суму 488552 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 81 425,33 грн. та акт № А-00000154 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 488 552 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 81 425,33 грн..

Суд першої інстанції зазначив, що відповідно до положень договору № б/н від 23.03.2009 р. (п.3.1 розділу 3) визначено, що вартість виконаних робіт не повинна перевищувати 500 000,00 грн., що з урахуванням наданих первинних документів не дотримано, оскільки загальна вартість виконаної угоди складає 420 027,00 грн. - акт взаємозаліку та акт № А-00000154 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 488 552 грн..

Угода № б/н від 23.03.2009 року укладена між позивачем та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан-ВСП". Згідно з актом № А-00000155 здачі-приймання робіт (надання послуг) позивачем виконані умови угоди, загальна вартість робіт склала 452 363,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 75 393,83 грн.. Також в матеріалах справи наявна податкова накладна від 01.11.2009 року № 311 на загальну суму 452 363,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 75 393,83 грн.. Згідно з актом взаємозаліку від 10.11.2009 року сторони угоди вирішили рахувати зарахованими вимоги за договорами: від 10.11.2009 року № 10/11-2009 та від 23.03.2009 року № б/н розмір зарахованих вимог за договорами складає 343332,00 грн.

Також позивачем до суду надано договір підряду № б/н від 23.03.2009 р., укладений між позивачем та ТОВ "Високопільське СП". Згідно з актом № А-00000001 здачі-приймання робіт (надання послуг) позивачем виконані умови угоди, загальна вартість робіт склала 262 773,48 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 43 795,58 грн.. Також в матеріалах справи наявна податкова накладна від 07.01.2009 року № 4/1 на загальну суму 262 773,48 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 43 795,58 грн..

За період з 01.10.2009 р. по 30.09.2010 р. позивачем задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 3 882 950,00 грн., в т.ч. по загальній декларації на суму 335 161,00 грн. та скороченій декларації на суму 3 547 789,00 грн.

Законом України "Про податок на додану вартість", яким було врегульовано спірні правовідносини на час їх виникнення, було дозволено використовувати спеціальний режим оподаткування за умов передбачених в ст. 8-1 цього ж Закону.

Відповідно до п. 8-1.1 ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно з п. 8-1.6 Закону України "Про податок на додану вартість" сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до п. 8-1.2. ст. 8-1 Закону України "Про ПДВ" зазначено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Відповідно до п. 8-1.6 ст. 8-1 зазначеного Закону сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до пп. 8-1.15.2. п. 8-1.15 ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що діяльність у сфері сільського господарства: а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощення фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація; б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах; а також їх обробка, переробка та/або консервація.

Позивачем надавались сільськогосподарські послуги іншим підприємствам: СТОВ "Лан", ТОВ "Лан-ВСП", ТОВ "Високопільке СП", ТОВ імені газети "Ізвєстія".

Таким чином виконання позивачем умов договорів про надання зазначених послуг є виконанням допоміжних робіт, які пов'язані з сільськогосподарською діяльністю та не кореспондуються з положеннями Закону України "Про податок на додану вартість" в частині спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства, оскільки зазначені роботи виконувались позивачем як підрядником сільськогосподарських робіт стосовно об'єктів господарської діяльності інших юридичних осіб, які, в свою чергу, здійснюють сільськогосподарську діяльність.

Таким чином, послуги, які надавались позивачем, не пов'язані із сільськогосподарським виробництвом та переробкою власної сільгосппродукції та повинні декларуватись в загальному порядку.

Виходячи з вищенаведеного, слід розуміти, що надання послуг у рослинництві стороннім організаціям не відноситься до діяльності у сфері сільського господарства, а згідно з цим, віднесення податкових зобов'язань по даним послуг до податкової декларації з ПДВ "скороченій" є неправомірним.

З урахуванням викладеного доводи податкового органу про неправомірне користування позивачем пільгою, передбаченою ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" є обґрунтованими, оскільки одержана позивачем за виконання цих послуг виручка не є виручкою від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, сировини та продуктів її переробки, в значенні, вжитому у відповідній нормі Закону.

Висновки суду першої інстанції не можуть бути визнані обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до п.8-1.1. ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість» резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пункт 8-1.2 ст.8-1 Закону України «Про ПДВ» визначає, що сільськогосподарські підприємства, які обрали спеціальний режим оподаткування з ПДВ, не сплачують до бюджету податкові зобов'язання з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг).

Відповідно до п.8-1.10 ст.8 -1 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Омбілік-Агро» зареєструвалося суб'єктом спеціального режиму оподаткування ПДВ в Ново-Водолазькій ДПІ (Банківське відділення) та отримало свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ №100244333 серії НБ №064006 від 18.09.2009р. У Свідоцтві №100244333 крім інших відомостей, міститися перелік видів діяльності такого сільськогосподарського підприємства - в тому числі код КВЕД 01.41.0 - надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2009р. N23 затверджено Перелік видів діяльності, на які поширюються норми статті 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", зокрема п.13 передбачає коду згідно з КВЕД клас 01.41 підклас 01.41.0 наступний вид діяльності - надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту:

- надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: передпосівна підготовка полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур;

- надання послуг із збирання врожаю, захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування;

- надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом,

тощо.

Так5им чином на послуги, що й надавав позивач, розповсюджується спец.режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства і сума ПДВ з надання цих послуг відображається платником податку у декларації по ПДВ (скороченій), що і зробив позивач.

При цьому, у самому свідоцтві позивача про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спец.режиму оподаткування, виданого відповідачем, зазначено: при здійсненні видів діяльності, вказаних у Спеціальному свідоцтві, та постачанні сільськогосподарських товарів (послуг), що є такими відповідно до пункту 8-1.7 статті 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість", підприємством застосовується спеціальний режим оподаткування.

Оскільки в перевіреному періоді позивач надавав сільськогосподарські послуги (оранка, культивація, закриття вологи, боронування, міжрядкова обробка, лущіння стерні, внесення мінеральних добрив та гербіцидів, посів та висаджування сільськогосподарських культур та збирання врожаю) іншим сільгоспвиробникам, платникам ФСП і суб'єктам спец.режиму з ПДВ: СТОВ «Лан», ТОВ «Лан-ВСП», ТОВ імені газети «Ізвєстія», ТОВ «Високопільське СП» власною сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом за винагороду на договірній основі, на які поширюється спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, визначений ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», то суми ПДВ із вказаних операцій позивач мав право віднести виключно у спеціальну декларацію з ПДВ (скорочену), а не загальну.

Згідно із п.8-1.6 цього Закону сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Позивач є сільськогосподарським товаровиробником та платником фіксованого сільськогосподарського податку. В перевіреному періоді обсяг діяльності з виробництва сільськогосподарських товарів (послуг) позивача становив 93 відсотки, при цьому, послуги у рослинництві, надані третім особам, не перевищували 5 відсотків від загальної діяльності позивача.

Отже позивач правомірно скористувався пільгою, передбаченою ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки одержана ним за виконання сільськогосподарських послуг виручка є виручкою від постачання наданих сільськогосподарських послуг власною сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом за винагороду на договірній основі.

Відповідно до п. 1.2. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. №166 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України ЗО червня 2005 р. за №702/10982), платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (стаття 8-1 Закону) суми податку на додану вартість, нараховані сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), повністю залишаються у розпорядженні таких сільськогосподарських підприємств для відшкодування сум податку, сплачених (нарахованих) постачальникам на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку таких сум податку - для інших виробничих цілей, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

Ст.8-1.14. Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що сільськогосподарське підприємство - суб'єкт спеціального режиму оподаткування застосовує ставки податку, встановлені пунктом 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому, ст.8-1.15. визначає, що для цілей цієї статті застосовуються такі терміни: 8-1.15.1. виробничі фактори: б) послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку: - сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин;

- надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використання сільськогосподарської техніки, крім надання її у фінансову оренду (лізинг);

- знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин, а також використання засобів захисту тварин.

Отже на послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, безпосередньо платником податку: сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин; надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використання власних сільськогосподарської техніки та персоналу, розповсюджується спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Суд першої інстанції зазначив, що «відповідно до положень договору № б/н від 23.03.2009 р. (п.3.1 розділу 3) визначено, що вартість виконаних робіт не повинна перевищувати 500 000,00 грн., що з урахуванням наданих первинних документів не дотримано, оскільки загальна вартість виконаної угоди складає 420 027,00 грн. - акт взаємозаліку та акт № А-00000154 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 488 552 грн.»

Але пр. цьому не враховано, що сума договору (вартість наданих послуг), яка складає 488552,00грн., є меншою ніж сума 500000,00грн., а в договорі обмеження саме стосуються перевищення цієї суми. Тобто сума угоди не мала перевищувати 500000,00грн., обмежень щодо суми договору нижче ніж 500000,00грн. договір не містить. Таким чином, позивачем та його контрагентом правильно та в повному обсязі проведено взаєморозрахунки за угодою №б/н від 23.03.2009р.

Висновок суду першої інстанції про те, що надання послуг у рослинництві стороннім організаціям не відноситься до діяльності у сфері сільського господарства, суперечить п.13 постанови КМУ від 21.01.2009р. N23 та п.8-1.6 ст.8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно. Крім цього такий висновок не кореспондується із п.8-1.15. ст.8-1 цього Закону, яким визначено, що для цілей цієї статті застосовуються такі терміни: 8-1.15.1. виробничі фактори - б) послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку: сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин; надання послуг іншим сільськогосподарським підприємствам з використання сільськогосподарської техніки; знищення бур'яну та шкідливих комах, оброблення посівів і сільськогосподарських площ засобами захисту рослин.

Отже ТОВ «Омбілік-Агро» правомірно було включено податкові зобов'язання з ПДВ в загальній сумі 227614грн. до складу декларації з податку на додану вартість (скорочена) - за результатами операцій з надання послуг у рослинництві за період: листопад 2009року, березень 201 Ороку, червень 2010 року, серпень 2010року, вересень 2010року.

На підставі викладеного колегія суддів вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2013р. по справі №820/3318/13-а прийнята при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 3 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік-Агро" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2013р. по справі № 820/3318/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 15.12.2010 року № 0000332310/0 (від 13.01.2011 року № 0000332310/1) про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 461 581,00 грн., в тому числі за основним платежем 227 614,00 грн., за штрафними санкціями 233 967,00 грн.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Філатов Ю.М.Судді(підпис) (підпис) Водолажська Н.С. Тацій Л.В.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М. Повний текст постанови виготовлений 30.08.2013 р.