Рішення № 33205969, 21.08.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"21" серпня 2013 року Справа № 927/831/13

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Цимбал-Нарожної М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю

"Торговий дім "Олійно-жирова компанія"

23219, вул. П.Тичини,б.3,с.Вінницькі хутори, Вінницький р-н,Вінницька обл.;

до відповідача: відкритого акціонерного товариства

"Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла"

14000, вул. Комунальна,2, м.Чернігів;

предмет спору: стягнення 131320,03грн. ;

за участю представників сторін:

від позивача: Сидоров П.В.( дов. № 1 від 01.10.2012р.)-представник;

від відповідача: Мороз М.М.-( дов. №06/1266 від 25.02.2013р.)-представник ;

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" про стягнення з відповідача заборгованості за договором №19/12/-11 від 19.12.2011р. в сумі 154779,39грн., з яких 72000,00грн. основного боргу, 23361,25грн. неустойки, 53895,00грн. штрафу, 4672,12грн. річних та 851,02грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 02.07.2013р. розгляд справи призначено на 18.07.2013р., після чого розгляд справи відкладався до 06.08.2013р. та 21.08.2013р.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він визнає позовні вимоги в частині основного боргу та інфляційних. Разом з тим, відповідач не погодився з нарахованими позивачем штрафними санкціями та зазначив, що штрафні санкції мають нараховуватись відповідно до протоколу врегулювання розбіжностей до Додаткової угоди №1, відповідно до якого відповідальність Покупця за порушення термінів оплати товару була встановлена у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення та 10% від вартості несплаченого товару штрафу у випадку порушення термінів оплати товару більше ніж на 25 днів. Таким чином, за перерахунком відповідача неустойка складає 5395,06грн., 3% річних складають 4448,48грн., а штраф у розмірі 10% складає 7200,00грн..

06.08.2013р. від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача 72000,00грн. основного боргу, 25553,34грн. неустойки, 27805,00грн. штрафу у розмірі 10%, 5110,67грн. та 851,02грн. інфляційних, а всього 131 320,03грн..

Відповідно до ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Суд приймає заяву про зменшення розміру позовних вимог, оскільки ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси та розглядає позовні вимоги про стягнення 72000,00грн. основного боргу, 25553,34грн. неустойки, 27805,00грн. штрафу у розмірі 10%, 5110,67грн. та 851,02грн. інфляційних, а всього 131320,03грн. заборгованості.

21.08.2013р. від відповідача надійшло клопотання з пояснення про залучення до матеріалів справи платіжного доручення №13424 від 20.08.2013р. про сплату 72000грн. основної заборгованості.

Крім того, відповідачем письмовим клопотанням від 06.08.2013р. заявив про застосування судом строку позовної давності згідно ст. 258 ЦК України та зменшити розмір штрафних санкцій, враховуючи ступінь виконання зобов'язання відповідачем та його тяжке фінансове становище.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

19.12.2011р. між ТОВ "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" та ВАТ "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" укладено договір № 19/12-11 (далі -Договір).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставляти у зумовлені даним договором строки олійно-жирову та маргаринову продукцію, надалі за текстом -Товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього грошову суму за умовами цього Договору.

За юридичною природою вказаний договір є договором поставки.

Відповідно до п.2 статті 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

На виконання умов Договору, позивачем був переданий відповідачу товар за накладними: №0000301 від 27.12.2011р. на суму 260,00грн., №0000124 від 22.02.2012р. на суму 49900,00грн, №0000192 від 15.03.2012р. на суму 70500,00грн., №0000213 від 23.03.2012р. на суму 117500,00грн., №0000286 від 13.04.2012р. на суму 66500,00грн., №0000362 від 30.04.2012р. на суму 117500,00грн. (товар відповідачем повернутий позивачу за накладною на повернення №33 від 30.04.2012р.), №0000409 від 27.05.2012р. на суму 61650,00грн., а всього на суму 366310,00грн..

Факт передачі товару належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не заперечувався.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

20.02.2012р. сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору, в якій змінили п.4.2., п.5.1., п.7.1. та доповнили Договір пунктами 7.2. та 7.3.

Так, відповідно п.5.1 додаткової угоди №1 до Договору, розрахунки за фактичну кількість поставленої продукції Покупець здійснює шляхом перерахування коштів у безготівковій формі на поточний рахунок Постачальника в строк не пізніше 14 календарних днів після набуття Покупцем права власності на продукцію.

Обов'язок щодо оплати отриманого товару відповідачем станом на час порушення провадження у справі був не виконаний, що є порушенням ст. ст. 525,692 ЦК України і ст.193 ГК України.

Відповідачем було здійснено часткову оплату заборгованості, що підтверджується банківськими виписками від 21.12.2011р. на суму 260,00грн, від 13.03.2012р. на суму 30000,00грн., від 20.03.2012р. на суму 9000,00грн., від 05.04.2012р. на суму 10900,00грн., від 20.04.2012р. на суму 19000,00грн., від 28.04.2012р. на суму 30000,00грн., від 08.05.2012р. на суму 5500,00грн., від 24.05.2012р. на суму 5000,00грн., від 29.05.2012р. на суму 20000,00грн., від 14.06.2012р. на суму 25000,00грн., від 19.06.2013р. на суму 10000,00грн., від 21.06.2012р. на суму 20000,00грн., від 04.07.2012р. на суму 2000,00грн., від 07.08.2012р. на суму 1650,00грн., від 13.08.2012р. на суму 15000,00грн., від 12.10.2012р. на суму 5000,00грн., від 23.10.2012р. на суму 5000,00грн., від 06.11.012р. на суму 2000,00грн., від 06.12.2012р. на суму 10000,00грн., від 07.12.2012р. на суму 5000,00грн., від 12.12.2012р. на суму 10000,00грн., від 18.12.2012р. на суму 15000,00грн., від 20.12.2012р. на суму 15000,00грн., від 08.01.2013р. на суму 15000,00грн., від 10.01.2013р. на суму 2000,00грн., від 22.01.2012р. на суму 2000,00грн., від 24.01.2012р. на суму 5000,00грн.., всього на суму 294310,00грн.

Крім того, після порушення провадження у справі платіжним дорученням №13424 від 20.08.2013р. відповідачем сплачено 72000,00грн. основної заборгованості.

Таким чином, відповідачем сплачено повністю сплачено заборгованість за поставлений товар в сумі 72000,00грн..

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі за відсутності предмету спору.

Враховуючи вище наведене, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині стягнення 72000,00грн. основного боргу.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.3 статті 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Також, частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони склали протокол розбіжностей до додаткової угоди №1 до Договору, який підписаний позивачем та відповідачем.

Відповідно до п. 7.2.,7.3. додаткової угоди до Договору, за порушення термінів оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення; за порушення термінів оплати товару більше ніж на 5 днів, крім пені, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 10% від вартості несплаченого товару.

Позивач просить стягнути на його користь пеню за період з 08.03.2012р. по 05.08.2013р. в сумі 25553,34грн.

Відповідачем заявлено клопотання про застосування щодо нарахування штрафних санкцій строку позовної давності за 258 ЦК України.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 258 Цивільного кодексу України передбачає спеціальну позовну давність в один рік, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Виходячи з того, що позивач звернувся з позовом до господарського суду 01.07.2013р, а нарахування неустойки (штраф, пеня) здійснено з 08.03.2012р. по 05.08.2013р., тому враховуючи строк позовної давності, стягненню підлягає неустойка, що нарахована в межах з 01.07.2012р. по 05.08.2013р..

За перерахунком суду, пеня має нараховуватись за період з 01.07.2012р. по 29.09.2012р. (за накладною №192 від 25.03.2012р.), з 01.07.2012р. по 27.10.2012р. (за накладною №286 від 14.04.2012р.), з 01.07.2012р. по 14.12.2012р. (за накладною №409 від 31.05.2012р.) та складає 8725,52грн..

Крім того, позивачем нараховано відповідачу штраф 10% у розмірі 27805,00грн.

За перерахунком суду штраф 10% від вартості несплаченої заборгованості складає 7200грн.

Представник відповідача заявив письмове клопотання про зменшення судом розміру штрафних санкцій, враховуючи ступінь виконання зобов'язання відповідачем та його тяжке фінансове становище.

Представник позивача проти зменшення розміру неустойки заперечив.

Відповідно до п.3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню. Згідно до п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.2 ст.233 ГК України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи оплату відповідачем суми основної заборгованості в повному обсязі, на підставі ст.83 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 5000грн. та штрафу до 5000грн.

В стягненні іншої частини пені та штрафу слід відмовити.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних за період з 08.03.2012р. по 05.08.2013р. в сумі 5110,67грн. та інфляційних за період з 21.12.2011р. по 31.04.2013р. 851,02грн..

Нарахування 3% річних за період з 08.03.2012р. по 05.08.2013р. в сумі 5110,67грн. та інфляційних за період з 21.12.2011р. по 31.04.2013р. 851,02грн. відповідає вимогам норм матеріального права та умовам Договору та підлягає задоволенню та стягненню на користь позивача.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно статті 49 ГПК України та Закону України „Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI, господарський суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1877,74грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, п.1-1 ст.80, ст.82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Провадження у справі в частині стягнення 72000,00грн. основного боргу припинити.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла" (14005, вул. Комунальна, 2, м.Чернігів, р/р 260041829 в ЧВ №3 ВАТ "Ерсте Банк", МФО 3380009, код ЄДРПОУ 00382295) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Олійно-жирова компанія" (23219, вул.П.Тичини, б.3, с.Вінницькі хутори, Вінницький р-н, Вінницька обл., п/р 260090174117616 в філії АТ "Укрексімбанк" м.Вінниця, МФО 302429, код ЄДРПОУ 31983539) 5000грн. пені, 5000грн. штрафу, 5110,67 3%річних, 851,02грн. інфляційних, а всього 15 961,69грн., а також 1877,74грн. судового збору.

В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 27 серпня 2013 року

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна