Постанова № 33206032, 19.08.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р. Справа№ 910/7194/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання - Натха М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпол" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2013р. (дата складання рішення 28.05.2013р.)

по справі №910/7194/13 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпол"

про стягнення 33 301,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпол" про стягнення 33 301,91 грн., з яких 31 652,72 грн. орендної плати та 1 649,19 грн. компенсації плати за землю.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №653/Ч від 12.08.2008р. оренди нерухомого майна щодо сплати орендної плати за фактичне користування орендованим приміщенням за період з листопада 2012р. по січень 2013р. та компенсації плати за землю.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.05.2013р. позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпол" на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації" 31 652,72 грн. заборгованості за фактичне користування приміщенням та 1 720, 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2013р. скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Скаржник вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2013р. прийняте з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зокрема, вказує на те, що позивачем не надано доказів фактичного використання орендованого приміщення відповідачем після закінчення строку дії договору. Крім того, зазначає, що оскільки договір оренди припинив свою дію, тому в силу положень ст. ст. 11, 509 ЦК України, є безпідставними вимоги позивача щодо оплати відповідачем орендних платежів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2013р. у справі №910/7194/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді - Кропивна Л.В., Тищенко А.І., апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпол" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2013р. прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 19.08.2013р.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2013р., у зв'язку із перебуванням судді Тищенко А.І. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Кропивна Л.В.

У судове засідання 19.08.2013р. представники сторін не з'явилися, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Судова колегія вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами за відсутності представників сторін, явка яких в судове засідання обов'язковою не визнавалась.

Частиною 1 ст.101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Згідно із ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 12.08.2008р. між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у м. Києві ради, яке перейменовано на Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації" (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-аналітична та інвестиційна фірма «Інтелпол» (орендар) укладено договір №653/Ч оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва, відповідно до умов якого орендодавець та орендар на підставі розпоряджень Солом'янської районної в м. Києві державної адміністрації №2492 від 29.12.2007р., №1389 від 12.08.2008р. передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення за адресою: м. Київ, вул. Мартиросяна, 19 для адміністративних та складських потреб (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору (з врахуванням додаткової угоди від 01.09.2008р. до договору) об'єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 177,2 кв.м., у тому числі підвал - 177,2 кв.м.

Додатковою угодою від 01.10.2010р. про внесення змін до договору №653/Ч від 12.08.2008р. оренди нежитлового приміщення сторони встановили та дійшли згоди про те, що правонаступником Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-аналітична та інвестиційна фірма «Інтелпол» є Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтелпол», до якого перейшли всі обов'язки та права орендаря.

Згідно з п.2.2 договору, вартість об'єкту оренди згідно із звітом про експертну оцінку станом на 30.06.2008р. становить 590 741,00 грн.

Відповідно до п.4.1 договору, орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту прийому-передачі об'єкт оренди. У разі не підписання акту прийому-передачі (додаток №2 договору) договір вважається не укладеним.

12.08.2008р. сторонами підписано акт прийому-передачі, відповідно до якого відповідач прийняв об'єкт оренди за договором №653/Ч від 12.08.2008р.

Відповідно до п.3.1 договору (з врахуванням додаткової угоди від 01.09.2008р. до договору), за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Солом'янської районної в м. Києві радою від 20.12.2006р. №101, або за результатами конкурсу на право оренди об'єкту комунальної власності. Орендна плата встановлюється у розмірі 12%; 15% від вартості майна і становить 6 447,87 грн. на місяць.

Згідно з п.3.2 договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п.3.3 договору).

Згідно п.3.5 договору, крім орендної плати орендар компенсує орендодавцеві його видатки по оплаті за землю (додаток №3 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 01.09.2008р. до договору).

Сума компенсації плати земельного податку становить 375,54 грн. (додаток №3 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 01.09.2008р. до договору).

Відповідно до п.3.8 договору, орендар повинен сплачувати орендну плату (п.п.3.1, 3.7) та інші платежі (п.п.3.5, 3.6) незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітнім, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Пунктом 3.9 договору сторонами погоджено, що орендна плата та інші передбачені договором платежі сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту прийому-передачі. Орендна плата нараховується до: - дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві; дати складання акту державним виконавцем про виселення, на підставі рішення суду.

Строк дії договору сторонами погоджено у п.9.1 договору (з врахуванням додаткової угоди №653/Ч від 10.10.2011р. до договору) до 31.03.2012р. включно.

Згідно з п.9.2 договору, він припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Питання про надання дозволу на продовження строку договору оренди та його умови, вирішуються на підставі письмового звернення орендаря до органу виконавчої влади (в копії орендодавцю), поданого не пізніше як за три місяці до закінчення строку його дії. Продовження терміну договору, оформлюється письмовою угодою сторін, яка є додатком до цього договору оренди, або укладанням нового договору. У разі, якщо звернення орендаря не надійшло або орендар не отримав дозволу на продовження оренди об'єкту оренди, орендар повинен звільнити об'єкт оренди по закінченню терміну дії договору та передати орендодавцю об'єкт оренди по акту прийому-передачі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором та після закінчення строку дії договору не передав приміщення позивачу за актом прийому-передачі та фактично ним користується, в зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача 31 652,72 грн. орендної плати за фактичне користування відповідачем орендованим приміщенням за період з листопада 2012р. по січень 2013р. та 1 649,19 грн. компенсації плати за землю за цей же період.

Статтею 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Орендна плата за користування об'єктом оренди вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. 1, ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Викладене, також, кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п.9.2 договору, він припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Питання про надання дозволу на продовження строку договору оренди та його умови, вирішуються на підставі письмового звернення орендаря до органу виконавчої влади (в копії орендодавцю), поданого не пізніше як за три місяці до закінчення строку його дії. Продовження терміну договору, оформлюється письмовою угодою сторін, яка є додатком до цього договору оренди, або укладанням нового договору. У разі, якщо звернення орендаря не надійшло або орендар не отримав дозволу на продовження оренди об'єкту оренди, орендар повинен звільнити об'єкт оренди по закінченню терміну дії договору та передати орендодавцю об'єкт оренди по акту прийому-передачі.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи відповідачем не було направлено відповідним органам жодних заяв на продовження строку дії договору, згідно з п. 9.2. договору.

Натомість позивач, листом №1455/57 від 25.04.2012р. (направлено відповідачу 26.04.2012р. згідно наявного в матеріалах справи переліку поштових цінних відправлень та фіскальних чеків) звертався до відповідача з пропозицією продовжити строк дії договору або звільнити приміщення, передавши його за актом прийому-передачі, за відсутності погодження наміру відповідача у подальшому користуванні орендованим приміщенням. Вказаний лист відповідачем був залишений без відповіді.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч.2 ст.795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

В п. 3.9 договору сторонами погоджено, що орендна плата нараховується до дати підписання сторонами акту прийому-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

З наведеного вбачається, що після закінчення договору нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення позивачеві.

В матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано доказів повернення позивачу орендованого приміщення за актом прийому-передачі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем правомірно здійснювались відповідні нарахування з орендної плати за період фактичного користування відповідачем орендованим приміщенням.

Враховуючи вищевикладене, оскільки орендар не виконав своїх зобов'язань щодо сплати орендної плати за період з листопада 2012р. по січень 2013р., що відповідачем не спростовано, вимога позивача про стягнення з відповідача 31 652,72 грн. заборгованості по орендній платі за період фактичного користування орендованим приміщенням є обґрунтованою та правомірно задоволена місцевим господарським судом.

Судова колегія враховує, що наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні перегляду судових рішень господарських судів у справах зі спорів про стягнення орендної плати за період фактичного користування орендованим приміщенням (постанови ВСУ від 20.11.2012р. у справі №12/75-2167-33/75-4/180 та від 04.12.2012р. у справі №36/12).

Пунктом 3.5 договору передбачено, що крім орендної плати орендар компенсує орендодавцеві його видатки по оплаті за землю (додаток №3 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 01.09.2008р. до договору).

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем сплачувався податок на землю, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень, саме: №1659 від 01.11.2012р., №1962 від 03.12.2012р., №2625 від 23.01.2013р., №2452 від 11.01.2013р.

Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 1 649,19 грн. компенсації плати за землю за період з листопада 2012р. по січень 2013р.

Дійшовши в мотивувальній частині рішення правильного висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, місцевий господарський суд помилково в п.2 резолютивної частини рішення не вказав про стягнення з відповідача на користь позивача 1 649,19 грн. компенсації плати за землю, тому резолютивна частина рішення в цій частині підлягає зміні.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування обставин, викладених у позові.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2013р. відповідає фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, підстав для його скасування не вбачається, а п.2 резолютивної частини рішення має бути змінений з огляду на викладене вище. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпол" на рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2013р. у справі №910/7194/13 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2013р. у справі №910/7194/13 змінити.

3. Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2013р. у справі №910/7194/13 викласти в наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпол" (03186, м. Київ, вул. Мартиросяна, б. 19; ідентифікаційний код 21504182) на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації" (13086, м. Київ, вул. Соціалістична, б. 6; ідентифікаційний код 35756919) 31 652 (тридцять одну тисячу шістсот п'ятдесят дві) грн. 72 коп. - заборгованості за фактичне користування приміщенням, 1 649 (одну тисячу шістсот сорок дев'ять) грн. 19 коп. - компенсації плати за землю та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - витрат по сплаті судового збору».

4. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 23.05.2013р. у справі №910/7194/13 залишити без змін.

5. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

6. Матеріали справи №910/7194/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Корсакова Г.В.

Судді Ільєнок Т.В.

Кропивна Л.В.